Результати соціологічного дослідження – експертного опитування “ Основні загрози й шляхи забезпечення національної безпеки України”

Печать

Аналітичний звіт (укр) (вкладений файл PDF)

Основні результати опитування

(одномірні розподіли відповідей на закриті питання, а також список експертів див. наприкінці прес-релізу)

 

Загальна оцінка міжнародної ситуації й становища України

Експерти відзначають погіршення ситуації у світі, зростання нестабільності, конфліктного потенціалу та військової небезпеки. Посилення напруженості відбувається на тлі розгортання глобальної економічної кризи. На думку експертів, наслідки кризи проявляться не тільки в економіці та соціальній сфері, але й значною мірою відобразяться на міжнародних відносинах. Зокрема, загостриться боротьба за лідерство у світі, посилиться гонка озброєнь, знизиться роль структур та правових механізмів, що забезпечують міжнародну безпеку. Найуразливішими до економічної кризи та її наслідків виявляться країни, що розвиваються, у тому числі - Україна.

Внутрішні загрози національної безпеки

Незважаючи на погіршення міжнародної ситуації, багато експертів уважають, що зараз для України немає прямих військових загроз.

Для національної безпеки найбільш актуальними є ризики та загрози внутрішні, а саме:

  • Нездатність еліти сформувати та реалізувати узгоджену стратегію розвитку країни. Незрілість політичної еліти, її роз'єднаність; 
  • Зрощення влади й бізнесу, високий рівень корупції. Готовність еліт заради певного роду преференцій іти на поступки зовнішнім гравцям всупереч національним інтересам;
  • Слабкість та неефективність інститутів державної влади, нездатність керівництва країни забезпечити їхню ефективну роботу на всіх рівнях;
  • Внутрішня політична нестабільність;
  • Некомпетентність влади;
  • Істотні регіональні розбіжності в політико-ідеологічних та зовнішньополітичних орієнтаціях населення, що створює передумови для розколу суспільства й дезінтеграційних процесів;
  • Висока енергоємність економіки. Критична залежність української економіки від імпорту енергоресурсів; 
  • Криза української економіки (як наслідок світової економічної кризи). Загроза втрати частини економічного суверенітету;
  • Зниження рівня доходів населення та зростання соціального невдоволення як наслідок поглиблення економічної кризи;
  • Загроза встановлення авторитарного режиму.
 

Середні експертні оцінки свідчать, що серед внутрішніх загроз найбільшу (саме – «високу») ступінь загрози для національної безпеки створюють відсутність консолідації українського суспільства та його еліти, а також низька ефективність державного управління.

 

Характеристика зовнішніх загроз

Серед зовнішніх викликів, що загрожують національній безпеці України, експерти назвали такі:

  • Світова економічна криза та її безпосередні видатки - 
    • скорочення обсягів експорту - ключового джерела бюджетних надходжень,
    • загроза втрати ринків збуту для традиційного українського експорту (метал, продукція хімічної промисловості),
    • загроза втрати статусу країни - транзитера енергоресурсів,
    • загроза втрати частини економічного суверенітету внаслідок переходу стратегічних активів під контроль іноземного капіталу;
  • Зростання політичної нестабільності у світі внаслідок поглиблення економічної кризи;
  • Загроза перетворення України в інструмент / «розмінну монету» суперництва США та Росії за вплив у регіоні.
  • Невизначеність позиції провідних країн ЄС щодо визнання місця й ролі України в міжнародному співтоваристві.
  • Загроза ізоляції України від світових і регіональних економічних інтеграційних процесів;
  • Політика США, спрямована на втягування України в НАТО всупереч настроям більшості населення України. Як наслідок - загроза погіршення відносин між Україною й Росією;
  • Загроза порушення балансу сил, що склався в Східній Європі після розпаду СРСР унаслідок:
    • розширення НАТО на схід,
    • зростання витрат на озброєння в країнах Європи,
    • розміщення США елементів системи Протиракетної оборони в Чехії та Польщі;
  • Загроза розвалу існуючої міжнародно-правової системи, яка гарантує у т.ч. територіальну цілісність і суверенітет України;
  • Зростання напруженості у відносинах між НАТО й Росією;
  • Прагнення США створити у Європі та Азії осередки нестабільності з метою компенсації глобальної кризи за рахунок євро-азіатських держав;
  • Прагнення Росії посилити власний вплив на пострадянському просторі;
  • Активізація заморожених конфліктів - тенденція до суверенізації окремих національних анклавів;
  • Загроза війни між США та Іраном, ескалація напруженості в Афганістані та Пакистані;
  • Радикалізація ісламських політичних рухів (у т.ч. - у Туреччині);
  • Прагнення Туреччини посилити свій вплив у Чорноморському регіоні, у т.ч. –  у Криму через контакти з організаціями кримських татар;
  • Нелегальна міграція;
  • Міжнародна злочинність, зростання наркотрафіку через Україну;
  • Міжнародний тероризм.

Серед конфліктних ситуацій, що належать до зовнішніх загроз, експерти найчастіше вказували такі:

  • Конфлікти з Росією з приводу перебування Чорноморського флоту РФ та у зв'язку з незавершеністю делімітації ділянки україно-російського кордону в акваторії Азовського й Чорного морів, Керченської затоки;
  • Територіальні суперечки між Україною й Румунією (конфлікт довкола острова Зміїний у зв'язку з розмежуванням континентального шельфу в Чорному морі, претензії деяких політичних сил Румунії на Бесарабію та Північну Буковину, прагнення Румунії обмежити судноплавство в українській частині устя Дунаю).
  • Неврегульованість статусу Придністров’я, інтернаціоналізація конфлікту довкола Придністров’я. 
 

Серед зовнішніх загроз найбільші побоювання експертів викликає зростання напруженості у відносинах між НАТО та Росією. Ступінь загрози цього виклику для національної безпеки України в середньому оцінюється експертами як «значна».

Характеризуючи офіційні відносини з країнами, що посідають важливе місце в зовнішній політиці України, експерти оцінили в середньому відносини зі США як «партнерські», при цьому позиція України в цих відносинах визначалася як «союзник-сателіт». У якості «партнера» (відповідно до середніх оцінок) також називалася й Польща.

Відносини із ключовими країнами ЄС – Францією та Німеччиною характеризуються як «нейтральні», що дисонує із загальними настроями в Україні здобути членство в Європейському Союзі.

Найбільш проблемними (відповідно до середніх оцінок - «конфліктними») були визнані відносини між Україною та Росією. І це притому, що Росія формально залишається стратегічним партнером України. Як «конфліктні» також були оцінені відносини з Румунією.

На думку експертів, найбільш дружні («союзницькі) відносини склалися в офіційного Києва із Грузією. Одночасно, ряд експертів звертають увагу на існування ризику втягування України в конфлікт між Росією та Грузією на боці останньої. 

Готовність України протистояти зовнішнім загрозам

Готовність України протистояти зовнішнім загрозам на сьогоднішній день експерти в середньому оцінюють як «помірну».

Як причини, що заважають Україні протистояти зовнішнім загрозам, експерти назвали такі:

  • Відсутність спільних поглядів серед населення щодо національних інтересів та пріоритетів;
  • Відсутність консолідованої точки зору всередині еліти щодо національних інтересів;
  • Слабкість і неефективність державних інститутів. Перманентна політична нестабільність.
  • Некомпетентність рішень у зовнішній політиці, її незбалансованість;
  • Корумпованість еліт, їхня готовність іти на поступки зовнішнім гравцям всупереч національним інтересам заради певного роду преференцій;
  • Прагнення правлячого режиму проводити зовнішню політику на користь тільки однієї з великих держав, конфліктуючи з іншою стороною;
  • Відсутність високопрофесійної та модернізованої (у військово-технічному відношенні) армії;
  • Критична залежність України від поставок енергоресурсів з-за кордону.
 
 Заочна полеміка про шляхи забезпечення національної безпеки України показала, що експерти у своїх думках розділилися на дві домінуючі групи - прихильників позаблокового статусу України й проведення політики нейтралітету, а також тих, хто підтримує вступ у НАТО. Причому прихильники нейтралітету є противниками вступу в Альянс, а «атлантисти» - противниками політики нейтралітету. 
 

а) Перспектива позаблокового статусу і проведення політики активного нейтралітету

Серед експертів немає однозначної думки з приводу доцільності закріплення в Конституції України позаблокового статусу та проведення політики активного нейтралітету – прихильників і противників цього кроку виявилося приблизно порівну.

На користь позаблокового статусу й політики нейтралітету, експерти вказали такі аргументи:

  • З'явиться можливість сконцентруватися на забезпеченні власних національних інтересів;
  • Буде реалізовуватися власна національна політика воєнно-стратегічного та оборонного планування без оглядки на думку інших держав, але виходячи з поточних інтересів України;
  • Україна перестане бути заручником геополітичного суперництва;
  • Буде частково знята напруга суспільно-політичного протистояння всередині України;
  • Відкриються перспективи для налагодження конструктивних економічних відносин і співробітництва, як зі Сходом, так і з Заходом.
 
Відповідно до середніх оцінок експертів, позаблоковий статус і політика нейтралітету дозволять «деякою мірою»…
  • Зміцнити злагоду в суспільстві;
  • Налагодити дружні стосунки із сусідніми державами;
  • Знизити загрози втягування в існуючі міждержавні конфлікти третіх країн;
  • Зміцнити авторитет України у світі;
  • Забезпечити безпеку та територіальну цілісність України.
 Противники політики нейтралітету, говорячи про проблематичність її реалізації на практиці, акцентували увагу на такому:
  • Нездатність України самостійно гарантувати суверенітет і забезпечити національну безпеку;
  • Недостатність ресурсів національної економіки для реалізації ефективної оборонної політики;
  • Проблематичність реального визнання нейтрального статусу міжнародним співтовариством;
  • Фактична незначущість проголошеного позаблокового статусу.
 Що стосується можливих негативних наслідків, які спричинить закріплення в Конституції України позаблокового статусу та проведення політики активного нейтралітету, то експерти найчастіше називали таке:
  • Зниження здатності України протистояти зовнішнім загрозам;
  • Ослаблення позиції та впливовості України на міжнародній арені;
  • Перетворення України на «буферну зону» між конфронтуючими військово-політичними блоками;
  • Посилення тиску інших держав на Україну, ризик висування офіційних територіальних претензій;
  • Різке підвищення витрат на оборону.
 Важливо відзначити, що ті експерти, які підтримують закріплення в Конституції позаблокового статусу та проведення політики активного нейтралітету в основному вважають, що, незважаючи на гостроту нинішньої ситуації у світі, у військовому відношенні Україні прямо ніщо не загрожує. Противники нейтралітету, ті, хто бачить майбутнє України у складі військово-політичного блоку, виходять із існування прямої військової загрози для України (великої ймовірності її участі у військовому конфлікті).
 

б) Перспектива вступу в НАТО

Серед експертів немає однозначного ставлення до перспективи вступу України в НАТО.
 

Серед переваг вступу в НАТО (у плані забезпечення національної безпеки України) експерти вказали такі моменти:

  • Надання гарантій безпеки як країні-учасниці системи колективної безпеки;
  • Зняття (або, принаймні, істотне зниження) проблеми територіальних домагань із боку інших держав;
  • Вибудовування союзницьких зв'язків зі Сполученими Штатами Америки, а також низкою країн, що належать до зони впливу США;
  • Участь у процесі розробки й прийняття рішень у сфері регіональної та глобальної безпеки; 
  • Більш тісне економічне та політичне співробітництво із західними країнами;
  • Поліпшення перспективи вступу в ЄС;
  • Підвищення авторитету (статусу) і впливу України в міжнародній політиці;
  • Прийняття й реалізація передових стандартів у військовій сфері;
  • Проведення нагальних реформ у політичній та економічній сферах;
  • Чітке геополітичне позиціювання, зняття проблеми історичного вибору;
  • Стабілізація внутрішньої політичної ситуації, завдяки остаточному затвердженню (вибору) зовнішньополітичного курсу.
 Відповідно до середніх експертних оцінок, вступ України в Альянс буде «певною мірою» сприяти:
  • Підвищенню боєздатності української армії;
  • Модернізації армії;
  • Забезпеченню безпеки України та її територіальної цілісності;
  • Розвитку в країні демократії, зміцненню правової держави.
 
На думку експертів, вступ у НАТО матиме такі негативні наслідки:
  • Загострення відносин (конфлікт) з Росією;
  • Використання США України як інструмент у конфронтації з Росією;
  • Поглиблення розколу суспільства, підвищення соціальної напруженості, посилення загрози дезінтеграції країни;
  • Посилення залежності від США, втрата Україною значної частини політичного суверенітету;
  • Перетворення України на потенційну учасницю геополітичних конфліктів за участю США;
  • Поява для України нових, більш небезпечних військових загроз;
  • Збільшення ризику міжнародного тероризму;
  • Збільшення витрат на оборону;
  • Занепад вітчизняного ВПК та авіабудування. Фактична втрата статусу країни, що володіє оборонними технологіями.
 Експерти в середньому оцінюють можливість вступу України в НАТО як «низьку». Значна частина експертів або вважає, що вступ України в НАТО можливий в дуже віддаленій перспективі (через 15-20 років), або виключають можливість цієї події взагалі.
 
Перспектива приєднання до Плану дій щодо одержання членства в НАТО (ПДЧ)

Імовірність того, що на грудневому (2008 р.) саміті НАТО буде ухвалене рішення про приєднання України до ПДЧ, експерти в середньому оцінюють як «низьку».

На думку ряду експертів, приєднання України до ПДЧ буде сприяти:

  • Здійсненню реформ в оборонній та політичній сферах;
  • Виділенню асигнувань на оборону в належних обсягах;
  • Наведенню порядку в сфері оборони та національної безпеки;
  • Підвищенню рівня підготовки військовослужбовців;
  • Підвищенню мотивації у військовослужбовців;
  • Впровадженню громадського контролю у сфері національної безпеки та оборони;
  • Інтенсифікації військового співробітництва та співробітництва спецслужб;
  • Більш чіткому геополітичному позиціюванню та зняттю проблеми історичного вибору.
  • Консолідації частини політичної еліти, орієнтованої на НАТО;
  • Зміцненню відносин України та країн-членів НАТО.
 Експерти, які позитивно сприймають перспективу вступу в НАТО («атлантисти») акцентують увагу на некомпетентності та відсутності політичної волі у національної еліти, критично оцінюють її здатність здійснити необхідні для країни перетворення. Тому зовнішній стимул і забезпечення зовнішнього, дієвого контролю (з боку Заходу) сприймається ними як важлива умова для реалізації реформ.
 Говорячи про негативні наслідки приєднання України до ПДЧ, експерти назвали такі видатки:
  • Загострення відносин (конфлікт) з Росією;
  • Поглиблення розколу суспільства, підвищення соціальної напруженості;
  • Збільшення витрат на оборону.
  • Занепад вітчизняного ВПК та авіабудування внаслідок згортання військово-технічного співробітництва з Росією.

Також було висловлене побоювання з приводу ризику того, що Україна може приєднатися до ПДЧ, однак при цьому її вступ у НАТО буде відкладено на невизначений термін. Таким чином, Україна буде нести увесь тягар, пов'язаний зі членством у НАТО, однак буде позбавлена багатьох переваг повноправного члена Альянсу.

 Переважна більшість експертів або виключають можливість розміщення на території України тактичної ракетно-ядерної зброї у випадку приєднання України до ПДЧ, або оцінюють імовірність такої події як «низьку». Ті експерти, які виключають подібну перспективу апелюють, насамперед, до без'ядерного статусу України, закріпленому в Конституції. Ті експерти, які допускають таку можливість, указують на «зговірливість» політичної еліти та кон'юнктурність прийняття зовнішньополітичних рішень.

 в) Перспектива приєднання до ОДКБ

 

Здебільшого експерти вважають малоймовірним приєднання України до Організації Договору про колективну безпеку.

Про вигоди від приєднання до ОДКБ експерти говорили як про суто гіпотетичні. Як позитивні моменти вказувалися значне поліпшення відносин з Російською Федерацією, підвищення обороноздатності держави, відновлення кооперації у сфері ВПК та розвиток економічних відносин із країнами-учасницями блоку.

У цілому (з урахуванням середніх оцінок) експерти вважають, що приєднання до ОДКБ «певною мірою» буде сприяти розвитку національного військово-промислового комплексу. Правда, модернізації армії та підвищенню її боєздатності такий крок буде сприяти лише «незначною мірою».

Серед негативних наслідків приєднання до ОДКБ експерти найчастіше називали посилення залежності України від Росії, загострення суспільно-політичної ситуації в Україні, втрату довіри до України з боку Заходу, випадіння з інших систем колективної безпеки. Окремі експерти висловили думку, що приєднання до ОДКБ призведе до регресу демократичних інститутів, переорієнтації на авторитарну модель управління.

Слід зазначити, що більшість експертів, які висловилися на підтримку позаблокового статусу й проведення політики активного нейтралітету послідовні у своїй позиції. Вони вважають недоцільним вступ України до будь-яких військово-політичних блоків, як під егідою США, так і під егідою Росії.

 

г) Перспектива участі у формуванні нової системи європейської безпеки

Переважна більшість експертів позитивно ставляться до того, щоб Україна брала участь у формуванні нової системи європейської безпеки. Щоправда, ряд експертів (причому навіть ті, хто позитивно сприймає ідею створення нової системи європейської безпеки) скептично оцінюють можливість реалізації цієї ідеї на практиці.

Що стосується перешкод на шляху створення нової системи європейської безпеки, то експерти, насамперед, акцентують увагу на тому, що створення такої системи вимагає колосальних витрат, до яких європейські країни не готові, особливо в умовах наростаючої економічної кризи. Ще одна обставина, що ставить під сумнів можливість створення нової системи європейської безпеки - це відсутність єдиного погляду на цю ідею серед самих європейських країн. Також висловлювалася думка, що створення європейської системи безпеки неможливе через відсутність впливового, «потужного» провайдера. Однак не всі експерти поділяють ці доводи.

На думку експертів, приєднання України до нової системи європейської безпеки дасть такі переваги:

  • Надання гарантій безпеки як країні-учасниці системи колективної безпеки;
  • Входження до нової міжнародної структури на правах однієї з країн-фундаторок, що забезпечує вигідне становище (статус) в організації;
  • Можливість впливати на питання у сфері європейської безпеки;
  • Налагодження більше тісних взаємин з ЄС;
  • Поліпшення перспективи вступу в ЄС.
  • Підвищення авторитету (статусу) і впливу України в міжнародній політиці;
  • Впровадження європейські підходів і стандартів в оборонній сфері та сфері безпеки;
  • Участь у системі колективної безпеки, що є неконфліктною для еліт і громадської думки. Як наслідок - зменшення протистояння та напруженості в суспільстві, зняття з порядку денного питання про історичний вибір;
  • Стабілізація внутрішньої політичної ситуації завдяки остаточному затвердженню (вибору) зовнішньополітичного курсу;
  • Проведення нагальних реформ у політичній та економічній сферах.
 

У цілому, за зауваженням цілого ряду експертів, у випадку створення європейської системи безпеки та приєднання до неї України, країна здобуває переваги, які передбачає вступ у НАТО, але з мінімізацією відповідних ризиків. Такий крок не викличе неприйняття в суспільстві й не стане приводом для його розколу, а навпаки, буде сприяти зниженню соціального напруження, консолідації населення та еліт.

На думку експертів, приєднання України до нової системи європейської безпеки може мати такі негативні наслідки:

  • Певне загострення відносин одночасно з Росією та США;
  • Необхідність участі у військових та поліцейських (миротворчих) операціях в інтересах європейських країн;
  • Набуття Україною нового спектру військових загроз;
  • Збільшення ризику міжнародного тероризму внаслідок участі України в операціях на території інших держав;
  • Збільшення витрат на оборону;
  • Занепад вітчизняного ВПК та авіабудування внаслідок скорочення замовлень із боку українського оборонного відомства.
 

У середньому експерти оцінюють можливість приєднання України до нової системи європейської безпеки (якщо така буде створена) як «помірну». Приблизно половина експертів або вважають це можливим тільки у віддаленій перспективі (через 15-20 років), або виключають можливість цієї події взагалі.

Важливо підкреслити, що більшість експертів оцінюють ймовірність вступу України до ЄС або як «низьку», або виключать можливість такої події взагалі.

д) Шанхайська організація співробітництва (ШОС)

Заочну дискусію серед експертів викликало питання про доцільність участі України в діяльності ШОС. Частина експертів висловила сумнів у необхідності такого кроку, мотивуючи це тим, що дана організація поєднує країни географічно віддаленого регіону, в якому немає українських інтересів. Водночас, багато експертів указали на те, що присутність України в ШОС у тому чи іншому статусі сприяло б зміцненню відносин із країнами, що володіють колосальними ринками та претендують на лідерство у світі.

е) Міжнародна організація Грузії – України – Азербайджану – Молдови (ГУАМ)

З точки зору реалізації інтересів і забезпечення безпеки України переважна більшість експертів оцінили ефективність діяльності ГУАМ на сьогоднішній день як «низьку. Окремі експерти висловили думку, що дана організація створена з ініціативи США, а основу об'єднання склали не стільки спільні інтереси, скільки антиросійська спрямованість.

Багато експертів вважають, що для ГУАМ було б перспективним перетворення на «економічну регіональну організацію» (переорієнтація на розв’язання економічних питань). Лише деякі висловилися на підтримку розвитку даної організації як «політичної» або «військово-політичної». Разом з тим, половина експертів переконані, що ГУАМ як міжнародна організація не має довгострокової перспективи.

 

 

Одномірні розподіли відповідей експертів на закриті питання

Оціните, будь ласка, ступінь загрози, яку створюють для безпеки України вказані проблемні ситуації та конфлікти.

Шкала
Загроза відсутня
Ступінь загрози
 
Низька
Помірна
Середня
Значна
Висока
 
0
1
2
3
4
5
 
 

Внутрішні проблемні ситуації та конфлікти
Середній бал
 
Відсутність консолідації українського суспільства та його еліти
4,8
 
Низька ефективність (якість) влади, державного управління
4,6
 
Критична залежність України від поставок енергоресурсів з-за кордону
3,6
 

Низькі витрати (недостатнє фінансування) в Україні на оборону, армію
3,2
 
Виступи в Криму за приєднання до Росії
2,7
 

Небезпека сепаратистських виступів з боку кримських татар
2,6
            Зовнішні проблемні ситуації й конфлікти

Втягування України в конфлікт між Росією та Грузією (на боці Грузії)
3,1

Неврегульованість статусу Придністров’я, інтернаціоналізація конфлікту довкола Придністров’я
3,0

Конфлікт між Україною й Румунією у зв'язку з розмежуванням континентального шельфу та виключних економічних зон у Чорному морі (конфлікт довкола острова Зміїного)
2,8

Дії Румунії щодо обмеження судноплавства в українській частині устя Дунаю
2,8
Розміщення США елементів системи Протиракетної оборони в Чехії та Польщі
2,5

Прагнення Росії продовжити базування свого Чорноморського флоту в Севастополі після 2017 р.
2,4

Незавершеність делімітації ділянки україно-російського кордону в акваторії Азовського й Чорного морів, Керченської затоки
2,1
Територіальні претензії Румунії на Бессарабію та Північну Буковину
2,0

Спроби асиміляції (політичної, економічної, соціокультурної) західноукраїнських регіонів з боку Польщі
1,3
Територіальні домагання Угорщини на Закарпаття
1,2
 

Оціните, будь ласка, ступінь загрози, яку створюють для безпеки України наступні виклики.

Шкала
Загроза відсутня
Ступінь загрози
 
Низька
Помірна
Середня
Значна
Висока
 
0
1
2
3
4
5
 
 

Середній бал
 
Зростання напруженості у відносинах між НАТО та Росією
3,9
 

Міжнародна злочинність, у тому числі – нелегальна наркоторгівля та наркотрафік
3,3
 

Тенденція до суверенізації окремих національних анклавів, їхнє прагнення одержати незалежність і вийти зі складу більш широкого державного утворення (Косово, Абхазія, Південна Осетія)
3,1
 
Нелегальна міграція
3,0
 
Радикалізація ісламських політичних рухів
3,0
 

Руйнування системи Договору про звичайні збройні сили в Європі та нарощування витрат на озброєння в країнах Європи
2,8
 
Міжнародний тероризм
2,8
 
Прагнення Росії посилити власний вплив на країни колишнього СРСР
2,8
 
Розширення впливу НАТО на схід
2,6
 
Поширення ядерних технологій, необхідних для створення ядерної зброї
2,6
 

Прагнення США створити у Європі та Азії осередки нестабільності з метою компенсації глобальної кризи за рахунок євро-азіатських держав
2,6
 

Заяви окремих російських політиків про історичне право Росії на м. Севастополь і Крим
2,6
 

Ескалація напруженості на Близькому Сході, а також в Афганістані та Пакистані
2,1
 
Прагнення Туреччини посилити власний вплив у Чорноморському регіоні
1,9
 

Оціните, яка в цілому готовність України протистояти зовнішнім загрозам?     (частоти - число експертів)

Висока - 2
Значна - 0
Середня - 2
Помірна - 10
Низька - 11

Важко відповісти - 0

Як Ви ставитеся до того, щоб Україна закріпила в Конституції свій позаблоковий статус і почала проводити політику активного нейтралітету? (частоти - число експертів)

Однозначно позитивно - 11
Скоріше позитивно - 2
Скоріше негативно - 2
Однозначно негативно - 9
Важко відповісти - 1
 

Як Ви вважаєте, якою мірою позаблоковий статус і політика активного нейтралітету будуть сприяти вирішенню наступних завдань?   (частоти - число експертів)

 
Значною мірою
Певною мірою
Незначною мірою
Не будуть сприяти
Важко відповісти
Середній бал
Забезпечення безпеки України й територіальної цілісності
10
6
3
6
0
2,2
Зміцнення авторитету України у світі
10
7
1
7
0
2,2
Підвищення боєздатності української армії
3
6
4
10
2
2,9
Модернізація української армії
3
5
7
8
2
2,9
Розвиток військово-промислового комплексу України
6
7
7
4
1
2,4
Налагодження дружніх відносин із сусідніми державами
12
7
2
3
1
1,8
Розвиток у країні демократії, зміцнення правової держави
6
5
4
6
4
2,5
Зміцнення злагоди в суспільстві
12
8
1
3
1
1,8
Зниження загрози втягування в існуючі міждержавні конфлікти третіх країн
14
3
3
5
0
2,0
Зниження загрози тероризму
7
8
3
7
0
2,4
 

Як Ви вважаєте, які негативні наслідки спричинять закріплення в Конституції України позаблокового статусу та проведення політики активного нейтралітету? (Експерт міг указати кілька варіантів відповіді).

 
Число експертів
Спричинить різке підвищення витрат на оборону
13
Послабить позиції й впливовість України на міжнародній арені
9
Завдасть шкоди обороноздатності України
9
Призведе до втрати Україною політичного суверенітету (його частини)
6
Зробить Україну об'єктом територіальних домагань сусідніх держав
6

Призведе до погіршення ситуації у сфері забезпечення прав і свобод громадян
4
Загострить напруженість в українському суспільстві
2
Призведе до занепаду військово-промислового комплексу України
2
Погіршить відносини із прикордонними державами
2

Змусить українську армію брати участь у військових операціях в інтересах інших держав
1
Зробить Україну мішенню для міжнародних терористів
0

Серйозних негативних наслідків немає
6
Важко відповісти
1

Як Ви ставитеся до перспективи вступу України в НАТО? (частоти - число експертів)

Однозначно позитивно - 6

Скоріше позитивно - 4

Скоріше негативно - 4

Однозначно негативно - 11

Важко відповісти - 0

 

Як Ви вважаєте, якою мірою вступ у НАТО буде сприяти вирішенню наступних завдань? (частоти - число експертів)

 
Значною мірою
Певною мірою
Незначною мірою
Не будуть сприяти
Важко відповісти
Середній бал

Забезпечення безпеки України й територіальної цілісності
10
4
4
7
0
2,3

Зміцнення авторитету України у світі
6
4
5
10
0
2,8

Підвищення боєздатності української армії
9
7
5
3
1
2,1

Модернізація української армії
7
11
4
3
0
2,1

Розвиток військово-промислового комплексу України
3
4
5
12
1
3,2

Налагодження дружніх відносин із сусідніми державами
2
5
5
12
1
3,1

Розвиток у країні демократії, зміцнення правової держави
8
5
5
6
1
2,4

Зміцнення злагоди в суспільстві
0
3
3
17
2
3,6

Зниження загрози втягування в існуючі міждержавні конфлікти третіх країн
1
4
4
15
1
3,4

Зниження загрози тероризму
0
3
4
17
1
3,6
 

Як Ви вважаєте, які негативні наслідки спричинить вступ у НАТО? (Експерт міг указати кілька варіантів відповіді).

 

Число експертів
Загострить напруженість в українському суспільстві
22
Погіршить відносини із прикордонними державами
17

Змусить українську армію брати участь у військових операціях в інтересах інших держав
16
Призведе до занепаду військово-промислового комплексу України
13
Зробить Україну мішенню для міжнародних терористів
11
Приведе до втрати Україною політичного суверенітету (його частини)
7
Спричинить різке підвищення витрат на оборону
6
Послабить позиції та впливовість України на міжнародній арені
6
Завдасть шкоди обороноздатності України
5
Зробить Україну об'єктом територіальних домагань сусідніх держав
4

Призведе до погіршення ситуації у сфері забезпечення прав і свобод громадян
4
Серйозних негативних наслідків немає
0
Важко відповісти
1

Як Ви вважаєте, яка ймовірність вступу України в НАТО?     (частоти - число експертів)

Висока ймовірність - 0

Значна ймовірність - 4

Помірна ймовірність - 10

Низька ймовірність - 7

Це практично виключено - 3

Важко відповісти – 0
 

Як Ви вважаєте, коли можливий вступ України в НАТО?  (частоти - число експертів)

У найближчій перспективі (через 3-5 років) - 3

У середньостроковій перспективі (через 5-10 років) - 8

У довгостроковій перспективі (через 15-20 років) - 1

Це практично виключено - 9

Важко відповісти - 4

 

Як відомо у грудні 2008 р. відбудеться черговий саміт НАТО, на якому буде розглянуте питання про приєднання України до Плану дій щодо одержання членства в НАТО (ПДЧ). Яка ймовірність того, що на цьому саміті буде ухвалене рішення про приєднання України до ПДЧ? (частоти - число експертів)

Висока ймовірність - 0

Значна ймовірність - 0

Помірна ймовірність - 3

Низька ймовірність - 13

Це практично виключено - 9

Важко відповісти - 0
 

Яка ймовірність розміщення на території України тактичної ракетно-ядерної зброї, у випадку приєднання України до ПДЧ? (частоти - число експертів)

Висока ймовірність - 1

Значна ймовірність - 4

Середня ймовірність - 0

Помірна ймовірність - 0

Низька ймовірність - 7

Це практично виключено - 13

Важко відповісти - 0
 

Як Ви вважаєте, яка ймовірність приєднання України до ОДКБ?  (частоти - число експертів)

Висока ймовірність - 0

Значна ймовірність - 0

Помірна ймовірність - 0

Низька ймовірність - 12

Це практично виключено - 12

Важко відповісти – 1
                                                

Як Ви вважаєте, якою мірою приєднання України до ОДКБ буде сприяти вирішенню наступних завдань? (частоти - число експертів)

 
Значною мірою
Певною мірою
Незначною мірою
Не будуть сприяти
Важко відповісти
Середній бал
Забезпечення безпеки України й територіальної цілісності
4
7
8
5
1
2,7
Зміцнення авторитету України у світі
0
3
6
14
2
3,5
Підвищення боєздатності української армії
2
3
11
7
2
3,0
Модернізація української армії
1
3
10
9
2
3,2
Розвиток військово-промислового комплексу України
8
8
2
5
2
2,2
Налагодження дружніх відносин із сусідніми державами
3
6
6
7
3
2,8
Розвиток у країні демократії, зміцнення правової держави
0
1
8
13
3
3,5
Зміцнення злагоди в суспільстві
1
0
3
17
4
3,7
Зниження загрози втягування в існуючі міждержавні конфлікти третіх країн
0
4
6
13
2
3,4
Зниження загрози тероризму
1
5
4
13
2
3,3
 

Як Ви вважаєте, які негативні наслідки спричинить приєднання України до ОДКБ? (Експерт міг указати кілька варіантів відповіді).

 

Кількість експертів
Загострить напруженість в українському суспільстві
17
Послабить позиції та впливовість України на міжнародній арені
11

Змусить українську армію брати участь у військових операціях в інтересах інших держав
8
Призведе до втрати Україною політичного суверенітету (його частини)
7

Призведе до погіршення ситуації у сфері забезпечення прав і свобод громадян
7
Погіршить відносини із прикордонними державами
5
Зробить Україну мішенню для міжнародних терористів
3
Спричинить різке підвищення витрат на оборону
2
Завдасть шкоди обороноздатності України
1
Приведе до занепаду військово-промислового комплексу України
1
Зробить Україну об'єктом територіальних домагань сусідніх держав
1

Серйозних негативних наслідків немає
0
Важко відповісти
4
 

У червні 2008 року Президент Франції Ніколя Саркозі запропонував країнам Європейського Союзу створити єдині збройні сили Європи. Як Ви ставитеся до того, щоб Україна підтримала цю ініціативу й брала участь у формуванні нової системи європейської безпеки? (частоти - число експертів)

Однозначно позитивно - 9
Скоріше позитивно - 10
Скоріше негативно - 4
Однозначно негативно - 1
Важко відповісти - 1
 

Як Ви вважаєте, яка ймовірність приєднання України до нової системи європейської безпеки? (частоти - число експертів)

Висока ймовірність - 2

Значна ймовірність - 4

Помірна ймовірність - 6

Низька ймовірність - 7

Це практично виключено - 3

Важко відповісти - 3

 

Як Ви вважаєте, коли можливе приєднання України до нової системи європейської безпеки? (частоти - число експертів)

У найближчій перспективі (через 3-5 років) - 2

У середньостроковій перспективі (через 5-10 років) - 5

У довгостроковій перспективі (через 15-20 років) - 8

Це практично виключено - 4

Важко відповісти - 6

 

Як Ви вважаєте, яка ймовірність вступу України в ЄС?     (частоти - число експертів)

Висока ймовірність - 0

Значна ймовірність - 3

Помірна ймовірність - 7

Низька ймовірність - 14

Це практично виключено - 1

Важко відповісти - 0

 

Як Ви ставитеся до можливості приєднання України до Шанхайської організації співробітництва (ШОС)? (частоти - число експертів)

Однозначно позитивно - 2
Скоріше позитивно - 9
Скоріше негативно - 3
Однозначно негативно - 5
Важко відповісти / особлива думка - 6
 

Як Ви вважаєте, коли можливе приєднання України до ШОС?   (частоти - число експертів)

У найближчій перспективі (через 3-5 років) - 1

У середньостроковій перспективі (через 5-10 років) - 2

У довгостроковій перспективі (через 15-20 років) - 5

Це практично виключено - 11

Важко відповісти / особлива думка - 6

 

Як би Ви оцінили ефективність Міжнародної організації Грузії-України-Азербайджану-Молдови (ГУАМ) з точки зору реалізації інтересів та забезпечення безпеки України? (частоти - число експертів)

Висока ефективність - 0

Значна ефективність - 0

Середня ефективність - 3

Помірна ефективність - 5

Низька ефективність - 17

Важко відповісти - 0

 

Як Ви вважаєте, у якій якості найбільш перспективна діяльність ГУАМ? (Частоти – число експертів. Експерт міг указати кілька варіантів відповіді).

Політична регіональна організація - 4

Військово-політична регіональна організація - 1

Економічна регіональна організація - 11

У ГУАМ як міжнародної організації немає перспективи - 12

Важко відповісти - 1

 

Зараз я буду по черзі зачитувати назви міжнародних організацій та об'єднань, а Ви кажіть, участь у яких з них є вигідною, на Ваш погляд, для України?  (частоти - число експертів)

 
Вигідно
Не вигідно
Участь не можлива
Важко відповісти

СОТ (Світова організація торгівлі)
20
4
0
1

Балто-черноморський союз
8
11
1
5

ГУАМ (Міжнародна організація Грузії-України-Азербайджану-Молдови)
11
12
0
2

ЕврАзЭС (Євразійське економічне співтовариство)
11
8
4
2

ЄС (Європейський союз)
20
0
4
1

ЄЕП (Єдиний економічний простір)
15
4
4
2

НАТО (Організація Північноатлантичного договору)
10
9
6
0

ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку)
4
9
10
2

Об'єднана система Протиповітряної оборони СНД
12
4
6
3

ООН (Організація об'єднаних націй)
24
0
0
1

ШОС (Шанхайська організація співробітництва)
12
2
10
1
 
 

Як би Ви охарактеризували нинішні відносини між Україною та зазначеними державами? (частоти - число експертів)

 

Союзницькі, дружні

Довірчі, партнерські
Нейтральні
Напружені,
конфліктні
Ворожі
Важко відповісти
Середній бал
Росією
0
0
0
21
4
0
4,2
Білоруссю
0
1
19
4
1
0
3,2
Молдовою
0
5
18
2
0
0
2,9
Румунією
0
2
8
15
0
0
3,5
Угорщиною
2
10
12
1
0
0
2,5
Польщею
10
15
0
0
0
0
1,6
Словаччиною
5
11
9
0
0
0
2,2
Німеччиною
0
7
16
2
0
0
2,8
Францією
0
10
14
1
0
0
2,6
США
11
10
3
0
0
1
1,7
Туреччиною
2
10
13
0
0
0
2,4
Грузією
18
4
0
0
0
3
1,2
 
 

 

 

Список експертів

1. Ігор Алексєєв, депутат Верховної Ради України, секретар комітету ВРУ з іноземних справ.

2. Володимир Богданович, голова наглядової ради Українського аналітичного центру перспективного розвитку, доктор технічних наук, професор.

3. Дмитро Видрін, політолог, доктор політичних наук, професор, депутат Верховної Ради України п'ятого скликання

4. Олексій Гарань, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук.

5. Сергій Гриневецкий, депутат Верховної Ради України, перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань національної безпеки та оборони.

6. Олег Грицаєнко, експерт в галузі міжнародних відносин.

7. Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва.

8. Анатолій Гуцал, заступник директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки.

9. Андрій Дорошенко, радник з політичних питань Громадської організації «Передові правові ініціативи».

10. Андрій Єрмолаєв, директор Центру соціальних досліджень „Софія”.

11. Анатолій Зленко, президент «Фонду підтримки міжнародного співробітництва України», екс-міністр іноземних справ.

12. Леонід Кожара, депутат Верховної Ради України, заступник голови комітету ВРУ з іноземних справ.

13. Костянтин Кононенко, експерт-політолог.

14. Віктор Константинов, старший науковий співробітник Інституту вивчення Росії.

15. Володимир Корнілов, директор Української філії Інституту країн СНД.

16. Георгій Крючков, виконавчий секретар ГПО «Український форум», депутат Верховної Ради України третього та четвертого скликань, екс-голова комітету ВРУ з питань національної безпеки та оборони.

17. Олександр Литвиненко, доктор політичних наук, експерт-політолог.

18. Олександр Орел, Генеральний директор Центру міжнародних і порівняльних досліджень.

19. Михайло Погребинский, директорКиївського центру політичних досліджень і конфліктології.
20. Валерій Пустовойтенко, екс-прем'єр-міністр України.

21. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень «Амес».

22. Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України.

23. Ігор Тодоров, заступник директору Центру міжнародної безпеки та євро-атлантичного співробітництва (Донецьк).

24. Сергій Толстов, директор Інституту політичного аналізу та міжнародних досліджень.

25. Валерій Чалий, директор міжнародних програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова.

 




ЦСД "Софія"

Читайте также в этом разделе

Результати соціологічного дослідження "Криза-2008: українська політика в дзеркалі громадської думки"

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 2 по 11 грудня 2008 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2004 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.

Результаты социологического исследования – экспертного опроса “Основные угрозы и пути обеспечения национальной безопасности Украины”

ЦСИ "София"

Эмпирическую базу исследования составили результаты опроса экспертов. Опрос проводился со 2 по 20 октября 2008 г. Всего опрошено 25 экспертов, компетентных в вопросах внешней политики, национальной безопасности Украины - народные депутаты Украины, международники, политологи, общественные деятели. Отбор экспертов осуществлялся по методу «снежного кома».
Основной метод опроса экспертов – полуформализованное интервью «лицом к лицу». Наряду с закрытыми вопросами экспертам задавались открытые вопросы, а также – в случае необходимости – дополнительные (уточняющие) вопросы. Часть экспертов была опрошена дистанционно (с использованием электронной почты).