Новий етап в українській політиці: змови чи нові революції?

Печать

 

 

Учасники засідання:

1. Андрій Єрмолаєв, директор Центру соціальних досліджень „Софія”;

2. Володимир Лупацій, виконавчий директор ЦСД „Софія”;

3. Олесь Доній, депутат Верховної Ради України;

4. Володимир Фесенко, директор Центру прикладних політичних досліджень „Пента”;

5. Олександр Вишняк, директор компанії „Юкрейніан соціолоджі сервіс”;

6. Юрій Романенко, директор аналітичного центру «Стратагема»;

7. Андрій Юсов, співголова Ради Інституту національних інтересів;

8. Олександр Левцун, керівник соціологічних програм ЦСД „Софія”.

 

Питання до розгляду:

1. Руйнація демократичної коаліції як символ нового етапу в українській політиці

2. "Постпомаранч": нові політичні альянси і нові конфлікти.

3. Прогнози розвитку політичних подій.

 

Андрей Ермолаев. Тема, которую выносили сегодня на круглый стол – «Новый этап украинской политики. Заговор или новая революция?». Это название предложено не случайно, к концу сентября мы уже имеем довольно большой выбор разнообразных социологических исследований, связанных с реакцией украинского населения на политические события, изменения в системе власти, отношение украинских граждан к кризису и распаду правящей коалиции в 2008 году, отношение избирателей к разным форматам новых политических альянсов.

И, вместе с тем, мы имеем довольно широкий спектр мнений, оценок политологов – иногда, полярных оценок, в отношении перспектив, сценариев развития. И наше предложение было очень простым – попытаться сопоставить то, что мы имеем как реакцию массового сознания на политический процесс с реальной политической ситуацией, и попытаться на этом стыке произвести оценки и прогнозы будущих событий.

Я остановлюсь на ряде оценок, которые, на мой взгляд, уместно сделать в нынешней ситуации.

Прежде всего, в украинском политологическом экспертном дискурсе уже стало привычным оценивать нынешнюю ситуацию, как кризис. Так говорили о развитии событий в 2006 году, когда формировалась коалиция после выборов 2006 года, – долго, мучительно, – в разных красках. Так оценивался политический процесс 2007-го года, далее во все более и более жесткой форме, – кризис власти, досрочные парламентские выборы, длительная «коалициада». Но так же характеризуются и события 2008 года, которые начались с формирования коалиции и правительства, а закончились большими конфликтами, откровенными политическими ссорами, фактическим дефолтом правящей коалиции в составе БЮТ и НУ–НС. И вот теперь опять с перманентным переговорным процессом, который сопровождается информационными войнами, но, что самое опасное, очередным кризисом власти, неспособностью власти функционировать полноценно, в соответствии со своими полномочиями и с конституционными положениями. И как результат – все сводится к очередной досрочной избирательной кампании. Причем, не исключено, что речь может идти и о парламентской, и о президентской досрочной избирательной кампании – об этом уже заговорили и эксперты, и политики. Являются ли эти процессы тождественными, схожи ли они, или есть все-таки различия?

На мой взгляд, общее у этих кризисных процессов только одно: и в 2006-м и в 2007 и 2008 годах мы имеем дело с кризисом, который постоянно доходит до своей глубины, до дна, до кризиса власти. Мы все эти три года, начиная с разнообразных форм политического конфликта, доходим до ситуации, когда ведущие властвующие институты не способны полноценно функционировать. Такая же ситуация воспроизводится в 2008 году, когда деятельность парламента не обеспечена стабильным большинством. Законодательный процесс носит противоречивый характер, его осуждает и исполнительная власть, и президент, который, согласно Конституции, ставит последнюю подпись на законодательных актах. Мы имеем конфликтную деятельность правительства, которая постоянно получает негативную оценку главы государства, а иногда и блокирующие решения с его стороны. Мы имеем дело со сложной не сбалансированной работой судебной ветви власти, которая часто не выполняет функции третейского судьи в системе принятие политических и управленческих решений. Таким образом, мы вновь оказались в состоянии кризиса власти. Но есть и различие, причем существенное.

В 2006–2007 году украинской политикой воспроизводился формат противостояния, который был заложен еще выборами 2004 года. Условно говоря, победившие демократические помаранчевые силы против разнообразных контральянсов или контрреволюционеров. Поведение этих контрреволюционеров, их способность к договоренностям, даже попытки выходить на универсалы постоянно оборачивались очередным обострением.

В этом году имеем качественно другую ситуацию: в кризисе, а фактически в состоянии не только внутреннего политического но и идеологического конфликта оказались сами учредители демократической коалиции и помаранчевой власти.

Причем, и это важно подчеркнуть, – впервые эти противоречия приобрели уже не межличностный, а идеологический характер. Особенностью ситуации 2008 года является то, что мы можем оценивать ведущие политические силы по критерию конфликта противопоставления политик. Грубо говоря, во второй половине 2008-го конфликты и расхождения между БЮТ, НУНС и Партией регионов, как наиболее влиятельных политических сил, уже проходят не только в парламенте, но и в политической жизни, уже проходят, по новому пограничью – конкуренции и сопоставления разных политик. Это то, что раньше было меньше выражено, было скрыто под ковром мифов и идеологем предыдущих помаранчевых событий. Что же противопоставляется, и почему?

Несомненно, катализатором стала кавказская война. Но дело не только в этом. Длительное пребывание в определенной архитектуре власти, даже если они не занимались идеологией, вынуждает политиков к самоопределению по ключевым вопросам внешней и внутренней политики и характеристики государства.

И второй катализатор – это кризис, неэффективность той политической линии, которая реализуется ведущей правящей силой, в данный момент – президентом и его командой. Я утверждаю, что как раз банкротство и неэффективность этой политической линии и стала причиной внутреннего идеологического конфликта – сначала в коалиции, а потом и в целом в политике.

Несбалансированность, нарушение социального равновесия, неэффективность внешних политических инициатив, свидетелями которых были все политики и бизнес группы на протяжении последних лет, привела, во-первых, к разочарованию, а затем и к социальной делегитимации этого курса. Его можно определить как курс евроатлантизма и культурного национализма. Но что противопоставлено этому курсу? Что стало продуктом деятельности, контр-предложением со стороны других ведущих политических сил? С одной стороны, –европопулизм и социальный популизм, в данном случае я говорю о декларациях и подходах правящей группы в правительстве БЮТ и самой Юлии Тимошенко. С другой стороны – старый консервативный экономический эгоизм с идеей внешнеполитического нейтралитета. Вот такие три доктринальных зерна, доктринальных ядра, которые были противопоставлены друг другу, и которые сейчас не складываются в практической политике. Это и есть ответ на вопрос, почему сейчас невозможны долгосрочные политические коалиции. Потому что эти три идеологические доктрины, три ядра не способны сформировать общую платформу. Соответственно, в политике длящиеся переговоры, по составу Кабмина, руководству Верховной Рады, в отношении комитетов – как только дело доходит до выработки политики, коалиционный процесс останавливается. Все ведущие политические силы и их инвесторы прекрасно понимают, что ключ выхода из кризиса лежит не в создании политического альянса, а в разработке предложений и обществу, и группам влияния, и бизнеса по выработке политики. Так вот нынешний дефолт власти и политических сил связан, прежде всего, с их неспособностью выработать совместно новую политику, которая была контраверсионной к политике, выработанной в 2004 году – политике культурного национализма и евроатлантизма.

Другой момент. Все расчеты сейчас строятся не в отношении того, быть выборам или нет, а в отношении другой проблемы - когда быть выборам.

Здесь на поверхности, казалось бы совершенно простые технологические моменты. Каждая из политических сил высчитывает наиболее выгодный момент – степень своей готовности, инвестиционный ресурс. Я думаю, что ключевую роль, обуславливающую этот расчет сейчас, играют совсем другие факторы. Не штабы, не наличие денег, не наличие хорошей обновленной команды, которая будет заниматься избирательной кампанией.

Есть три ориентира, которые во многом диктуют логику внутриполитического процесса в Украине. Ориентир первый – выборная кампания в США. По сути дела, американская избирательная кампания уже стала глобальной. В той или иной степени, в ней принимают участие все национальные элиты. Кто информационно, кто косвенно, финансово, кто политически. Потому что выбор курса – это влияние на формирование новой геополитической архитектуры на ближайшее десятилетие. Это уже признают все ведущие политики и эксперты.

Второй фактор – это кульминационное полугодие глобального финансового кризиса. Кризис, конечно же, не заканчивается в один день, но 4 квартал 2008 и 1 2009-го года может сыграть решающую роль в судьбе глобальной финансовой системы. Уже сейчас открыто разворачивается противостояние между еврозоной и долларовой зоной. Впервые мы стали свидетелями бунта европейских правящих элит по отношению к американской финансовой политике. Уникальный шанс получают страны-региональные лидеры – Китай, Россия, Бразилия, которые имеют возможность на фоне этого дисбаланса финансовой системы отвоевывать и монополизировать региональные рынки, укреплять свои валюты, и даже планировать превращение региональных валют в резервные.

В планах российского правительства, и это уже заявлено, превращение Москвы в новый мировой финансовый центр. Это задача на ближайшие 5 лет. А обратная сторона – прохождение глобального финансового кризиса в этом полугодии во многом определит судьбу многих национальных экономик, особенно тех, которые являются долларозависимыми. Поэтому ответственность за последствия кризиса, искусство его прохождения, – дело не только бизнесовой элиты, но и национальной, всей страны – это то, что должны учитывать все политические круги в Украине, вне зависимости от того, кого они представляют – и помаранчевые, и бело-синие, и красные. Кризис это тест на их способность руководить страной, и это элемент просчета, когда проводить выборы. Кого обвинить, сделать виноватым, кто возьмет на себя роль антикризисного менеджмента, а кто отгородится от этой роли.

И третий фактор – грядущие события 2009 года и участие в них украинской элиты – я говорю о событиях, связанных с завершением Лиссабонского процесса. Это проведение нескольких наиболее важных избирательных кампаний в Европе и выход на окончательное принятие Лиссабонских протоколов. Плюс выход на президентские выборы в Евросоюзе. Это события ключевые для судьбы Украины и ее европерспективы, ее геополитического статуса. Поэтому тайминг выборов, взаимосвязь парламентских и президентских, война политик – вот что стало особенностью кризиса осени 2008-го года.

И заключительный момент. Мы много времени уделяли на протяжении последних встреч, круглых столов взаимоотношениям и группам влияния между собой в парламенте. При этом за кадром оставался тот момент, что в эпоху правления Ющенко был завершен процесс, который начинался в эпоху Кучмы – появление олигополии. В формировании круга больших финансовых групп, которые формулируют заказ на политику, являются генеральными инвесторами украинской политики, фактически влияют на принятие всего спектра политических решений.

Я не исключаю, что интересы олигополии, связанные с сохранениям западного курса и с выбором новых лидеров, которые могут этот курс осуществить, могут существенно повлиять и на выборные программы, и на кастинг ведущих политических лидеров.

В качестве условного примера приведу пример с очень интересным интригующим проектом господина Яценюка, который де-факто отказался быть публичным преемником Виктора Ющенко и заявил о собственных политических амбициях. Вместе с тем, не секрет, что с его проектом связывают целый ряд очень влиятельных политических инвесторов, представителей финансово-промышленных групп, которые одновременно присутствуют и в других проектах. Поиск новых прозападных лидеров, которые могли бы вовремя заменить президента, чья политика не эффективна, и при этом сохранить западный курс. Это тоже особенность нынешнего кризиса, который существенно влияет на все расклады и расчеты ныне известных лидеров.

И еще. Революции не будет. Мы входим в эпоху заговоров, где и выборы, и лидеры становятся технологическим инструментом. Эпоха лидеров селф-мейд уходит безвозвратно. Наверное, Майдан 2004 года, который родил и Ющенко, и Тимошенко, и Януковича – в ближайшие годы, наверное, уже не повторить. Зато мы будем иметь хорошо раскрученных политиков, которые будут получать политические инвестиции в обмен на заказанную политику. В нынешней ситуации коалиция невозможна, потому что конфликтуют идеологические ядра, они не формируют новую платформу. Выборы могут выполнить функцию своеобразного политического чистилища. Они могут сформировать политический альянс на основе общественного политического запроса.

Вопрос времени, когда будут проходить выборы – я считаю что с точки зрения целесообразности политического проектирования и расчета финансового ресурса, выборы будут сдвигаться ближе к весне, но это мое мнение, я могу ошибаться.

Спасибо большое за внимание. Я приглашаю к микрофону г-на Вишняка. Возможно, опираясь на цифры, он покажет более приземленную и менее отвлеченную картину сегодняшних политических событий.

 

Олександр Вишняк. Справа не тільки в цифрах, а в тому що в мене є дещо простіша концепція тих подій, про які говорив Андрій.

По-перше, тут було написано «Крах демократичної коаліції як символ нового етапу в українській політиці».

Справа в тому, що демократична коаліція була мертвою ще на весні цього року. Труп був, повний труп, вже й запах від нього йшов, тільки ніхто його хоронити не хотів, тому що не хотів виступати в ролі могильника.

2-го вересня Юлії Володимирівні вдалося заставити Ющенка і його команду таки похоронити цю коаліцію, яка давно вже померла, і впливу на ситуацію не справляла. І відродження її навіть у варіанті трьох плюс Литвин, якщо і можливе, якась десята доля відсотка від сотні, то це тільки продовжить агонію цієї ситуації оскільки ніякої злагодженої роботи, звичайно ж, не буде.

Разом з тим, я повністю переконаний, що до нового року, до 2009-го, ніяких дострокових виборів в Україні не буде, а буде нова коаліція. Незважаючи на те, що соціологічні дослідження показують, що Партія регіонів має, як мінімум, шанси зберегти кількість своїх мандатів на найближчих виборах чи перевиборах, якби вони зараз відбулися. БЮТ збільшив би свою присутність у парламенті на 10–20 штиків, збільшили б представництво на кілька мандатів комуністи, і блок Литвина.

Єдиний, хто програв би на цих виборах, у них зменшилась би кількість мандатів у 2 рази – це «Наша Україна», в порівняні з попередніми достроковими виборами. Це в два рази, якби не було проекту Яценюка. Якщо ж буде проект Яценюка, вірогідність проходження якого до Ради дуже висока, хоча й не 100%, якщо він створить свій блок на таких швидкоплинних виборах, якби вони були швидкоплинними. Але я переконаний, що їх не буде. Незважаючи на те, що всі ці сили не програли б, а дещо навіть виграли, всі вони проти. «За» – тільки президент. Йому плювати на те, скільки набере голосів «Наша Україна», йому головне впливати на ситуацію в ті півроку, коли проводитимуться вибори і формуватимуться коаліції. Але всі ці гравці і БЮТ розуміють що і після виборів, скільки б вони голосів не набрали, жодна з цих сил самостійно уряд сформувати не зможе. Навіть дві політичні сили не матимуть в Раді більшості, окрім варіантів БЮТ та Партія регіонів разом.

Потрібні будуть три сили. А що таке коаліція на трьох… Єдина коаліція, яка була б можливою – це Партія регіонів, блок Литвина та комуністи. Вона б могла бути більш менш стійкою, тоді б Янукович відігравав роль невістки, яку зараз грає Тимошенко. Якби й мав більше 226 голосів, не мав би права долати вето, не мав би можливості уникнути відміни рішення уряду, які б зупинялися секретаріатом, президентом. Напередодні президентських виборів це не вигідно і Партії регіонів, навіть якщо б Янукович повернувся на посаду прем’єр-міністра. В нинішній ситуації всі чудово розуміють, що вибори нічого не змінять в політичному плані, в розкладі сил.

Андрій говорив, що можуть прийти нові япі, – можливо, і прийдуть, але не в найближчий рік. Нічого не зміниться в найближчі роки.

Навіть якби Яценюк пішов на ці вибори. Взяв би 3-4% голосів, – в новому парламенті великої ролі б він не відігравав. Так само, як розкрутити Яценюка до найближчих президентських виборів. Якщо вони відбудуться у визначений законом термін – у грудні 2009-го року. Звичайно, не можливо, щоб він вийшов у другий тур голосування. Це було б можливо, якби були внесені зміни до Конституції – і ще більше були б обмежені права президента. Можливо, тоді б Яценюк влаштував би і прем’єра Януковича, і прем’єра Тимошенко.

Так само я не бачу ніяких перешкод для узгодження програм і що до мови, і що до НАТО між БЮТ і Партією регіонів – компроміс вони швидко знайдуть, оскільки ні для тих, ні для інших це не ключове питання, а головне – що вони готові іти на поступки і шукати цей компроміс.

Проблема значно простіша. По-перше, крісло прем’єра одне, а лідерів двоє. Але проблема навіть не в цьому. Зараз усе вперлось в «Нафтогаз» і Міністерство внутрішніх справ. Ці посади вони поки що поділити не можуть, а якщо поділять – то коаліція буде, якщо ж і не поділять, і вони деякий час будуть не визначеними, до п’ятниці цього тижня коаліція буде, тому що і БЮТ, і Партія Регіонів розуміють, що президент може рахувати місяці за місячним календарем а не за сонячним, і розпустити раду уже в суботу на цьому тижні. Тому все інше – це тільки прикриття переговорів, в п’ятницю Тимошенко і Янукович, найвірогідніше, вийдуть і скажуть, що загрози, які стоять перед державою, коаліція буде створена. Більше того, всі соціологічні опитування, які були проведені, підтвердили, що народ готовий до цієї коаліції, електоральні втрати БЮТ від такої коаліції, якщо й будуть, – то 2-3%. У Партії регіонів же втрат взагалі не буде. Всі розрахунки соціологів, які проводили такі дослідження, це показують. Отже, це не обмежує лідерів, такі електоральні втрати за місяць-два легко компенсуються злагодженою політикою. Певний час така злагодженість буде, це безперечно. Максимум пів року але вона буде.

 

РЕПЛІКИ.

А.Ермолаев.

Я согласен, что, учитывая расчет по времени нельзя исключать, и вполне вероятно, что могут быть созданы технические коалиции, например, для решения пяти задач. Мы пойдем на выборы, но мы не будем избираться в декабре, сначала подпишем соглашение о создании коалиции. И эта бумага будет гарантировать неприкосновенность парламента на какое-то время. Долгосрочный альянс в этом парламенте маловероятен.

Что касается «япи» - они не успеют стать общенациональными лидерами. Но политическим инвесторам выгодно, имея партнеров за рубежом, договариваться, кого, когда и в какой динамике им раскручивать. Так ведут себя крупные политические инвесторы в США, Великобритании, так они начинают вести себя в Украине – выращивают «под себя» политических лидеров.

И некоторые молодые политики, которые сейчас раскручиваются, являются образцами такой политики. Когда они выстрелят – может быть, через цикл. Сейчас это очень хороший тренинг – раскручивание новых политиков в условиях политического кризиса.

Теперь я хочу пригласить для слова Юрия Романенко.

 

Юрий Романенко. Я во многом соглашусь с тем, что здесь говорили и г-н Вишняк, и г-н Еромалаев, но все же постараюсь внести несколько своих тезисов, которые будут чуть-чуть диссонировать с тем, что говорили уважаемые докладчики.

Действительно, мы вступаем в новую эпоху. Но крах демократической коалиции – это не начало нового этапа в украинской политике, а окончательная фаза прежнего этапа той политической системы, которая начала формироваться еще при Кучме, и которая находит свою «блестящую» концовку в виде олигополии, о которой говорил Еромалаев.

С этой точки зрения, учитывая эти внешние рамки, о которых говорил Еромалаев, прежде всего, финансовый кризис и глобальные процессы, которые будут оказывать влияние на политическую и экономическую ситуацию внутри страны. Надвигающаяся эпоха предъявляет требования, которые кардинально отличаются от условий той среды, к которой мы привыкли за последние 17 лет.

В чем суть этих требований? Прежде всего, тот глобальный сдвиг, который мы наблюдаем сейчас, будет иметь долговременный характер. И изменения на американской, европейской и азиатской площадках существенно повлияют на украинскую экономику. Это уже заметно по падению украинского экспорта, прежде всего, в таких значимых отраслях как металлургия и химическая промышленность. Что в итоге уже начало приводить к сокращению поступлений финансовых средств в страну, с наших рынков начал убегать западный капитал, тем самым еще больше ограничивая Украину в финансовых средствах.

В конченом итоге это окажет непосредственное влияние на внутриполитическую ситуацию, поскольку ухудшится социальная составляющая. Прежде всего, в условиях экономического кризиса, который сейчас разворачивается в Украине, очень сильно пострадает так называемый украинский средний класс, – немногочисленная прослойка, но, тем не менее, имеющая определенную самостоятельность, активная, и та, с которой связываются определенные виды в плане ее воздействия на политическую систему.

В следующем году, я опять здесь согласен с Андреем, в последнем квартале 2008-го мы все больше начнем это ощущать, и киевляне непосредственно почувствуют на себе проявления этого финансового кризиса. В итоге средний класс будет радикализироваться и требовать новых лидеров, более эффективных, более агрессивных и таких, которые будут двигаться в сторону харизматизации и радикализации, – тут я бы хотел возразить Ермолаеву.

Соответственно, эта эпоха требует не поиска консенсуса, а поиска эффективных действий, способных разрешитьэти конфликты и проблемы, которые будут возникать как из-за внутренних, так и из-за внешних факторов и акторов.

Будет усиливаться напряжение между Россией и США, между Европой и США, между азиатскими странами и США. В этой ситуации поиск консенсуса чреват большими рисками, поскольку балаган парламентский, который приводит к перманентному параличу государственного аппарата, он вобщем-то все больше погружает Украину в болото так называемого файлин-стейт – неудавшегося государства. Если говорить о схемах и конфигурациях новых политических альянсов, я думаю, что в ближайший год это не будет иметь значения. Акторы не изменятся, а от их перестановки сума результатов не меняется. Объективная ситуация будет играть на Тимошенко, потому что она, с ее харизмой и ницшеанской волей к власти, в этой ситуации объективно оказывается тем игроком, который будет наиболее адекватен, наиболее востребован духом времени. Но ее якобинский, разрушительный характер, ее неспособность к созиданию, – она не разрешит эти проблемы кардинально, которые мы имеем.

Она как мощный бульдозер зайдет на политическое поле, чтобы окончательно его расчистить для новых акторов. Действуя сознательно или нет, она будет выкидывать из политики менее удачные фигуры, такие как Ющенко, Янукович, которые, делая шаг вперед два назад, становятся неадекватными нашему времени. После того, как поле будет расчищено, возникнет взрывоопасный вакуум, который будет требовать нового Наполеона Бонапарта. И в среднесрочной перспективе, через 2–3 года мы столкнемся с необходимостью правления бонапартистского режима. Кто это будет, я, честно говоря, не могу гадать, потому что пока что этого человека не видно, но сами условия будут подталкивать к тому, чтобы на поверхность выходили новые люди.

Не соглашусь с Ермолаевым, который сказал, что время селф-мейд-менов уже прошло. По-моему оно только начинается. Не через год, но через 2–3 года темные лошадки будут выходить именно потому, что в рамках олигополии не получается достичь какого-либо конкретного консенсуса, который бы позволил стабилизировать работу государства и удержать в повиновении и лояльности народ и увеличить эффективность государства в отстаивании интересов финансово-промышленных групп. Именно поэтому сейчас объективно возникают предпосылки, чтобы возникла политическая сила, которая возьмет на себя ответственность и будет способна, с одной стороны, удовлетворить возросшие потребности народа, которого разбаловали и развращали на протяжении последних пяти лет разными подачками социальными, не побоюсь этого слова. А с другой стороны, – привести к консенсус финансово-промышленные группы. И дать им возможность спеть единым хором, и тем самым сберечь их ресурс в условиях второй великой депрессии, которая в ближайшие 2-3-4 года будет определять характер внешней и внутренней политики.

Спасибо.

 

А.Ермолаев. Прежде, чем предоставить слово Донию, а затем Фесенко, позволю себе небольшую реплику. Я согласен с тем, что сейчас можно говорить об угрозах нарастания авторитарных настроений. Но эти авторитарные настроения имеют свою специфику. Это скорее, настроения на уровне чутья, нежели запроса на новую политику. Это разные вещи.

Увлеченность людей лидерами сопровождается быстрым разочарованием и не сопровождается быстрой общественной организацией под лидера, – это особенность Украины. И еще один момент. Попытка за счет раскрутки харизматических лидеров сформировать жесткую власть может иметь свою противоположность – запрос на федерализацию, как реакция на будущий экономический кризис. Мне кажется это вопрос куда более вероятный, чем формирование авторитарной власти. 2009 год тоже может сыграть роковую роль в этом процессе. Но это тема для дискуссии.

 

Ответ (Ю.Романенко).

Я соглашусь. Именно поэтому будут две конкурирующие стратегии. Первая – национальная, которую, возможно, будет проводить в жизнь бонапартистский лидер. А вторая, которая может происходить в формате федерализации, она будет указывать на то, что найти такую фигуру не удалось и что главные политические акторы будут ставить на свои фигуры, – и медленно и спокойно, а может быть и не спокойно разводить части Украины по сферам влияния.

 

Олесь Доній. Чим завжди дуже добре відзначається центр «Софія» і особисто Андрій Єрмолаєв, так це тим, що намагається розширити політичну дискусію і дати обґрунтування ще й економічне, і геополітичне.

В цьому плані ми не скочуємося до міжособистнісного протистояння, а намагаємось шукати спільні інтереси і ще якусь «підноготну» тих подій, про які йде мова.

В цьому плані мені здається, наше сподівання, що вже є ідеологічна відмінність між помаранчевими та іншими лідерами і в цьому є відмінність між 2006-м і 2008-м роками, як це прозвучало у Андрія, вони є трошечки перебільшені. Бо якщо говорити про Юлію Тимошенко, кожен її може уявити у будь-якому з таборів. Зі зміною ідеологічних векторів вона може асоціюватися з правою силою і намагатися вступити в праве європейське об’єднання, і з лівою силою, як виявилося, може асоціюватися і з прозахідним, і з проросійським вектором.

І все ж мені здається, що в Україні персональна воля до влади більша, ніж ідеологічна складова. Політика у нас, на жаль, на самому верхньому рівні, в першу чергу, зводиться до змагань кількох персонажів. Але, безперечно, що вони змушені робити ставки на ідеологічні напрямки. Тобто, не ці політики є ідеологічними, а вони, в залежності від вигоди і ситуації, роблять ставки – або на націонал-патріотичні, або на проросійські вектори, які поки що є провідними в українській політиці.

Які ж дійсно є орієнтири? Єрмолаєв розбив їх досить чітко, що у найближчий час для нас є такі орієнтири, як виборча кампанія в США, кульмінаційний період глобальної фінансової кризи і завершення виборчого процесу в Європі. Я здивований, чому жоден з трьох доповідачів не назвав російський фактор. Один раз лише у Юрія прозвучало і то не по відношенню до України, а в стосунках між США і Росією.

Мені здається, що унікальність цього українського етапу – у зростанні російського фактора. І не помічати економічне зростання Росії і її бажання відновити свою могутність на пострадянських теренах – мені здається, що це буде помилкою. Значною мірою українська політична криза напряму пов’язана зі зростанням російської могутності і бажання цю економічну могутність конвертувати в політичних вплив на пострадянському просторі. В українських реаліях це бажання конвертувати економічний вплив в політичний визначається не зацікавленістю значної кількості російських політичних кіл в зміцнені української державності і в спокійному її плині.

В наростанні політичного хаосу зацікавлена значна частина провідної російської політичної еліти. Можливостей і економічних, і політичних, і інформаційних у Росії на цей момент дуже багато, якими вона і вдало користується.

А далі ми переходимо до слабкості української політичної еліти. До її малого усвідомлення своєї місії, і в цьому плані і змагання персональне, зокрема, між уламками української еліти використовується, і, якщо ситуація не буде змінена, воно і надалі буде використовуватися. Метою російської державності у цьому випадку може бути утримання ситуації в Україні в стані політичного хаосу. Незалежно від того, які будуть коаліція, перевибори, мета – не допустити до стабільності. На даний момент це цілком реально. Тому немає жодних гарантій, що наступні коаліції, вибори поставлять крапку у питанні стабільності.

Доречне було запитання Фесенка до Вишняка: «А наскільки буде довготривалою коаліція між БЮТ і Партією регіонів?» У довготривалості такої коаліції немає зацікавленості у дуже потужного сусіди, який міг би і повинен бути нашим партнером, але не зацікавлений у нашій стабільності. Щодо української еліти, то вона, не усвідомлюючи цього, підставляється, руками української еліти розвалюється українська державність.

Я хотів би не погодитись з тим, що сказав Єрмолаєв на початку, що відбулось банкрутство лінії президента за останні два роки. Це не так. Думаю, що все простіше. Відбулось не банкрутство лінії на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Проблеми безпосередньо у самого Віктора Ющенка.

Слід визнати, що не кожен вдалий прем’єр може бути вдалим президентом. Вага шапки Мономаха – вона не для кожного. Але це не значить, що невдала лінія, – проблема з її реалізацією.

Ми досить часто помиляємося, намагаючись асоціювати кожного з наших політиків з тією фразеологією, яку він використовує. Як приклад, приведу пана Тарасюка, який вважається в Україні найбільш прозахідним політиком, найбільшим євроінтегратором. Коли пан Тарасюк перебував на посаді Міністра закордонних справ, і коли він заявляв що через 3 роки Україна буде в НАТО, то це була заява не професійна і не компетентна – бо через 3 роки Україна не буде в НАТО. А не професійно, бо заява могла бути на вустах у голови політичної партії Народний Рух України, але не на вустах у міністра закордонних справ, який володіє соціологічними даними по країні. Це непрофесійно. Дипломат повинен діяти в інший спосіб. До чого я веду? Людина яка може на словах використовувати найбільш прозахідну ідеологію, на ділі може насправді сприяти відторгненню України від Заходу. Як не дивно, Україна була ближче до вступу до НАТО за часів Кучми, а не за часів Ющенка.

Хоча Кучма говорив про це менше, але за його часів був прийнятий закон про вступ до НАТО, за який голосували і регіонали. За часів Ющенка, який на словах був більш прозахідний, ніж Кучма, ми відділилися від поставлених цілей.

Тобто, проблема не в лінії, – вона була аналогічною і раніше, а проблема в непрофесіоналізмі конкретного політичного діяча. І в даному випадку мова йде про професіоналізм всієї політичної еліти. На жаль, в її компетентності і професіоналізмі є великі сумнів, і це протистояння між уламками політичної еліти може поставити під загрозу існування самої української державності.

Мені здається, орієнтири на найближчі місяці і роки, які нам ставлять за кордоном, – це буде пропаганда ідеї відсутності єдиної нації в Україні, наступ на українську мову як на один з механізмів національної самоідентифікації і пропаганда ідеї ослаблення центральної української влади. Всі механізми для цього є. І в даному випадку багато що залежить від стійкості українських опозиційних на цей момент сил (та ж сама Партія Регіонів), які вагаються, чи повністю приступити до реалізації проросійського вектору розвитку, чи поборотися за загальну владу.

В цьому плані боротьбу опозиційних сил за центральну українську владу потрібно сприймати як позитив. Мені здається, що необхідний орієнтир на найближчий місяць – це пошук компромісів між усіма основними політичними гравцями. Між всіма. Поки що це лише Ющенко, Тимошенко і Янукович, на жаль, – поки що вони основні гравці. Сподіваюся до них ще хтось долучиться. Але потрібно знайти таку конфігурацію, яка б дозволила досягти компромісу.

Мені особисто здається одним з елементів для пошуку такого компромісу повинні бути дострокові вибори, вони можуть дати з’явитися новим політичним гравцям.

Якщо ми не знайдемо механізмів досягнення компромісу між трьома основними політичними гравцями, на Україну чекатимуть не дуже веселі перспективи. Дякую.

 

РЕПІЛКИ.

Ю.Романенко: По поводу российского фактора. Я бы не стал преувеличивать мощь России в условиях Второй великой депрессии. Депрессия будет как раз бить и по ней, и по всем государством, которые специализируется на сырьевом переделе в мировой экономике. Как сказал зам госсекретаря США, Россия разгромила Грузию, а мировая экономика – Россию. В этом есть доля истины, так как мы видим бегство капитала, впереди предстоит падение цен на нефть в связи с падением спроса в Европе и США. Для России так же как и для Украины, тяжелые времена впереди. Отсюда выплывает и стратегия России.

Я сомневаюсь, в том, что Россия заинтересована в хаосе здесь, в Украине. Для России, в связи с ослаблением США, возникло окно возможностей, которое она постарается использовать путем установления здесь лояльного политического режима, работая толи через регионалов, то ли через Тимошенко. Но ей необходимо тут успешно закрепиться, чтобы не дать США продвигаться в глубь «хартланда». Если это произойдет, США смогут добить русских, и Россия оказалась в роли человека, которого как бы загнали в угол и он обречен на агрессивность и наносит хуки налево и направо, вне зависимости от того, кто к нему приближается.

У них просто нет выхода. Я не оправдываю Россию. Я просто пытаюсь показать их видение ситуации, в которой они оказались. И мы, со своей стороны, должны понимать их позицию, потому что своей несбалансированной политикой мы провоцируем русских на агрессивные действия по отношению к нам. Я уверен, что русские не заинтересованы в том, чтобы здесь усиливался хаос, поскольку этот хаос он будет создавать окна возможностей для других игроков. А они не хотят дать закрепиться враждебным для русских силам на территории Украины, поскольку это предпосылки для развала самой России.

 

О.Доній. Щоб говорити всерйоз, що Росія не на економічному підйомі, спочатку треба проаналізувати кількість інформаційних носіїв. Коли вона увійде в понижуючий тренд, а поки що для нас в перспективі збільшення цін на енергоносії. І за ці гроші Росія зможе утримувати тут свої мас-медіа, як наприклад, у Севастополі і Криму, свої громадські організації і політичні сили. Треба проаналізувати, яка кількість компаній, економічних структур, підприємств з російським капіталом знаходиться тут, і лише тоді казати про зниження російського тренду. На цей момент ми бачимо збільшення російських активів –спочатку економічних, а тепер і політичних тут.

Щодо провокацій чи не провокацій з боку України. Коли я дивився кілька місяців тому, до початку російсько-грузинського конфлікту по ОРТ програму з Максимом Шевченко, де основне питання – кому має належати Крим – Росії чи Україні? З голосуванням у московській студії, де, зрозуміло, 90% голосує за те, щоб Севастополь належав Росії. Мені здається, що Україна не провокувала для таких програм російську сторону. Я вважаю, що такі прогарами випускаються не просто так, не за особистою ідеєю Шевченка. Це спеціальна пропаганда ідей втручання і можливої зміни кордонів між нашими державами. Не помічати цього – це було б помилково, мені так здається. Захищати свій інформаційний простір ми повинні. Єдине, з чим я міг би погодитись, що на другому етапі ставиться мета створення тут підконтрольного Росії режиму. Але щоб привести його до влади, потрібно виконати перший етап і цей етап довготривалий: привести все у хаос, дискредитувати ідею української державності, показати, що українці не спроможні керувати самостійно. А наступний етап – це зовнішнє керування. Наполовину маріонетковий уряд, можливо, із залученням прямих ставлеників Росії, як це було у Придністров’ї, і така спроба була в Криму – згадайте уряд Сабурова. Але це вже наступний етап, який чекатиме на нас через кілька років.

 

А.Ермолаев: Олесь, я призываю коалицию доказать России, что украинцы могут управлять своей страной.

 

О.Вишняк.

Олесь сказал, что в Украине присутствуют три политические силы. Да только две, и уже давно. Ющенко до сих пор не может смириться с тем, что он не политическая сила и не пользуется поддержкой населения.

И второе, относительно компромиссов в геополитических вопросах и в «мовному питанні». Мне кажется, это путь к объединению Украины, а не к потере украинской государственности. Наоборот, динамирование этих вопросов, – это путь к распаду Украинского государства.

 

А.Ермолаев. А теперь Владимир Фесенко, а следующий Лупаций.

 

Фесенко Владимир: Дискуссия приобретает обостренный характер. Я вернусь к ключевому вопросу, вынесенному в название круглого стола: «Новий етап в українській політиці: змови чи нові революції?» На мой взгляд, если о каких-то «змовах» и можно говорить, они в украинской политике происходят постоянно, но, на мой взгляд, сейчас нет никаких предпосылок для революции. В начале 2004-го тоже не было очевидных явных предпосылок, но было ощущение, была потребность в переменах, запрос на перемены, склонность части общественного сознания к неприятию одного из кандидатов. Сейчас другая ситуация, другая социально-психологическая тенденция. Набирающее силу разочарование в отдельных политиках, к этой «большой тройке» Я бы не выбрасывал из этой «большой тройки» и Ющенко, и не оценивал бы влияния Ющенко только электорально, только в рейтингах. Пока он остается президентом, пока он хотя бы частично контролирует часть силовых структур, государственных институций, его влияние на государственную систему будет сопоставимо с влиянием Януковича и Тимошенко. Поэтому они сейчас и объединились, не потому что у них общий интерес, а потому что они против Ющенко. Они видят для себя в нем политические риски угрозы, это, кстати, ответ на версию, что он уже не игрок. Если б он не был игроком, они б вообще его не принимали его во внимание, и не было бы всех этих антипрезидентских законопроектов, которые рассматривались в Верховной Раде. А пока у нас все это остается.

Я бы не торопился с тезисом о начале нового этапа, потому что тот этап полукризиса политической нестабильности, который мы наблюдаем с 2005-го года, а по сути, – с конца 2004-го, он не закончен. Суть этапа – именно в этой политической нестабильности. Я бы не говорил о хаосе полном, но эта война ключевых политических сил и ключевых политических игроков, постоянная смена у руля политической власти, – пока еще этот период не закончился. Может быть, новое качество, но не новый этап, появилось бы, если бы была создана коалиция БЮТ и Партии регионов (но пока ее не существует), тогда было бы что-то новое.

Я не верю в новую парламентскую коалицию, в любую коалицию, которая будет состоять из конкурентов на предстоящих президентских выборах. Она не будет стабильной. Речь будет идти о продолжении старого этапа, этапа нестабильности и борьбы на взаимное уничтожение.

Почему рано говорить о смерти демократического, оранжевого лагеря. По двум обстоятельством. Я бы ставил не точку в его истории, а многоточие. И вот почему, с формальной точки зрения. Во-первых, еще не все решено с демократической коалицией. Самый маловероятный вариант, – это восстановление демкоалиции – коалиции БЮТ и НУНС, плюс, возможно, блок Литвина. Потому что для этого должны договориться Ющенко и Тимошенко, а мы видим, какие у них сейчас отношения.

Ющенко сейчас летит в США, и кто его знает, кто ответит на вопрос, почему при таких напряженных отношениях Ющенко и Тимошенко, при взаимном недоверии, нежелании и Ющенко, и Балоги видеть Тимошенко на посту премьера, в прошлом году все-таки была создана демкоалиция? Точного ответа на этот вопрос никто не скажет сейчас, а я думаю, что сказался внешний фактор, возможно, он на то время был решающим, а дальше последовали взаимные обязательства и договоренности, некий брак по расчету, который, закономерно, закончился крахом. Но, может, разбитую чашку Ющенко и Тимошенко опять склеят западные партнеры, в частности Вашингтон. Минимальный шанс на это я пока оставляю. Когда Ющенко вернется из Вашингтона, тогда посмотрим не изменится ли тональность, будут ли какие-либо попытки восстановить коалицию. Это один вариант.

Еще один вариант, который сейчас уже актуализировался. Вероятность того, что БЮТ попытается сформировать свое большинство во фракции НУНС.

Сейчас 30 человек во фракции выступают за то, чтобы была создана коалиция в формате БЮТ, НУНС и блок Литвина. Если 7 человек изменят свою позицию и подпишутся под этим вариантом. Тогда, по сути дела, БЮТ будет иметь большинство в НУНС, и тогда, теоретически возможно, формально переизберут главу фракции, или она расколется. Теоретически, этот вариант не исключен, хотя таких прецедентов в истории украинского парламентаризма еще не было.

Может появится вероятность, хотя бы формальная, создания третьей демократической коалиции. Вероятность не очень высокая, но я бы ее не закрывал.

Не стоит ставить точку, в этой связи, на перспективах демократического лагеря еще и потому, что уже появляются и пост-помаранчевые политические силы. Тут уже и Яценюка, и Гриценко вспоминали. Судя по опросам и Цента «София», и по опросам уважаемого господина Вишняка, и у того, и у другого есть шанс на преодоление 3% парламентского барьера. Я согласен, что у Гриценко мало шансов (по опросам «Софии», – 2,5%), но они есть.

Но если это будут их индивидуальные, соло-проекты, а вокруг будут статисты, у нас тогда появится новый вождь – Яценюк или Гриценко. Но тогда их будет ожидать незавидная судьба, еще более быстрая по жизненному циклу, чем у Ющенко и Тимошенко.

На мой взгляд, если уж и создавать новые политические проекты, прозападные проекты, то нужно думать о новой команде, где были бы люди, которые имеют определенный авторитет, определенный ресурс влияния, где было бы восприятие команды, а не амбитная игра одиночек. Этот вариант тоже остается жизнеспособным. И я согласен с Олесем Донием, что этот вариант может реализоваться только в случае, если будут досрочные парламентские выборы. Любые новые политические силы и проекты могут появиться только через выборы. Других вариантов нет. Но пока ситуация такова, что вероятность и перевыборов, и создания новой коалиции остается одинаковой.

Я не согласен с Вишняком – он говорит, что не будет выборов. Я в этом не уверен. За последние дни вероятность досрочных выборов только возросла. Но за неделю она может уменьшиться, как за неделю уменьшилась вероятность создания коалиции.

Два фактора будут решающими на этой неделе для создания коалиции и перевыборов. Во-первых, это борьба за Януковча. А он колеблется. И на него влияют то одни факторы, то другие. То уговоры БЮТ и пробютовского крыла в Партии регионов, то понимание рисков, которые могут возникнуть до и после выборов. И другой фактор – это серьезные разногласия, конфликт интересов между этими двумя политическими силами. А главный конфликт интересов, тот же что у Ющенко и Тимошенко. Янукович и Тимошенко – конкуренты на будущих президентских выборах. Если и удастся создать коалицию, она будет не долговечна. Андрей сказал о технической коалиции. В юридическом смысле нет такой коалиции. Ее не может быть. Чтобы появился новый премьер в стране, нужна юридическая коалиция. Но по политическому содержанию такая коалиция может стать технической. В каком смысле? Если она сможет выдвинуть технического премьера. Если встанет вопрос о премьере временном, на период до президентских выборов, о премьере, который не будет претендовать на участие в президентских выборах.

Вариант гипотетический, я не уверен, что об этом могут договориться, но он может возникнуть и в кулуарах он обсуждается. Это может быть и компромиссом, который могут искать кто-нибудь из двоих в этой тройке.

О Бонапартизме. На мой взгляд, на ближайшую перспективу – год-два – у нас есть один претендент на эту роль украинского Бонапарта – и мы все знаем этого человека – это Юлия Владимировна Тимошенко. Других по энергии и воли нет и близко.

Виктор Федорович Янукович? Ну может он этого и хотел бы, но если в оппозиции будет Юлия Тимошенко и другие, плюс определенная ментальность Януковича, нынешняя международная ситуация и многое другое. Он не станет Бонапартом. Может это будет новое издание Кучмы, с некоторой спецификой Януковича. Кстати, может это будет и не самый плохой вариант. Мне понравилась оценка Януковича в статье Выдрина. Как такого специфического нормативиста, человека, который уважает букву закона, в принципе, – это не самое плохое качество по нынешним временам.

И бонапартизм Тимошенко я бы не оценивал только в негативных тонах. А других претендентов на бонапартизм я не вижу. Ни по харизме, ни по потенциалу поддержки в обществе. Я не думаю, что если, к примеру, та же Тимошенко или Янукович придут к власти, то уже через год-два они обнулят свой потенциал, и тот и другой не Ющенко, они просто так властью раскидываться не будут. Если кризисные тенденции и будут после 2010, то не сразу, а только после того, как будет заявлена попытка создания нового режима, и это не будет Бонапартизм, а некая украинская модель управляемой демократии, – либо в стиле Тимошенко, либо в стиле Януковича.

И по поводу российского фактора. Я придерживаюсь той точки зрения, что Россия (тут я согласен с Олесем) заинтересована в неуправляемой стабильности. Не в хаосе, а именно в управляемой нестабильности. Им не выгоден полный хаос, он вызывает опасение. Им сейчас, на ближайший период времени, не выгоден распад Украины. Потому, что это будет очень серьезная нагрузка. Эмиграционные потоки, и сложности на границах, иногда даже военно-политические риски. Это вам не маленькая граница на Кавказе с Грузией, а большая граница для жизненно важных регионов России.

Мы сейчас не можем прогнозировать в полной мере влияние грядущего мирового кризиса, как он повлияет на Россию. Я бы не драматизировал так ситуацию как это сделал Юра Романенко. У России сейчас ситуация не такая уж плохая, как была в 1998 году. Кризис бьет как по американцам, так и по России. Понятно, что у американцев потенциал больше, но в финансовом отношении они теряют гораздо больше, чем Россия. Другое дело, на сколько хватит запаса прочности россиянам. В какой-то мере это может отвлечь Россию от воздействия на украинскую ситуацию, но такое влияние все равно будет. Скорое, это будет влияние «мягкой силы», через экономические и политические факторы, через сталкивание лбами ведущих украинских политиков, через режим управляемой нестабильности. И что будет сильнее, управляемая демократия в стиле Януковича или Тимошенко, или управляемая нестабильность со стороны России, это интрига, которая нас ожидает через год-полтора.

 

Вопрос (не слышно). Ситуация не прояснится, пока не наступит время «Ч». Один из депутатов сказал, что это время наступит 3-го октября. Почему не 13-го, согласно Конституции? Не будет ли это поводом для обжалования каких-либо указов в судах?

 

Уже есть решение Конституционного Суда Украины (прошлая пятница), о том, что Временный регламент Верховной Рады был признан не Конституционным. А что это значит? Все нормы о процедуре распада коалиции записаны во Временном регламенте. Записано: есть 10-тидневный срок после выхода фракции из коалиции и временем, когда объявляет об этом спикер ВР. И тут же признано, что этот регламент не соответствует Конституции. Значит, у президента свобода действий в трактовке Конституции, а там сказано, что есть 30 дней после распада коалиции. Ставнийчук, и не только она, уже дала понять, что можно считать моментом распада коалиции заявление НУНС о выходе из фракции 3-го сентября. Конечно же, это де-факто, но дальше, как приводили аргументы представители БЮТ, обращаясь к президенту, если вы считаете наше решение не конституционным, обращайтесь в Конституционны Суд.

Точно так же будет и президентская сторона говорить парламентским силам.

 

Еще вопрос из зала.

Что от перевыборов выиграет народ?

 

А.Ермолаев: Думаю, что далее в выступлениях будет ответ на этот вопрос.

 

Я приглашаю к слову Владимира Лупация. И у нас еще будет два выступающих: Левцун и Юсов.

 

И еще реплика в отношении текущей коалициады.

Особенностью и главной уникальной ее чертой является то, что между БЮТ и НУ-НС есть одна определенность с премьером. Уникальность здесь в том, что при подписании коалиционного соглашения заранее известен исполнитель со своей программой и со своими амбициями. Это сдерживает как бывших партнеров, которые, может быть, и хотели бы создать коалицию БЮТ, НУНС и Блок Литвина, но они не могут ставить вопрос о новом премьере, потому что этим они разрушают договорный процесс.

Но это же влияет на переговоры Блока Юлии Тимошенко с Партией регионов. Иронично, согласитесь, звучит, когда Юлия Тимошенко выполняет программу Партии регионов. Но отказать ей в этом – значит вывести политика из игры, и заставить будущего кандидата в президенты около года вести внепарламентскую деятельность. Это ситуация патовая.

Вот этот «довесок» и притапливает каждый из вариантов переговоров о коалиции, и делает продуктивный выход из переговоров очень сложным.

 

В.Фесенко: Все понимают, что кандидат, занимающий пост премьера, будет иметь преимущества на президентских выборах, об этом свидетельствует политическая практика Украины прошлых лет. Но есть и другая сторона этого вопроса, которую нельзя не учитывать. А вдруг в конце нынешнего – в начале будущего года, под воздействием мирового кризиса, в Украине разразится свой, внутренний сильный экономический кризис? Тогда пострадать может, в первую очередь, премьер-министр. Эта дилемма может стать определяющей в решении возникших проблем.

 

Лупацій Володимир:Я хочу звернути увагу присутніх на те, що коли ми говоримо про перспективи коаліції, у нас виникає парадокс. Українська політика дуже зациклена на питанні коаліції, хоча реально, в рамках цієї Конституційної кризи і інституційного хаосу, ніяка коаліція не здатна забезпечити прийняття стратегічних рішень в цій країні.

І коли зовнішні гравці спостерігають за Україною, вони думають не про долю коаліції , а про 2009 рік. Зверніть увагу на дві ремарки, – з боку Путіна і з боку посла США. Путін висловився стосовно непевності української системи влади, непевності колективної безвідповідальності; теж саме в дипломатичній формі звучить з вуст посла США. Тобто, зовнішні гравці, які розглядають Україну як актив, який можна розігрувати своїй грі, для них ключове питання: чи збережеться оця система колективної безвідповідальності в Україні в 2009 році. Сьогодні я можу сказати, що, незалежно від того, яка буде створена коаліція, або ж вона не буде створена, – принциповим є те, що в 2009 році ця українська система колективної безвідповідальності не збережеться. Чому?

Тому що є три фундаментальні причини, які визначаютьне конкурентоспроможність, як політичного режиму, так і економічної моделі.

По-перше, сьогодні ми бачимо, що двосекторна модель економіки, яка була складена – 60% ВВП це експорт, а все інше – це внутрішній ринок, тобто ця модель, яка діє в Україні, вона не створює попит на країну, не створює попит на більш ніж 7 млн. трудящих. Відповідно, сама ця модель об’єктивно штовхає Україну в кризу.

Другий момент – Україна випала із кола правових держав, в Україні фактично зруйнований конституційний простір, і поки не буде прийнята Конституція прямої дії, про подолання управлінського хаосу в Україні немає мови, а без його подолання ми не можемо говорити про зміну економічної моделі, ми не матимемо ніякої перспективи.

Третя позиція це – політична і економічна автаркія України. В тому стані, в якому зараз знаходиться Україна, вона не здатна продуктивно використати зовнішню допомогу з будь-якого боку, – ні з боку Заходу, ні з боку Росії.

З 2004 року у нас реалізується схема колективної безвідповідальності і наявності інституційної кризи. Розгортання глобальної кризи, про яку говорив пан Фесенко, фактично викриває те, що сама Україна і її економічна модель перетворилася в імпортера зовнішньої кризи. Сьогодні ззовні імпортується ще більше кризових факторів, ніж є у нас в середині країни.

Ми бачимо кроки нашої політичної еліти, які не співпадають з загальними світовими трендами. Ми фактично бачимо систему напіврозпаду «тріо», – після 2004-го ми бачимо нову політичну географію, де від антиномії Схід – Захід ми перейшли до тріади, тобто політичне районування України розпалося на три групи: Захід – Центр – Схід.

В перспективі це означає, що Україна повинна була кристалізуватись у вигляді 5-ти макрорегіонів. Сьогодні ми бачимо, що політичні сили намагаються зробити псевдо стабілізацію, тобто реалізувати сценарій «третій зайвий», з перспективою ліквідації інституту президента. На виході ми отримуємо формування 5-ти макрорегіонів, які не представлені в сьогоднішньому парламенті, тому що там 300 недоторканих, які сьогодні нікого не представляють, крім крупного бізнесу. Там немає ні бюджетників, ні малого чи середнього бізнесу, ні представників місцевого самоврядування.

Ми маємо нерепрезентативний парламент. Але ми отримаємо ліквідацію поста президента, навіть якщо юридично він буде зберігатися. Це буде факт політичного суїциду для нинішньої політичної еліти. Тому що, не маючи достатнього рівня політичної і соціальної легітимності, вона рухається назустріч економічній кризі, яка поставить соціальні питання, питання збереження пенсійної системи, яка поставить питання дієздатності суспільства споживання, що вже сьогодні збудоване в Україні, – всі їздять на машинах, користуються супермаркетами, беруть кредити тощо.

І третя позиція – примус до самовизначення, по аналогії з Грузією. Багатовекторне коливання України призвело до того, що на сьогодні зовнішні політичні гравці і зростання глобальної нестабільності більше не дозволить Україні пройти «між крапельками».

Відповідно, на сьогодні, з моєї точки зору, питання коаліції не вирішує ці базові питання. Тому, з Новим роком вас! У 2009-му році система політичної безвідповідальності, ця модель влади навряд чи збережеться в Україні. А вже які там будуть коаліції, це вже не наші проблеми.

 

Наступний виступ – Пан Юсов.

 

Андрій Юсов: Власне, по темі: «Новий етап в українській політиці: змови чи нові революції». Я би швидше тему назвав «Знову новий етап в українській політиці...» Тому що знову з 2004-го року теми нашої розмови, причини і прогнози часто дуже схожі – із року в рік, – особливо, якщо ми говоримо про наслідки конституційних змін і змін до виборчого законодавства – 2006-го, 2007-го, а там і 2008 чи 2009-го років. Ми говоримо про політичну безвідповідальність, про неефективну систему виборів, неефективну систему управління після внесення змін до Конституції, про відсутність нової політичної якості, про відсутність нових політичних сил.

Тільки акценти з року в рік змінюються. З кожним роком суспільству все менш цікаво слухати юристів. Якщо перед проведенням попередніх позачергових виборів основними спікерами і ньюсмейкерами були навіть не політологи, а різного роду юристи, правники, які давали прогнози діям президента, легітимності розпуску ВРУ. Президент своїми указами все ж таки намагався увігнати своє бажання розпустити парламент хоч у якесь правове поле, то сьогодні ми цього не маємо. Не маємо настільки, що парламентарі, які є прихильниками парламентської форми правління, зокрема представники БЮТ, у своїй риториці вже договорилися до того, що, можливо, в Україні не актуальне використання такого терміну, як коаліція. І що «в Україні без коаліції в парламентській республіці працювалося б простіше», – тут я маю на увазі Андрія Портнова.

Я з подивом це почув, але потім зрозумів: електоральні ризики для БЮТ значно зменшилися б, якби не треба було створювати коаліцію, якби не тільки фракції могли її створювати, і інші моменти.

Очевидно, що зараз іде боротьба не лише за коаліцію, а за нову Конституцію. І от, з точки зору інтересу суспільства, йому все ж краще, щоб нову Конституцію приймав не цей парламент, бо від цього парламенту навряд чи нова Конституція стане кращою, більш європейською і більш демократичною. Вона буде більш кон’юнктурною, більш особистісною, тобто спрямована проти Ющенка як президента, і на підтримку Тимошенко і Януковича, як майбутніх прем’єра і, можливо, спікера.

Суспільству цікаво було б спробувати провести все ж таки нові обличчя, нові сили і нову якість, яка ніяк не може сформуватись після 2004-го в українському парламенті. Хто це буде, – ці прізвища називались. Єдине, що тут є - ризики. Наприклад, Яценюк, про якого найчастіше сьогодні згадували, то із його останніх інтерв’ю складається враження, що він так і не визначився, чи це буде самосійний проект і плавання чи все ж Балога його змусить чи змотивує брати участь у новому президентському проекті – «братська могила».

Тому що попередньо Юрій Луценко, наприклад, який був достатньо яскравим лідером, мав усі шанси потрапити самостійно до парламенту зі своєю політичною силою, погодився на участь в НУ-НС, безумовно, це не єдина і не найбільша його помилка, але він значно зменшив свою питому політичну вагу. Якщо таке станеться з Яценюком, то його як нового політичного лідера ми не побачимо.

Якщо говорити про зовнішні вектори. Про Росію було багато сказано. Безумовно Росія так брутально втручатися у внутрішні справи України, як це було в 2004-му році, вже не буде. Є певні висновки, є певна зміна політики, яку вже зараз можна спостерігати зараз. Риторика Путіна щодо України в 2004-му і зараз – це абсолютно дві різні лінії поведінки.

Політика Кремля буде більш стриманою, хоча очевидно, що весь потенціал ЗМІ – російських і українських, які підпорядковані Росії, – будуть зорієнтовані на дві позиці. Перше, це встановлення лояльної до Росії влади, все ж у маріонетковий уряд я не вірю – дуже важко буде перетворити Тимошенко чи навіть Януковича на керівництво Придністров’я чи південної Осетії. Отже, встановлення лояльної влади, або встановлення хаосу. Власне, в 2004 була спроба встановлення лояльної влади. Після 2004-го – лише підтримка хаосу. Росія у всьому цьому не встигає, бо українські політики попереджають намагання Кремля і навіть його інформаційну політику встановлення хаосу в країні. Чи зміниться ця ситуація найближчим часом? Ні, на жаль, не зміниться. Причини тут же дуже багато разів були перераховані. Змови чи нові революції?

Змова на практиці часто зараз стоїть поряд із революцією. Безумовно, у таких масштабах, таких подій, як це було на Майдані, Україна не побачить найближчим часом. Є певна втома суспільства і розчарування в обличчях цієї революції, але гарантувати, що не буде революційних настроїв і певних революційних подій, наприклад, акція «Україна без Кучми», коли 10-15 тисяч активних громадян у Києві могли, і впливали на українську політику. Плюс це чи мінус, – то вже інше питання не сьогоднішньої дискусії, але такий вплив був. Можливо, Майдана ми не побачимо, але певні революційні події не виключено. І чим більше тут буде стабільності, тим більше імовірність революційних подій.

Чому? Якщо буде збережений цей склад Верховної Ради, не будуть проведені дострокові вибори, то, очевидно, для певної частини населення – це буде скоріш національно-демократично налаштований електорат, як завжди, – поведінка нової коаліції буде вкрай не прийнятною – і стосовно мовних питань, і інших гуманітарних аспектів, таких як голодомор, УПА, і аж до питань змін до Конституції – це вже більш складні питання громадянського самоусвідомлення. Так от, політика нової конституційної більшості, а якщо коаліція буде між БЮТ і Партією Регіонів, це буде конституційна більшість – для них буде не прийнятною.

Навряд чи Ющенко знову отримає шанс очолити протестні настрої, але хтось їх очолить, хто – поки що не видно. Тому змови і революції можуть бути у нас поруч. Дякую.

 

Левцун Олександр: Коли ми готували цей стіл, темою засідання були рядки з відомої байки – «А вы, друзья, как не садитесь»… Потім тема засідання формулювалась дещо по-іншому, але формування дієздатної більшості у парламенті – залишилось.

Вже у травні поточного року експерти і громадська думка констатували крах демократичної коаліції. Зокрема, за даними травневого опитування, проведеного центром «Софія», половина респондентів дотримувалися думки, що коаліція майже не існує. Вихід блоку НУНС із складу коаліції не мав значного резонансу у суспільстві, і, як показало вже вересневе наше опитування – українські громадяни переважно байдуже сприйняли цей демарш.

Після очевидного розвалу демократичної коаліції, суспільну свідомість характеризували такі тенденції. По-перше, БЮТ і Партія Регіонів, які репрезентували еліти і електорат північно-західного й південно-східного регіонів, продемонстрували здатність знаходити консенсус щодо нагальних проблем і приймати відповідні закони. Більше того, представники цих партій висловили готовність створити коаліцію, були зроблені навіть певні кроки на шляху до такої коаліції. По-друге, вперше, серед населення частка прихильників коаліції БЮТ і Партії регіонів виявилася більшою, аніж прибічників помаранчевої коаліції. За даними вересневого опитування, до можливості створення коаліції між БЮТ і Партією регіонів скоріше позитивно ставляться 41,4% опитаних. Для порівняння, прихильниками коаліції у складі БЮТ І НУНС є 26,4% респондентів.

Наведені факти дають підставу говорити про кардинальні зрушення суспільної свідомості. Крах демократичної коаліції, зближення БЮТ і Партії регіонів, а також лояльне ставлення значної частини населення до їхньої співпраці, символізує завершення цілої епохи в українській політиці. Висловлю припущення, що в Україні завершився період релігійного розколу суспільства, спричинений помаранчевою революцією. Громадськість перестає сприймати політику як битву вселенського добра і зла, як це було у 2004 році. У масовій свідомості відмирають стереотипи про неможливість співпраці колишніх непримиренних опонентів. Одночасно представники двох найвпливовіших політичних сил демонструють здатність досягати консенсусу навіть у таких конфліктних питаннях, як статус російської мови та вступ до НАТО. На наших очах формується новий пост-помаранчевий дискурс, більш прагматичний і плюралістичний, який виходить за межі етнокультурного і геополітичного протистояння.

Однак, у межах даного парламенту створити коаліцію у складі БЮТ і Партії регіонів, навряд чи вдасться, принаймні, на тривали час. Теперішній парламент обирався в іншій ситуації. Партійні лідери зв’язані старими обіцянками, а дехто все ще намагається реанімувати конфліктаційний дискурс минулого.

Образно кажучи, ідеологічні мерці ще міцно тримають живих. До нової політичної практики повною мірою не готові, ані політики, ані населення. Суспільство все ще залишається розколотим. За даними вересневих опитувань, кількість прихильників коаліції у складі БЮТ і Партії регіонів дорівнює кількості її противників. Щоб перегорнути цю сторінку Історії необхідні нові вибори.

Що до дати, то є дискусії, коли їх проводити, чи то наприкінці цього року, чи на початку наступного, – але вони необхідні, це очевидно.

Певна річ, позачергові вибори не стануть стрибком у світле майбутнє, але вони дозволять за інших умов сформувати у парламенті конструктивну, налаштовану на прагматичний консенсус депутатську більшість.

Опитування свідчить, заради забезпечення у новому парламенті депутатської більшості з великою перевагою голосів, значна частина, а саме – 39% опитаних готові підтримати коаліцію БЮТ і Партії регіонів. Противників такого формату коаліції значно менше – 27%. Нейтральне, або байдуже ставлення до можливості створення такої коаліції висловили 21%. Тобто, таке стримано–позитивне ставлення до формування у майбутньому коаліції БЮТ і Партії регіонів – домінує.

Порядок денний виборів і положення передвиборних програм, відтак, мають бути підпорядковані майбутній меті – здобуття консенсусу і формування депутатської більшості.

Висловлю оптимістичне сподівання, якщо наші політики проявлять певну мудрість і стратегічне мислення, то, можливо, досить скоро ми зможемо говорити про якісно новий етап української політики. Можливо, така заява надто оптимістична, але хочеться на це сподіватися, хоча на нашому круглому столі й домінували песимістичні настрої, але я вважаю, що є підстави і для оптимізму.

Пан Фесенко казав, що однією із перепон створення коаліції БЮТ і Партії регіонів є те, що важко припустити – проблематичність того, що в одній коаліції опиняться майбутні суперники на майбутніх президентських виборах. Але варто загади, що, можливо, мають вагу і значення слова Віктора Януковича, його натяк на те, що, можливо, місія президентства його якось уникне.

Дякую всім за участь у нашому заході і сподіваюсь, що наступного місяця ми знову зберемося і поговоримо про нові події в українській політиці.

 




Источник: ЦСИ "София"


Читайте также в этом разделе

Результати соціологічного дослідження «Суспільно-політичні орієнтації громадян»

Центр соціальних досліджень «СОФІЯ» з 6 по 18 травня 2015 р. провів опитування населення у всіх адміністративних областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України. У Криму опитування не проводилося.

Всього було опитано 3609 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,0%.


Результати соціологічного дослідження «Електоральні орієнтації громадян»

Центр соціальних досліджень «Софія» за сприяння Українського інституту соціальних досліджень імені О.Яременка з 16 по 21 жовтня 2014 р. провів опитування населення у всіх областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України. В Криму опитування не проводилося. Всього було опитано 2021 респондент віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Результати соціологічного дослідження «Електоральні орієнтації громадян»

Центр соціальних досліджень «Софія» за сприяння Українського інституту соціальних досліджень імені О.Яременка з 8 по 13 жовтня 2014 р. провів опитування населення у всіх областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України. В Криму опитування не проводилося. Всього було опитано 2016 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Електоральні рейтинги політичних партій (результати опитування)

Центр соціальних досліджень “Софія” з 23 вересня по 1 жовтня 2012 р. провів опитування населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 127 населених пунктах). Всього було опитано 2007 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними характеристиками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Як населення оцінює діяльність влади (результати опитування)

Центр соціальних досліджень “Софія” з 23 вересня по 1 жовтня 2012 р. провів опитування населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 127 населених пунктах). Всього було опитано 2007 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними характеристиками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Українська опозиція в дзеркалі громадської думки (результати опитування)

Центр соціальних досліджень “Софія” з 23 вересня по 1 жовтня 2012 р. провів опитування населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 127 населених пунктах). Всього було опитано 2007 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними характеристиками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Аналітична доповідь «Культурні практики і культурна політика (Актуальні питання соціокультурної модернізації в Україні)»

Україна має пройти через глибоку трансформацію соціального укладу, що склавсяупродовж багатьох десятиліть, здійснити перехід на нову модель розвитку, створитиефективну і, що дуже важливо, диверсифіковану економіку. Якісне оновлення маєохоплювати усі сфери життєдіяльності, всі рівні організації державного та суспільногожиття. Але наскільки сумісні інтереси державної моделі модернізації з інтересами мільйонів тих, хто має бути задіяний у здійсненні задумів? Модернізація не є подоланням культурної константи, вона повиннаспиратися на існуюче культурне підґрунтя. Інша справа, що інструментикультурної політики мають зсувати мотиви і пріоритети, які рухають людьми.Культурна політика має виконати важливу роль у забезпеченні загального успіхумодернізаційного процесу, саме від неї залежить, чи зможе Україна посісти чільнемісце серед провідних країни світу.


«Електоральні орієнтації українських громадян»

Центр соціальних досліджень “Софія” з 30 вересня по 6 жовтня 2011 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 125 населених пунктах). Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


«Суд над Юлією Тимошенко: думка українських громадян»

Центр соціальних досліджень “Софія” з 30 вересня по 6 жовтня 2011 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 125 населених пунктах). Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


«Вишневый сад» украинского традиционализма

Зеркало недели. Украина 10.06.2011

Вот уже двадцатый год в Украине идут дискуссии о национальной идее и национальной идентичности. Важ­ным и положительным итогом этой дискуссии является признание несомненным факта становления молодой политической нации. Сложной, противоречивой, но, тем не менее, устойчивой и достаточно толерантной. Ученые, эксперты и политики в своих характеристиках и прогнозах сходятся в том, что качественным результатом этого становления должно быть формирование модернового, амбициозного и консолидированного общества­нации, идентифицирующего себя частью большой европейской цивилизации. При этом упускаются из виду либо недооцениваются социально­психологические особенности людей, которые здесь и сейчас формируют нацию будущего.

Автор: Андрей Ермолаев

Результати соціологічного дослідження «Громадсько-політичні орієнтації українських громадян»

Центр соціальних досліджень “Софія” з 21 по 27 травня 2011 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 125 населених пунктах). Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Мировой финансово-экономический кризис и международная безопасность: между Карлом Марксом и Адамом Смитом

Источник: «Зеркало недели. Украина» 22.04.2011

Масштабный финансово-экономический кризис возродил интерес к давно известным идеям Карла Маркса. Его «Капитал» в 2008 г. снова вошел в список бестселлеров в большинстве стран развитого капитализма. Причем в основном покупали книги бородатого классика молодые люди, издревле составляющие основной контингент «несогласных». В частности, опросы, проводившиеся в 2008 г. в Германии, демонстрировали, что именно К.Маркс занял первое место в рейтинге влияния мыслителей на современность, опережая таких выдающихся социальных реформаторов, как Аденауэр и Мартин Лютер.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: Стране нужен диалог, а не политическая война

Источник: "Профиль" 20.03.11

В нашем государстве впервые, пожалуй, в мировой истории предпринята попытка объединить нереализованные амбиции бывших глав государств. Как оценивать эту перспективу, обозначилось ли начало большого диалога элит – в интервью «Профилю» рассказывает директор Национального института стратегических исследований при президенте Украины Андрей Ермолаев.

Автор: Андрей Ермолаев

Результати соціологічного дослідження «Оцінки політичного життя України в 2010 р.»

Центр соціальних досліджень “Софія” з 16 по 22 грудня 2010 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 125 населених пунктах). Всього було опитано 2023 респондента віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Андрей Ермолаев: Некорректно противопоставлять сотрудничество с Россией европейскому курсу Украины

Источник: «День» 20.05.2010

Чего следует ожидать от официально провозглашенной внеблоковой политики Украины, а также об оценке приезда российского президента в украинскую столицу, говорит директор Национального института стратегических исследований Андрей Ермолаев в интервью изданию «День»:

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: Власть успешно демонтировала ловушки

Источник: «Версии» 30.04.2010

Директор Национального института стратегических исследований Андрей Ермолаев в интервью «Версиям» связал демонтаж геополитической модели «холодной войны» с подписанием договора о пролонгации пребывания Черноморского флота РФ в Севастополе.

Автор: Андрей Ермолаев

Країні потрібні зміни. Невідкладно

УНІАН 22.01.2010

У моїй країні зараз дві біди – скрижанілі дороги і політична неврастенія. Наслідком першої біди – дедалі більше скалічених і забитих, в результаті другої – зростає кількість розгублених, ображених і переляканих.

Автор: Андрей Ермолаев

Электоральная ситуация в Украине

Источник: «Главред», 22.12.2009

23 декабря в «Главреде» состоялась пресс-конференция на тему: «Электоральная ситуация в Украине».

Автор: Андрей Ермолаев

Ющенко – украинский король Лир

Источник: «Главред», 23.12.2009

Истекает пятилетний срок полномочий Президента Украины Виктора Ющенко. Всего через два месяца Украина узнает, кто станет главой государства на следующие пять лет.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрій Єрмолаєв: “Ця влада і у Всесвітній потоп буде дошки для тих потопаючих продавати”

Источник: Інформ-агенція Голос.UA 23.11.2009

У будь-якому разі епідемія - це факт

Автор: Андрей Ермолаев

Осмелится ли новый президент на реформы?

Источник: «Диалог.ua» 7.12.2009

Все мы помним, как проходили прошлые президентские выборы. Это была пора больших ожиданий. Сейчас, когда полным ходом идет очередная президентская кампания, этот вопрос, что называется, висит в воздухе: что мы получили за эти пять лет?

Автор: Андрей Ермолаев

Опровержение

Андрей Ермолаев, директор ЦСИ «София, 3 декабря 2009 г. 30 ноября на сайте Интернет-издания «Обозреватель» в новостной ленте была размещена информация о результатах опроса населения, проведенного Центром социальных исследований «София». При этом, в тексте были указаны показатели электоральной поддержки кандидатов в Президенты, полученные Центром еще в мае 2009 г. Текст сообщения не содержал каких-либо указаний на время проведения опроса. Таким образом, у читателя складывалось впечатление, что ему предоставляют данные опроса, проведенного совсем недавно.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрій Єрмолаєв: “Ця влада і у Всесвітній потоп буде дошки для тих потопаючих продавати”

Інформ-агенція Голос.UA 23.11.2009

Думаю, всі, у кого є знайомі лікарі чи лікарі в родині, розуміють, що ми маємо справу з епідемією грипу. Епідемією, яка за динамікою та характером схожа зі звичною сезонною, але з однією особливістю - важкі патогенні наслідки від одного з штамів. І в цьому вся небезпека.

Автор: Андрей Ермолаев

Политическое будущее Арсения Яценюка

Источник: «Главред», 17.11.2009

17 ноября в «Главреде» состоялась пресс-конференция на тему: «Политическое будущее Арсения Яценюка».

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: Большинства возможно, коалиция исключена

Источник: «Версии» 30.10.2009

Процесс разложения парламентской коалиции подошел к этапу оформления официального "свидетельства о смерти". О возможных последствиях развала пропремьерского объединения мы поговорили с политологом Андреем Ермолаевым.

Автор: Андрей Ермолаев

Проекти патріарха, головний біль РПЦ та лідери для України

Щодо приїзду патріарха Кирила вже було висловлено немало гіпотез та зламано немало списів у спробах розтлумачити його слова, звернення та ключові гасла. Редакція «РвУ» звернулася за розгорнутим коментарем до політолога, директора Центру соціальних досліджень «Софія» Андрія Єрмолаєва. На думку експерта, цей візит та озвучені у його процесі гасла та твердження цілком вкладаються в канву нової політики, що її проводитиме Руська православна Церква як у межах РФ, так і (що іще більш важливо) поза кордонами Російської Федерації.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: В Украине некий феодальный деграданс

«Главред», 21.10.09

Информационная волна вокруг событий в лагере «Артек» навела директора Центра социальных исследований «София» Андрея Ермолаева на размышления о нашем больном обществе, о его перспективах и дальнейшей судьбе - физической, интеллектуальной, духовной.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: Внешняя политика Украины не меняется с приходом или увольнением министра иностранных дел

"КИД" 12.10.2009

Давая свою оценку назначению Петра Порошенко главой внешнеполитического ведомства Украины, известный политолог, президент Центра социальных исследований «София» Андрей Ермолаев в комментарии "КИДу" отметил:

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: «У избирателя уже нет возможности влиять на судьбу национальных ресурсов»

Сайт Партии регионов 06.10.2009

Украинские политологи - это ученые или шарлатаны? Они «лепят» президентов под избирателя или «пудрят мозги» населению, чтобы сбыть некий неприглядный политический товар? И вообще, разбираются ли они сами в событиях, происходящих в стране? Андрей Ермолаев, президент Центра социальных исследований «София», отвечал на такие вопросы как подобает настоящему политологу.

Автор: Андрей Ермолаев

Русский фактор на выборах украинского президента

Источник: «Главред», 22.09.2009

23 сентября в «Главреде» состоялась пресс-конференция на тему: «Русский фактор на выборах украинского Президента». «Главред»: Прокомментируйте, пожалуйста, слова Виктора Ющенко, сказанные им несколько дней назад, о том, что на будущих президентских выборах в Украине Россия не будет иметь большого влияния, поскольку Украина стала более независимой.

Автор: Андрей Ермолаев

Выборы и Выбор

Источник: «ForUm» 7.09.2009

Иногда создается впечатление, что украинцы за годы независимости стали ведущими экспертами по демократии и выборным процедурам. Они разбираются в тонкостях процедур и разнообразии моделей представительной власти. Они прошли путь от совковых «кандидатов по разнарядке» до политических кумиров, чья победа обретена через суды и митинги. Они гордятся своей мнимой демократичностью и легкостью в отношении выборов органов власти примерно так, как гордится ребенок преодоленным страхом перед прививкой - «не страшно», «могу еще». Правда, забывая при этом, что не всякая прививка гарантирует от болезни.

Автор: Андрей Ермолаев

Газовая «война»: как это будет

Источник: «Главред», 19.08.2009

Государство за наши деньги закупает газ, чтобы зимой продать его нам же дороже

Автор: Андрей Ермолаев

Обострение украино-российских отношений как дополнительное оправдание эгоизма России

Источник: «Главред» 17.08.2009

Фрагменты стенограммы пресс-конференции, состоявшейся в пресс-центре «Главреда»

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: «Новый Президент не будет с первого дня идти на войну с парламентом»

Источник: «Главред», 30.06.2009

Пока мир борется с последствиями экономического кризиса, объединяя под эту борьбу усилия и ресурсы, отечественный политикум, сцепившись в решающей схватке, дрейфует к выборам Президента.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрій ЄРМОЛАЄВ: Зараз нам украй потрібен діалог людей, які ще не втратили надій на соціальний прогрес

Источник: «День» 19.06.2009

Після активізації суспільства навколо можливої політичної реформи, яку так і не вдалося здійснити Партії регіонів і Блоку Юлії Тимошенко, український політикум запропонував йому новий виток політичних подій — президентські вибори. Про це заявили всі лідери політичних сил, і дороги назад, за оцінками експертів, вже немає. Країну поступово готують до жорсткої сутички на політичному полі бою. Виборцю знову, як і в попередні виборчі кампанії, ймовірно, пропонуватимуть варіант «або-або», де третього не дано. Хоча сьогодні як ніколи високим є відсоток тих людей, які не підуть на вибори, проголосують «проти всіх», або яким абсолютно все одно, що там коїться «наверху». Чого варто чекати від майбутньої президентської кампанії? Як поводитиметься суспільство? Які шанси на виборах має нове покоління?..

Автор: Андрей Ермолаев

Почему уходит Винский?

Источник: «Главред», 17.06.2009

Сегодняшнюю подачу министром транспорта и связи Иосифом Винским заявления об отставке нельзя назвать громом среди ясного неба – в околополитических кругах затянувшийся конфликт между Иосифом Викентиевичем и критическим числом руководителей БЮТ давно не был секретом.

Автор: Андрей Ермолаев

Бег в мешках с низкого старта

Источник: РИА «Новости» 15.06.2009

Помаранчево-оппозиционный альянс создать не удалось. Блок Юлии Тимошенко (БЮТ) Партия регионов (ПР) в третий раз не нашли компромисс. Янукович сделал публичное заявление о неприемлемости предложенной версии политреформы. Ответная реакция Тимошенко больше напоминала жест отчаяния. Политический спектакль, разыгранный в день Святой Троицы, многие наблюдатели поспешили назвать водоразделом. Но эти события скорее закономерны, чем неожиданны.

Автор: Андрей Ермолаев

Відставка Голови Секретаріату Президента Віктора Балоги. Навіщо і чому зараз?

Источник: «Радіо Свобода» 19.05.2009

Дмитро Шурхало: Багато казали про те, що падіння рейтингу Віктора Ющенка, зумовлене діяльністю голови його секретаріату. Попервах пропрезидентська політична сила, фракція НУНС не раз закликала Ющенка відправити Балогу у відставку. Через відмову зробити це президент втратив багатьох своїх спільників.

Автор: Андрей Ермолаев

"Думка українських громадян про політику та політиків" Результати соціологічного дослідження

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 13 по 22 травня 2009 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2013 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


"Мнение украинских граждан о политике и политиках" результаты социологического исследования

ЦСИ "София"

Центр социальных исследований “София” с 13 по 22 мая 2009 г. провел опрос взрослого населения Украины. Опрос проводился во всех областях, АР Крым, городах Киев и Севастополь (всего в 130 населенных пунктах). Всего было опрошено 2013 респондентов в возрасте от 18 лет и старше. Выборка опроса репрезентирует взрослое население Украины по основным социально-демографическим признаками (пол, возраст, тип населенного пункта и регион проживания). Метод проведения опроса - индивидуальное интервью по месту проживания респондента (на дому). Статистическая погрешность не превышает 2,2%.


Ющенко вышел на «Свободу»: «Моя фракция не входит в коалицию»

Источник: «Главред», 23.05.2009

Участие Президента Украины Виктора Ющенко на интеровской «Свободе» походило на отчет о проделанной пятилетней работе. Словно на совещании у президента, в студии присутствовала значительная часть президентской команды.

Автор: Андрей Ермолаев

Выборы-2010: ожидания, технологии, риски

Источник: «Зеркало недели» 23-29.05.2009

Cпекулировать обещаниями, играть на больном, заверять в несуществующем, развращать легкодоступным… Список стандартных инструментов и средств, с помощью которых партийные шта­бы традиционно куют победу своих кандидатов, можно продолжить. Впрочем, как и перечень тем, от которых нас с помощью этих инструментов сознательно уводят. Итак, в период выборов нам не рекомендуют думать о том, к примеру, что целью любого политика, тем более претендующего на высший государст­венный пост, должна быть не еди­ноличная и безграничная власть, стремление к которой стало ключевым для основных рейтинговых кандидатов, а строительство украинского государства.

Автор: Андрей Ермолаев

Ермолаев: Не нужно преувеличивать роль Луценко в истории

Источник: «ForUm» 13.05.2009

В народе говорят: «Не можешь пить – не мучай горло». Примерно в таком ключе сегодня в украинском парламенте за пьяный дебош в аэропорту Франкфурта «песочат» министра внутренних дел Юрия Луценко.

Автор: Андрей Ермолаев

Зеркало – 2008 (результаты социологического мониторинга)

В докладе представлены результаты опросов населения Украины, проведенных Центром социальных исследований «София» в 2008 г.
Общая редакция: Андрей Ермолаев, Александр Левцун.
Авторы (Центр социальных исследований «София»): А. Ермолаев, С. Денисенко, А. Левцун, В. Лупаций, Ю. Надтока.


Пресс-конференция на тему: «Выборы в Тернопольский областной совет как индикатор всеукраинских политических тенденций»

Источник: «Обозреватель» 18.03.2009

18 марта на «Обозревателе» состоялась пресс-конференция на тему: «Выборы в Тернопольский областной совет как индикатор всеукраинских политических тенденций»
В пресс-конференции принял участие руководитель Центра социальных исследований «София» Андрей Ермолаев.

Автор: Андрей Ермолаев

АНДРЕЙ ЕРМОЛАЕВ: «В УКРАИНЕ НАЗРЕВАЕТ НОВАЯ ПОЛИТИЧЕСКАЯ РЕФОРМА»

Источник: "Политком.ru"

Экономический кризис обострил давно назревшую проблему: завершение политической реформы 2004 г. и стабилизация политической системы страны. Будет ли доведена эта реформа до конца? Станет ли Украина парламентской республикой или откатится назад? Пока эта тема несколько заслоняется экономическим проблемами, но вскоре – по мере приближения к президентским или возможным парламентским выборам – выйдет на первый план. Есть ли «точки соприкосновения» у разных групп украинской правящей элиты по тому, какой должна быть новая политическая система? Какими полномочиями должен обладать президент, парламент и Кабинет министров? Что на Украине ждет первоочередного реформирования? Об этом и многом другом в интервью Андрея Ермолаева, директора Центра социальных исследований «София» (Киев).

Автор: Андрей Ермолаев

Время, чтобы понять смысл грядущего дефолта, практически исчерпано

Источник: Украинская правда 26.02.2009

Мир изменяется бесконечно. Нашим предшественникам было не менее тяжело воспринимать крах своего "прошлых миров", как и нам – крах нам знакомого.

Автор: Андрей Ермолаев

Что нам делать в условиях трансформационного кризиса

Источник: «Украинская правда» 25.02.2009

Это не просто финансовый кризис или рецессия, затронувшие и Украину. Кризис глобального финансового капитализма на самом деле выявил все пороги и "пределы развития" уходящей эпохи

Автор: Андрей Ермолаев

Заявление Кравчука: реакция

Источник: «Главред», 25.02.2009

Первый президент Украины Леонид Кравчук призвал нынешнего главу государства Виктора Ющенко подать в отставку и объявить досрочные президентские выборы. Об этом он сказал во время своего телеобращения к украинскому народу, которое вчера вечером транслировали ведущие телеканалы.

Автор: Андрей Ермолаев

Туман рассеется не скоро

Источник: «Эксперт-Украина» 16.02.2009

Директор Центра социальных исследований «София» Андрей Ермолаев считает, что после ближайших президентских выборов период безвластия в Украине не закончится, а Украина рано или поздно превратится в парламентскую республику

Автор: Андрей Ермолаев

Результати соціологічного дослідження "Оцінка роботи влади в умовах кризи.Рейтинги електоральної підтримки політичних партій та претендентів на посаду Президента"

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 3 по 12 лютого 2009 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2018 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.

Автор: Андрей Ермолаев

Від авторитарних настроїв – до загрози реального авторитаризму

Истоник: Украинская правда 10.02.2009

Кризис украинского проекта проявил глубочайшую усталость, накопившуюся в обществе за последние годы.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: «Вопрос смены власти через досрочные выборы – это вопрос номер один»

Истоник: «Главред», 05.02.09

Чем закончится ожидаемый сегодня отчет правительства в парламенте со стопроцентной уверенностью не возьмется, пожалуй, предсказать никто.

Автор: Андрей Ермолаев

Решение Международного суда ООН по Змеиному – поражение для Украины. Причем, сразу в нескольких плоскостях

Інший Бік

- Это событие я считаю действительно поражением для Украины. Причем, поражением сразу в нескольких плоскостях - в плоскости геополитической, в плоскости правовой, в плоскости социальной, и в плоскости социального проектирования будущего.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрій Єрмолаєв: У кожного з кандидатів буде спокуса сильною владою

матеріал підготовлено редакцією Інтернет-видання „Гарт” – повна версія

Президент Центру соціальних досліджень «Софія» зовсім не прагне бути зрозумілим для всіх. Його ідеї адресовані, перш за все, тим, хто «обраний Богом, людьми та професійним середовищем» та повинні нести відповідальність за долю країни.
Як зізнається сам Андрій Єрмолаєв, він не є прихильником елітарності, однак повсякчас звертає увагу на речі, які досі, на жаль, мало знайомі українському політикуму: гуманізм, терпимість, мистецтво соціального управління, нормативна культура…
Примітно також, що Андрій Васильович залишається одним із небагатьох політичних експертів, авторитет яких визнає як суспільство, так і академічна спільнота політологів.
До Вашої уваги чергова порція інтелектуальних одкровень…


Ермолаев: Критической для страны будет не весна, а осень будущего года

Источник: «ForUm» 25.12.2008

За последние несколько дней прогнозы многих экспертов и политологов сбылись – война Президента Ющенко и премьера Тимошенко стала открытой и без правил. Виктор Андреевич и Юлия Владимировна, не стесняясь в выражениях, посылают друг друга… в отставку, отвешивая при этом весьма интересные «комплименты». Понятно, цена вопроса – президентский пост. Никто не борется за него так, как эти двое.

Автор: Андрей Ермолаев

Результати соціологічного дослідження "Криза-2008: українська політика в дзеркалі громадської думки"

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 2 по 11 грудня 2008 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2004 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Украинский режим плох, российский не лучше

Источник: "ИА МиК"

С большим накалом эмоций прошло в украинском представительстве РИА Новости в минувший вторник обсуждение итогов опроса, проведенного немецкой маркетинговой и социологической компанией, ее украинским филиалом IFAK-Украина, среди жителей областных центров страны (опрос проводился с 31 октября по 5 ноября, объем выборочной совокупности - 800 респондентов, средняя ошибка выборки 3,5%).

Автор: Андрей Ермолаев

Новый Модерн: вызовы для Украины

Источник: "Главред"

Андрей Ермолаев, философ, директор Центра социальных исследований «София», для «Главреда»
Дискуссии о национальной безопасности и способах ее обеспечения давно уже приобрели абсурдный характер и стали похожи на средневековые теологические споры о путях достижения «царства божиего».

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: Нужно искать нестандартный, неконституционный компромисс

Источник: "Главред" 27.11.08

Категоричное заявление Юлии Тимошенко о вхождении «Нашей Украины» в недельный срок в демократичную коалицию с БЮТ, было обращено, в первую очередь, к Банковой:
мол, если этого не случится, Юлия Владимировна оставляет за собой право вести переговоры с другими политическими субъектами и объектами. Таковых не так уж много, но в «набор» при таких раскладах непременно входит Партия регионов, с которой у Юлии Владимировны отношения сложные, но вряд ли более драматичные, чем с «помаранчевыми» союзниками. Но, надо сказать, отношения ПР и БЮТ имели шансы сложится, что воочию продемонстрировал сентябрь, когда де-факто эта коалиция существовала.

Автор: Андрей Ермолаев

Основные угрозы и пути обеспечения национальной безопасности Украины

ЦСИ "София"

Общая оценка международной ситуации и положения Украины
Эксперты отмечают ухудшение ситуации в мире, рост нестабильности, конфликтного потенциала и военной опасности. Усиление напряженности происходит на фоне развертывания глобального экономического кризиса. По мнению экспертов, последствия кризиса проявятся не только в экономике и социальной сфере, но и, в значительной степени, отобразятся на международных отношениях. В частности, обострится борьба за лидерство в мире, усилится гонка вооружений, снизится роль структур и правовых механизмов, обеспечивающих международную безопасность. Наиболее уязвимыми к экономическому кризису и его последствиям окажутся развивающиеся страны, в том числе – Украина.


Новый Модерн: вызовы для Украины

Источник: «Главред» 14.11.2008

Андрей Ермолаев, философ, директор Центра социальных исследований «София», Дискуссии о национальной безопасности и способах ее обеспечения давно уже приобрели абсурдный характер и стали похожи на средневековые теологические споры о путях достижения «царства божиего».

Автор: Андрей Ермолаев

Фантом новой коалиции

Источник: "Главред" 10.11.2008

Сегодняшнее заявление замглавы Секретариата Президента Андрея Кислинского о том, что в парламенте, возможно, вновь появится работающее большинство, можна трактовать по-разному.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: «На этих выборах американцы не выбирали Президента, а просто голосовали»

Источник: Вовремя.инфо

Мнение директора Центра социальных исследований «София» о выборах Президента в США и о дальнейших отношениях Украины и Америки.

Автор: Андрей Ермолаев

Результати соціологічного дослідження – експертного опитування “ Основні загрози й шляхи забезпечення національної безпеки України”

ЦСД "Софія"

Емпіричну базу дослідження склали результати опитування експертів. Опитування проводилося з 2 по 20 жовтня 2008 р. Загалом опитано 25 експертів, компетентних у питаннях зовнішньої політики, національної безпеки України - народні депутати України, міжнародники, політологи, громадські діячі. Відбір експертів здійснювався за методом «снігової кулі».
Головний метод опитування експертів - напівформалізоване інтерв'ю «віч-на-віч». Поряд із закритими питаннями експертам ставилися відкриті питання, а також - у разі потреби - додаткові (уточнюючі) питання. Частина експертів була опитана дистанційно (з використанням електронної пошти).


Результаты социологического исследования – экспертного опроса “Основные угрозы и пути обеспечения национальной безопасности Украины”

ЦСИ "София"

Эмпирическую базу исследования составили результаты опроса экспертов. Опрос проводился со 2 по 20 октября 2008 г. Всего опрошено 25 экспертов, компетентных в вопросах внешней политики, национальной безопасности Украины - народные депутаты Украины, международники, политологи, общественные деятели. Отбор экспертов осуществлялся по методу «снежного кома».
Основной метод опроса экспертов – полуформализованное интервью «лицом к лицу». Наряду с закрытыми вопросами экспертам задавались открытые вопросы, а также – в случае необходимости – дополнительные (уточняющие) вопросы. Часть экспертов была опрошена дистанционно (с использованием электронной почты).


Внутренние риски: дисбаланс системы

ЦСИ "София"

Как ни парадоксально, но из того тяжелого и неоднозначного состояния, в котором оказалась мировая экономика, национальная элита (при желании) может извлечь важные уроки. Мировой кредитный кризис и глобальная инфляция, как опытный хирург, вскрыли все «потайные» дефекты украинской экономики и определили проблемные зоны, требующие немедленного оперативного вмешательства.

Автор: Святослав Денисенко

Чат-інтерв’ю з президентом Центру соціальних досліджень "Софія" Андрієм Єрмолаєвим

Источник: ГАРТ

Пане Андрію, чому, на вашу думку, не склалася коаліція двох партій великого бізнесу - БЮТ та ПР? Не поділили сфери, чи амбіції лідерів стали на заваді?
Є різні тлумачення коаліції і різні підвалеини її створення. В українській політиці, коаліція – це, впершу чергу, політичний союз, який формується не тільки, щоб призначити премєра, й реалізувати політичний договір. Тобто в українській політиці, коаліція є правлячою політичною силою. Я вважаю, що це правильний підхід, який потрібно раціоналізувати і розвивати. Відповідно, в українському форматі не можливі коаліції на основі тимчасового співпадіння інтересів та інтриг. На скільки мені відомо, офіційних публічних перемовин між Партією регіонів та БЮТ не було. Були консультації окремих груп впливу, були неофіційні зустрічі, спроби прояснити позицію. Але ні в БЮТ, ні в ПР не було досягнуто консенсусу з приводу співробітництва, і до публічних міжпартійних переговорів справа не дійшла. Дуже прикро, що ця ситуація була розпропагована Президентом і його командою. Мені здається, що підозри Президента були дуже перебільшені )

Автор: Андрей Ермолаев

Ющенко-Тимошенко: Гра на випередження

ГАРТ

Сьогодні ми маємо справу із жорсткою конкуренцією колишніх партнерів за символічні та політичні бонуси. Іміджеве протистояння, завойовування симпатій нових союзників, здобуття піар-переваг в очах виборців – все це відбувається в умовах конфлікту, кожен елемент якого - надзвичайно важливий.

Автор: Андрей Ермолаев

В проекте «Акцент. Политика» политолог Андрей Ермолаев

Акцент-онлайн | УРА-Информ

Во вторник, 14 октября, в проекте «Акцент. Политика» на «Первом Деловом» телеканале примет участие политолог, президент Центра социальных исследований «София» Андрей Ермолаев.
Тема программы: Текущая политическая ситуация в стране.

Автор: Андрей Ермолаев

Результаты социологического исследования "Отношение украинских граждан к России и НАТО: месяц спустя после кавказского конфликта"

Центр социальных исследований “София” с 9 по 17 сентября 2008 г. провел опрос взрослого населения Украины. Опрос проводился во всех областях, АР Крым, городах Киев и Севастополь (в целом в 130 населенных пунктах). Всего было опрошено 2005 респондентов в возрасте от 18 лет и старше. Выборка репрезентирует взрослое население Украины по основным социально-демографическим признакам (пол, возраст, тип населенного пункта и регион проживания). Метод проведения опроса - интервью «лицом-к-лицу» по месту проживания респондента (на дому). Статистическая погрешность не превышает 2,2%.


Результати соціологічного дослідження "Ставлення українських громадян до Росії та НАТО: через місяць опісля кавказького конфлікту"

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 9 по 17 вересня 2008 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2005 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Результаты социологического исследования "Политический кризис в зеркале общественного мнения"

Центр социальных исследований “София” с 9 по 17 сентября 2008 г. провел опрос взрослого населения Украины. Опрос проводился во всех областях, АР Крым, городах Киев и Севастополь (всего в 130 населенных пунктах). Всего было опрошено 2005 респондентов старше 18 лет. Выборка опроса репрезентирует взрослое население Украины по основным социально-демографическим признакам (пол, возраст, тип населенного пункта и регион проживания). Метод проведения опроса - интервью «лицом-к-лицу» по месту проживания респондента (на дому). Статистическая погрешность не превышает 2,2%.


Результати соціологічного дослідження "Політична криза у дзеркалі громадської думки"

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 9 по 17 вересня 2008 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2005 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Що далі

Источник: «Галицькі контракти» 15.09.2008

Андрій Єрмолаєв згодився повідомити Контрактам свій прогноз щодо розвитку подій в українській політиці

Автор: Андрей Ермолаев

Ермолаев: "Ахиллесова пята Тимошенко - она бегает много"

Источник: mobus

Уже вторую неделю актуальным остаются вопросы – состоится ли стабилизационная коалиция, будут ли досрочные выборы. Вместе с тем, очередная политическая неопределенность уже давно не вызывает бурю эмоций и переживаний. Все это уже надоело и естественная реакция - раздражение и апатия.

Автор: Андрей Ермолаев

Результати соціологічного дослідження "Образ влади у свідомості українських громадян"

ЦСД "Софія"

Опитування проводилося з 21 по 29 червня 2008 р. у всіх адміністративно-територіальних одиницях України (АР Крим, 24 областях, містах Київ і Севастополь). Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Вибіркова сукупність – багатоступінчаста випадкова, на останньому етапі – квотна (використовувався «маршрутний метод»). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%


Результаты социологического исследования "Экономические ориентации населения"

ЦСИ "София"

Центр социальных исследований “София” с 21 по 29 июня 2008 г. провел опрос взрослого населения Украины. Опрос проводился во всех областях, АР Крым, городах Киев и Севастополь (всего в 130 населенных пунктах). Всего было опрошено 2020 респондентов в возрасте от 18 лет и старше. Выборка опроса репрезентирует взрослое население Украины по основным социально-демографическим признаками (пол, возраст, тип населенного пункта и регион проживания). Метод проведения опроса - интервью «лицом к лицу» по месту проживания респондента (на дому). Статистическая погрешность не превышает 2,2%.


Результати соціологічного дослідження "Економічні орієнтації населення"

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 21 по 29 червня 2008 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Результаты социологического исследования “Мнение украинских граждан о политической ситуации в стране”

ЦСИ "София"

Центр социальных исследований “София” с 21 по 29 июня 2008 г. провел опрос взрослого населения Украины. Опрос проводился во всех областях, АР Крым, городах Киев и Севастополь (всего в 130 населенных пунктах). Всего было опрошено 2020 респондентов в возрасте от 18 лет и старше. Выборка опроса репрезентирует взрослое население Украины по основным социально-демографическим признаками (пол, возраст, тип населенного пункта и регион проживания). Метод проведения опроса - интервью «лицом к лицу» по месту проживания респондента (на дому). Статистическая погрешность не превышает 2,2%


Результати соціологічного дослідження “Думка українських громадян про політичну ситуацію в країні”

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 21 по 29 червня 2008 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Отправят ли в отставку Тимошенко?

Источник: "Главред" 23.06.2008

Андрей Ермолаев: "Правительство Тимошенко не имеет будущего"

Автор: Андрей Ермолаев

Аналитический отчет по результатам исследования "Общественное мнение на фоне ухудшения экономической и политической ситуации"

Опитування проводилося з 7 по 14 травня 2008 р. у всіх адміністративно-територіальних одиницях України (АР Крим, 24 областях, містах Київ і Севастополь). Всього було опитано 2016 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Вибіркова сукупність – багатоступінчаста випадкова, на останньому етапі – квотна (використовувався «маршрутний метод»). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Российское видение будущего

Источник: журнал "Компаньон"

Россия выбирает между "догоняющим развитием" и "опережающей постиндустриализацией".
Послание президента США всегда представляет интерес и является поводом для обсуждения во всем мире. В силу сложившейся истории, для Украины важно "сверять часы" и со своим северным соседом. Хотя бы потому, что уровень интеграции экономик Украины и России растет год от года. Последнее послание президента РФ есть еще и ответ скептикам как внутри, так и во вне, что у России есть будущее, причем будущее сильного и конкурентоспособного игрока на глобальном поле. Поэтому основным лейтмотивом послания президента России является ответ - сильный достоин дружбы с сильными.


На границе тучи ходят хмуро

Источник: журнал "Компаньон" №11, 22-28 марта 2002 года

Период потепления взаимоотношений между основными стратегическими партнерами Украины (США и РФ) сменился ужесточением геополитического давления на Россию и это вряд ли пройдет бесследно для нашей страны. Конечно, можно занять «страусиную позицию», заявив, что наш приоритет Европа и нас американо-российские отношения мало касаются. Но подобный самообман также проигрышен, как и переход на одну из сторон нынешнего геополитического противостояния.


Волчок власти

Источник: журнал "Компаньен" № 11 22-28 марта 2002

По итогам выборов Украина попадет под контроль узкого круга олигархических групп, которые монополизируют сферу принятия государственных решений.
Предвыборное напряжение достигло своего предела. Машина агитационной гонки с неумолимой скоростью приближает участников к финишу, и наряду с ожиданиями растет и усталость от тяжелого, и все более бессмысленного марафона. Цель «мандат» все чаще подменяется иной, комфортной целью - «добежать до финиша».

Автор: Андрей Ермолаев

Политические инновации в Украине

Источник: журнал "Компаньен" № 9

Предвыборная кампания 2002 года сопровождается рядом политических инноваций. Во-первых, в Украине появились венчурные политпроекты, рассчитанные на будущие президентские выборы, во-вторых, политика власти по консервации политической системы в стране заставила Запад и Россию провести переоценку институтов гражданского общества как канала политического влияния на украинскую власть

Автор: Владимир Лупаций

Громадська думка на фоні погіршення економічної та політичної ситуації

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 7 по 14 травня 2008 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2016 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%

Автор: Александр Левцун

Большая охота за властью

Источник: "Компаньон", N 8

Модель будущей политической системы заботит сегодня как президента нашей страны, так и других политических игроков, вступивших в парламентскую избирательную кампанию. Похоже, что основные ее очертания уже видны. Однако остается открытым вопрос о структуре власти на местах и об институциональных реформах, которые будут неизбежны уже в ближайшее время.


Кризис перспективы

Источник: "Компаньен", N (263), февраль 2002 г

Политика «неономенклатуры» по решению оперативных задач в ущерб стратегическим структурным преобразованиям в ближайшем будущем может вернуть экономику Украины к торгово-посредническому типу. Хозяйственный комплекс Украины сегодня больше похож на мозаичную систему, каждый элемент которой опутан перекрестными отношениями собственности и совершает достаточно спонтанную траекторию движения. И что бы ни декларировала исполнительная власть, фактически неконтролируемый характер структурных преобразований и неопределенность перспективы в большинстве отраслей украинской промышленности имеют мало общего с понятием экономического суверенитета. Сейчас существует реальная угроза постепенного вытеснения отечественных производителей с потребительского рынка и возврата Украины к экономике торгово-посреднического типа.

Автор: Владимир Лупаций

Об умении некоторых стран «давить на газ»

Источник: "Компаньон", №5 от 4 февраля 2002 года

Предвыборная тематика захлестнула украинские СМИ «с головою». Однако не только от выборов зависит будущее нашей страны. Проблемы снабжения Украины газом и транзит российского газа в Европу – темы для нашей страны всегда актуальные. Тем более, если речь идет о потерях Украиной традиционных поставщиков газа, и доходов в бюджет. Иногда эти вопросы решаются вне нашей страны…


Выборы-2002: коней на переправе не меняют

Источник: "Компаньен", N 4, за 2002 год

Избирательная кампания, как и лето, долго ожидается, а наступает незаметно и проходит быстро. Как-то буднично и тихо ЦВК принял пакет «стартовых документов», прошла волна съездов партий и избирательных блоков, депутаты-мажоритарщики подали документы на регистрацию в окружкомы. В информационном пространстве – агитационное затишье до 9 февраля. Так все-таки – «уже лето»? Каким оно будет, это лето – жаркое или холодное, дождливое или засушливое, а главное – как пройдет отпуск и каким будет урожай?


ОТ ГЕОПОЛИТИКИ К ГЕОЭКОНОМИКЕ.

Источник: "Зеркало Недели", N 1 (376) суббота, 5-18 января 2002 года

Процессы экономической глобализации играют решающую роль в формировании и развитии геополитической карты мира на рубеже веков. Всеобъемлющая глобализация стирает грань между внутренней и внешней сферами деятельности, между внутренней и внешней политикой. Происходит экономизация политики и возрастает роль и значение финансовой дипломатии в решении международных проблем и конфликтов. Успех национальных стратегий развития все больше зависит от учета факторов геоэкономического пространства. В результате элиты и национальные правительства при построении стратегических моделей развития опираются не столько на геополитическую, сколько на геоэкономическую систему координат. Геоэкономика и ее субъекты как бы предопределяют и формируют заказ на геополитику и геостратегию.

Автор: Владимир Лупаций

Еще одно пришествие реформы. В Украине снова вспомнили о необходимости административной реформы. Однако ее успешное проведение напрямую зависит от изменения политической системы

Источник: "Компаньен", N 51-52, за 2002 год

В конце ноября президент Украины своим указом одобрил меры по реализации Стратегии реформирования системы государственной службы в Украине на 2002 год. И сейчас возобновившееся внимание к административной реформе уже нельзя объяснить только экономическими причинами или предвыборной конъюнктурой: власть заговорила о проблемах, которые фактически относятся к разряду вопросов национальной безопасности. Впрочем, при сохранении и консервации действующей политической системы даже самые прогрессивные проекты, направленные на оптимизацию работы аппарата государственного управления, будут сведены на нет.

Автор: Владимир Лупаций

Что день грядущий нам готовит?…

Источник: ЦСИ "София" 14.12.2001

Что делать?
Украинская власть в растерянности.Пожалуй, впервые за десять лет первые лица государства, не стесняясь, ставят вопрос о необходимости пересмотра подходов к стратегии развития государства. И речь уже не идет о таких банальных вещах как «коррекция экономических реформ» или очередное их «ускорение». Исчерпалась сама геополитическая модель, закладывавшаяся в основу создания и функционирования модели Украины как независимого пост-советского государства – модель «балансира», получающего дивиденды от торговли своим геополитическим положенияем. В этом смысле фраза Д.Сороса «Хватит Украине торговать своим геополитическим положением», высказанная еще в 2000 году в контексте «кассетного скандала», оказалась пророческой. Торговля прекратилась в силу исчезнувшего спроса. Зато возник новый «заказ» - продаться с потрохами, что граничит с ультиматумом. Россия выразила данный ультиматум просто, объявив 2002 год годом Украины. США как мировой экономический лидер подошла к данной проблеме меркантильно – санкции, ограничения, уменьшение экспортных квот, новые ультиматумы по повышению уровне оплаты за электричество и коммунальные услуги для населения (что связано с кредитованием по линии МВФ). Европа на этом фоне заняла нейтральную позицию – видимо, на время просто «забыв» вообще о существовании украинского фактора.


Время собирать камни

Источник: ЦСИ "София" 13.12.2001

Первые 10 лет СНГ прошли при доминировании в этой организации России. Сегодня ситуация изменилась, для сегодняшней России наличие стран-спутников, каковыми являются страны СНГ, выступает желательным, но не обязательным условием. На фоне укрепляющейся политической и экономической самодостаточности России, остальные постсоветские страны, становятся окраиной России в глазах международного сообщества. Несмотря на то, что руководство Украины пытается реагировать на «новые вызовы», в целом ему вряд ли удастся реализовать в рамках СНГ и российско-украинских отношений в частности, украинский сценарий развития.


Цели ясны, задачи понятны. За работу, товарищи!

Источник: ЦСИ "София" 12.12.2001

Власть и общество увлечены подсчетом голосов в будущем парламенте и гаданием на электоральной гуще. При этом ни «верхи», ни «низы» не заинтересованы обсуждать вопросы о том, что ждет Украину после выборов. Однако уже сегодня четко просматривается ряд тенденций в экономической и политической жизни страны, которые будут определяющим начиная с весны 2002г.


Политические риски как результат неадекватности и непрофессионализма руководства страны

Источник: ЦСИ "София" 11.12.2001

Несмотря на экономический рост Украина как страна по прежнему имеет низкую инвестиционную привлекательность, а растущий уровень политических рисков угрожает превратисься в главное препятствие для дальнейшего экономического и социально-политического развития.


Визит будущего (или Продолжение следует)

Источник: ЦСИ "София" 10.12.2001

Рабочая поездка главы исполнительной власти Украины в США позволила по сути переопределить формат и объем украино-американского сотрудничества с учетом новой внутриполитической и международной обстановки. Однако результативность визита будет определяться способностью украинского правительства выполнять взятые на себя обязательства, несмотря на существующие внутренние ограничения.


Чем торгует Украина с Россией?

Источник: ЦСИ "София" 09.12.2001

Украина долго настаивала на принятии зоны свободной торговли с Россией, наконец мы близки к цели. Торгово-экономическое сотрудничество Украины и России стало наконец предметом рассмотрения сторон. Однако, на фоне кажущегося улучшения двусторонних торгово-экономических отношений, Украина все больше становится объектом, а не субъектом переговорного процесса. Долговая, производственная, торговая, финансовая зависимость нашей страны от России делает Украину политически и экономически несамостоятельной страной.


Модель внешнего управления

Источник: ЦСИ "София" 08.12.2001

Усилия США, направленные на мобилизацию международной поддержки действий антитеррористической операции в Афганистане, привели в движение страны и организации расположенные по периметру Украины. Речь в первую очередь идет о непосредственном геополитическом окружении Украины, о так называемых «странах периметра», к которым принадлежат Россия, страны Центральной Европы, страны, входящие в Черноморское экономическое сообщество (ЧЭС) и ГУУАМ. Очевидно, что такие масштабные изменения способны создать не только новые возможности, но и новые вызовы для Украины как в геополитической, так и во внешнеэкономической сфере.


Андрей Ермолаев - комментарии по результатам визита в Украину президента США Дж. Буша

Источник: Сайт Партии регионов 03.04.2008

Андрей Ермолаев: "Вступление в подобные международные организации - это всегда ограничение суверенитета, и оно должно проходить добровольно и с согласия нации. В нашем же случае "нас без нас женят"

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: "Как точечные уколы такие заявления производят информационный эффект, но если оценивать это как политику, то она неэффективна"

Источник: ForUm 29.02.2008

Комментируя ForUm'у активизацию общения Президента с премьером посредством писем и телеграмм, известный политолог, президент Центра социальных исследований "София" Андрей Ермолаев отметил: - Если рассматривать эти письма как политический феномен, то мы имеем дело не с позицией, а с технологией. Каждое такое письмо является элементом политики сдерживания Тимошенко.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: "Сейчас газовая ситуация - неплохой повод для очередной политизации ситуации"

Источник: Сайт Партии регионов 28.02.2008

Известный политолог, президент Центра социальных исследований "София" Андрей Ермолаев рассказал корреспонденту ForUm'а о своем видении причин очередного "газового" кризиса:

Автор: Андрей Ермолаев

Громадська думка на фоні чергової політичної кризи

ЦСД "Софія"

Центром соціальних досліджень “Софія” з 6 по 13 лютого 2008 р. було проведене опитування дорослого населення України. Загалом опитано 2020 респондентів. Вибіркова сукупність – багатоступінчаста випадкова, на останньому етапі – квотна. Вибірка за статтю, віком, регіоном проживання та типом поселення репрезентує населення України віком від 18 років і старше. Метод опитування – стандартизоване інтерв’ю „віч-на-віч” за місцем проживання респондента (на дому). Опитування проводилося в усіх областях України, АР Крим, Києві та Севастополі (загалом у 125 населених пунктах). Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Автор: Александр Левцун

Хомут для Тимошенко

Источник: "Главред" 13.02.2008

При нынешних обстоятельствах СНБО начинает превращаться в инструмент подмены. Секретариат Президента готовит и проводит через Совбез собственные разработки и инициативы, которые потом просто легитимируются решениями Президента.

Автор: Андрей Ермолаев

Тимошенко: три года от первого "прихода"

Источник: "Главред" 04.02.08

Конечно, Юлия Тимошенко очень изменилась, ведь три года - это большой срок для политической жизни. В 2005 году она пришла на пост премьера на волне революционного энтузиазма, на волне ожиданий того, что это будет первое пострежимное правительство. Тогда все считали, что задача новой власти - прежде всего наладить новые правила жизни, новые правила политики

Автор: Андрей Ермолаев

Повестка-2008: НАТО, национальный вопрос, слияние и поглощение корпораций

Источник: "Главред" 23.01.2008

Какой будет повестка 2008 года для Украины? Какие процессы и актеры будут играть определяющую роль?

Автор: Андрей Ермолаев

Богатырева ушла к Ющенко

Источник: "Главред" 24.12.2007

Андрей Ермолаев, президент Центра социальных исследований "София":
Пути Президента неисповедимы. Думаю, что серьезную оценку можно будет дать, только услышав политическую позицию самого Президента и новоназначенного секретаря СНБОУ.

Автор: Андрей Ермолаев

Скільки буде "жити" новий уряд?

Источник: "День" 18.12.2007

В Україні, незалежно від складу всіх Кабмінів, до 2008 року вичерпується ресурс тієї моделі економічного розвитку, що утримувалася понад десятиліття

Автор: Андрей Ермолаев

Зеркало – 2007 (настроения и стереотипы населения Украины)

Общая редакция: Андрей Ермолаев, Александр Левцун

В докладе представлены результаты опросов населения Украины, проведенных Центром социальных исследований «София» в 2007 г. Авторы (Центр социальных исследований «София»): Андрей Ермолаев, Александр Левцун, Юрий Надтока, Владимир Лупаций, Святослав Денисенко, Валентина Романова.

Автор: Александр Левцун

Коалиция на год

Источник: "Главред" 29.11.2007

Подписание соглашения о создании демократической коалиции в составе НУНС и БЮТ становится своеобразным обнулением накопившихся раздражения, невнятности и взаимного недоверия партнеров.

Автор: Андрей Ермолаев

НА ОДНИ И ТЕ ЖЕ ВОПРОСЫ ОТВЕЧАЮТ ПРЕДСТАВИТЕЛИ РАЗНЫХ ФРАКЦИЙ

Историческая память - вещь спорная. Как бы нам ни хотелось видеть Украину единой, есть объективные исторические факторы, под влиянием которых у жителей западной и восточной части нашей Родины сформировались разное восприятие одних и тех же событий, разные национальные герои, и это наша общая беда. О том, как в этой ситуации должна вести себя власть, какую историю должны учить наши дети, дискутируют...


Розділяй та прем'єрствуй

Источник: "Главред" 22.10.2007

Голосування за кандидатуру прем'єра може розколоти кілька фракцій нового парламенту

Автор: Андрей Ермолаев

"Харизматические движения в Украине подменяют собой политические проекты"

Источник: "Диалог" 28.09.2007

Что приобретет и что потеряет Украина в результате парламентских выборов 30 сентября?

Автор: Андрей Ермолаев

Итоги выборов (мысли вслух)

Источник: iPlus 9.10.2007

Избиратель не влияет на судьбу парламента. Быть или не быть парламенту - решают политические элиты, сопоставляя результаты и согласовывая интересы во власти. В 2007 году электоральная демократия окончательно уступила место демократии корпоративной


Кампанія без кампанії

Источник: "Главред" 17.09.2007

Активність політиків неадекватна тому, чим живе суспільство. Саме це є головною проблемою виборчої кампанії

Автор: Андрей Ермолаев

"Противостояние между новым составом парламента и президентом уже запрограммировано"

Источник: "Киевский телеграф" 7-13.09.2007

Для политологов предвыборный период - всегда время большой охоты. Однако, как утверждает политолог Андрей Ермолаев, охота за чужим вообще является особенностью этого политического сезона (а с добычей, по его мнению, в итоге может оказаться только один человек). О том, как скоро Украина придет к диктатуре, он рассказал в интервью "Киевскому телеграфу".

Автор: Андрей Ермолаев

Популізму стало більше

Источник: "Главред" 04.09.2007

На цих парламентських виборах провідні політичні сили пропонують не стільки програми, які презентують партійну позицію, скільки програми державного розвитку

Автор: Андрей Ермолаев

"ЭТО ВОЙНА ЭЛИТ, А НЕ НАРОДА"

Источник: "Столичные новости" 21-28.08.2007

Чем отличаются нынешние парламентские выборы от предыдущих, что мы увидим нового в ходе избирательной кампании? С этих вопросов началась наша беседа с директором Центра социальных исследований "София" Андреем ЕРМОЛАЕВЫМ.

Автор: Андрей Ермолаев

Електоральні орієнтації українських громадян

Источник: ЦСИ "София"

Центром соціальних досліджень “Софія” з 27 липня по 7 серпня 2007 р. було проведене опитування дорослого населення України. Загалом було опитано 2017 респондентів.

Автор: Александр Левцун

Нация без национальной демократии, или Борьба за вторую независимость

Источник: "День" 25.05.2006

Высказывание "на Украине", которое очень часто употребляется при характеристике украинских событий и процессов, четко отражает не только семантический, но и историософский дискурс развития. И по сегодняшний день наша страна замеряется с помощью разнообразных исследовательских приборов как некий неопознанный геополитический и геокультурный объект (НГГО) с массой признаков и рефлексивных реакций

Автор: Андрей Ермолаев

В поисках национальной идеи (философские заметки)

Источник: Всеукраїнська експертна мережа 23.01.2007

"…никакое правительство, никакая политическая система, никакая конституция, никакая хартия или государство не вечны, и точно так же решения прошлого не связаны с будущим вечно. И правительство, созданное для одной цивилизации, не может адекватно справиться со следующим " Элвин Тоффлер

Автор: Андрей Ермолаев

Ющенко идет на выборы

Источник: "Главред" 21.06.2007

Появление роликов связано с тем, что имидж и рейтинг Президента является неотъемлемой частью коллективного образа блока, который готовится к выборам.

Автор: Андрей Ермолаев

"ВСЕ РЕШАТ МАССОВЫЕ МИТИНГИ"

Источник: "Столичные новости" 19-26.06.2007

Каковы будут особенности избирательной кампании 2007 года, появились ли уже какие-то новые явления в поведении политиков и электората? На эти вопросы мы попросили ответить директора Центра социальных исследований "София" Андрея Ермолаева.

Автор: Андрей Ермолаев