Чат-інтерв’ю з президентом Центру соціальних досліджень "Софія" Андрієм Єрмолаєвим

2008-10-06 15:16:29__Марко:
Пане Андрію, чому, на вашу думку, не склалася коаліція двох партій великого бізнесу - БЮТ та ПР? Не поділили сфери, чи амбіції лідерів стали на заваді?

Є різні тлумачення коаліції і різні підвалеини її створення. В українській політиці, коаліція – це, впершу чергу, політичний союз, який формується не тільки, щоб призначити премєра, й реалізувати політичний договір. Тобто в українській політиці, коаліція є правлячою політичною силою. Я вважаю, що це правильний підхід, який потрібно раціоналізувати і розвивати. Відповідно, в українському форматі не можливі коаліції на основі тимчасового співпадіння інтересів та інтриг.
На скільки мені відомо, офіційних публічних перемовин між Партією регіонів та БЮТ не було. Були консультації окремих груп впливу, були неофіційні зустрічі, спроби прояснити позицію. Але ні в БЮТ, ні в ПР не було досягнуто консенсусу з приводу співробітництва, і до публічних міжпартійних переговорів справа не дійшла. Дуже прикро, що ця ситуація була розпропагована Президентом і його командою. Мені здається, що підозри Президента були дуже перебільшені )

2008-10-06 16:31:03__mishel:
Пане Андрію. Чи має шанси Ющенко пермогти в наступних Президентських виборах і за яких умов? Дякую.

Якби вибори відбулися цієї неділі, Ющенко не пройшов би навіть у другий тур. Якщо президентські перегони будуть проводитись на достроковій основі, тобто в найближчі півроку, шансів на успіх у Ющенка також немає.
Водночас слід враховувати, що є кілька варіацій розвитку подій, коли Ющенко може отримати такий шанс.
Варіант перший. Якщо ситуація буде складатись таким чином, коли його основні конкуренти - Юлія Тимошекно і Віктор Янукович – з тих чи інших причин не прийматимуть участь у перегонах, Ющенко матиме реальинй шанс вийти у другий тур. А це йому відкриє дорогу до перемоги.
Варіант другий. Якщо після дострокових парламентських виборів, по-перше, відбудуться зміни до Конституції, які дадуть можливість обирати главу держави в парламенті, і по-друге, буде досягнуто консенсус щодо підтримки кандидатури Віктора Ющенка на основі широкої коаліції у ВР.
Інші варіанти мені видаються непродуктивними. Перевороти чи узурпацію я виключаю.

2008-10-06 16:32:51__veis:
Скажіть, будь ласка, яку явку виборців прогнозуєте у разі проведення позачергових парламентських виборів?

Якщо вибори проведуть у грудні, явка складе 52-56 відсотків. Якщо вибори будуть перенесені на кінець лютого - початок березня, явка може скласти 60-65 відсотків.

2008-10-06 16:33:42__veis:
На вашу думку, які ідеї на сьогодні є найбільш затребуваними у суспільстві?

Ефективна влада, економічна стабільність, порозуміння.

2008-10-06 16:34:52__mishel:
Пане Андрію. Яким буде "політичний розклад" після дочасних парламентських виборів? Хто з ким створюватиме коалцію і за яких умов, хто буде в опозиції та ін?

Грудневі вибори навряд чи змінять список переможців, але зміниться архітектура стосунків. Скоріше за все, грудневі вибори зроблять вірогідним відтворення колаіції у складі Партії регіонів, Блоку Литвина та КПУ із загальною чисельність понад 250 мандатів.
У разі проведення виборів у лютому-березні, ситуація буде більш складною До Верховної Ради можуть пройти як радикальні політичні сили на кшталт Свободи, так і технологічні проекти як політсила Яценюка, Блок Черновецького. Вони навряд чи покажуть серйозний результат, але все ж мають можливість потрапити до ВР. Така, дещо розмита архітектура у ВР дасть можливість вести розмови про новий формат широкої коаліції, до складу якої могли б увійти «регіонали», пропрезидентські партії та блоки, а також нейтральні політичні сили, такі як Блок Литвина.
Думаю, що інтрига навколо виборів пов’язана не тільки з бажання позбавити пані Тимошенко прем’єрства, й позбавити впливовості її політичну силу, яка, судячи з усього, при будь-яких розкладах опиниться в опозиції, що може вплинути на стійкість рядів БЮТ. Ще один важливий момент повязаний з ідеолого-політичним контекстом. 2008 рік довів неефективність та провал так званої політики євро-атлантичної групи, лідером якої залишається Віктор Андрійович Ющенко. То ж майбутні конфігурації влади будуть коливатися між технократичним прагматизмом та популізмом.

2008-10-06 16:34:55__veis:
Як боротися із заполітизованістю українського населення?

У нас дуже специфічна політизованість. В суспільстві дуже великий рівень уваги до політичних подій та їх медіа висвітлення, і водночас, повна дезорієнтація, розгубленість та змістовна каша у голові. Думаю, що політичні сили і медіа мають відповідати не лише за інформаційну присутність політичної тематики, але й за просвітницький компонент. Тому надзвичайно важливо, щоб в інформаційному просторі та політичній агітації містились роз’яснення та освітні елементи по змісту.
Друга вимога: виключити з політичного дискурсу всі проблеми, які потребують певної кваліфікації і певного обсягу спеціального знання. Переконаний, що питання паливно-енергетичної комплексу та енергетичної політики, бюджетних показників стають інструментом спекуляцій. Яскравий приклад, інформаційні ігри навколо змін в політичній системі, які призвели до того, що українці вже остаточно заплутались, хтоу кого забирає повноваження, і що взагалі собою являє таке таємниче явище як повноваження. Політизація знизиться тоді, коли у кожного громадянина буде більше розуміння того, що відбуваться.

2008-10-06 16:40:52__mishel:
Пане Андрію. Які, на Вашу думку, справжні причини виходу Тараса Чорновола з ПР?Дякую.

Відверто кажучи, не знаю. Мене засмучує той факт, що Тарас прийняв мужнє для себе рішення, але опісля, почав спекулювати навколо проблем, повязаних з парламентською кризою. Це свідчить про бажання Чорновола продовжити свою політичну кар’єру, навіть ціною дискредитації партії, членом якої він був. Можу сказати лише одне, така позиція ні в кого не викличе довіри і бажання співпрацювати на довгостроковій основі.
Я не думаю, що невдача коаліції ПР-БЮТ є справжньою причиною його демаршу, оскільки БЮТ ніколи не був гарантом розвитку українського парламентаризму. Я вже не кажу про загрози популізму на майбутнє.

2008-10-06 17:09:33__koshevoy:
Чи може Україна очікувати на позитивне рішення під час грудневої зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО?

Україна не отримає ПДЧ в грудні. Але я не вважаю це негативом. Негативно я сприймаю інше: небажання України брати участь в реконструкції системи безпеки і у створенні нової системи європейської безпеки, про що зараз ідуть серйозні переговори між країнами Старої Європи за участі Росії.
Уявляю собі обличчя прибічників НАТО, які дізнаються із ЗМІ про м’яку трансформацію НАТО із військового яльнсу в консультативну політичну організацію, та про формування регіональних безпекових структур, субординованих в глобальну систему безпеки.

2008-10-06 17:10:03__koshevoy:
Що заважає російським дипломатам побачити і почути нас, українських партнерів і не створювати істерію довкола НАТО?

Влансі страхи і надмірні амбіції

2008-10-06 17:12:12__koshevoy:
Чому наші політичні сили не лише не вміють домовлятися, але і не вміють ділитися владою?

Проблема полягає в тому, що українська держава стала класничним продуктом революції зверху (рекомендую ще раз перечитати Натана Ейдельмана "Революція зверху в Росії", його міркування актуальні і для нас). Держава в Україні заснована не громадянським суспільством, а правлячими номенклатурними групами. І в цьому вся проблема.
Скільки б ми не примірялись до європейських лекал, українська держава завжди розглядалась її творцями як елемент власної бізенсової гри та гри щодо входження у коло світової еліти. А тому й використовується держава як інструмент забезпечення своїх конкурентних переваг. Інших розумінь не існує. Тобто, якщо влада – то нероздільна, якщо пільги – то своїм, якщо зовнішньо-економічна діяльність – то лише на користь власних груп капіталу. Європа до сих пір дивується, як українці не змогли запропонувати свої підходи та розуміння не лише щодо інституційної, а й секторальної інтеграції. Але ж які там пропозиції, якщо ворог дихає в спину. Якщо метал – це Ахметов, якщо труби – це Пінчук, якщо електроенергія – це Тарута... (
Саме тому я використовую визначення "перезаснування держави" і "новий розвиток українського проекту", але це тема окремої розмови. Часи українських Дрейків та Морганів проходять, але ми розплачуємось за це клановими війнами і системними кризами влади та економіки.

2008-10-06 17:14:41__koshevoy:
Чи вплине чергова політична криза на наші шанси приєднання до ПДЧ?

Наша чергова політична криза є не причиною, а ще одним зручним поясненням чому Україні не дадуть ПДЧ. Причини набагато глибші та серйозніші.

2008-10-07 10:23:26__tdv:
На одному з круглих столів, коли мова йшла про консервацію і деградування партійної системи, пан Бекешкіна відзначила, що не варто драматизувати ситуацію, оскільки зріз у 5-7 років демонструє серйозну динаміку зміни партійного ландшафту? На Вашу думку, нинішні "дискусії" всередині ПР (перш за все) та БЮТ, чи не є це ознакою девальвації мегафракцій?

Звичайно, складно відслідковувати за плином політичних подій без емоцій. Але якщо на хвилинку відволіктися від назв блоків та від специфіки сьогоднішньої ситуації, то можна зафіксувати наступні якісні риси.
По-перше, політичні партії та обєднання партій вперше за роки української модернової демократії перейшли від номіналу до практичної політичної діяльності, отримавши важелі парламентської демократії, виконавчої влади та коаліційності. Це об’єктивно призводить до внутрішніх ідеологічної та організаційної ремобілізації. Не випадково всі без виключення відомі нам партії та об’єднання переживають кадрові потрясіння та ідеологічні суперечки. Це є нормально та закономірно.
По-друге, ми маємо готуватися до досить тривалого процесу перетворення партій парламентського типу у партії представницького типу, коли партії почнуть формувати справжні регіональні інсфраструктури, які б впливали на життя регіону, громади. І це питання наступних двох-трьох рокіу. Це також буде супроводжуватись зміною та ротацією еліт, можлливими розколами та ідеологічними суперечками.
І третій момент. Відбувається ідеологічне самовизначення суб’єктів політичного процесу. З партій, які творилися за підручниками, політичні сили перетворюються на суб’єктів, які відображають реальну соціальну архітектуру та інтереси українського суспільства. При чому вже зараз можна говорити, що Україні не загрожує двопартійність, які б бар’єри не встановлювалися законом. В українському суспільстві є запит на 5-6 ідеологічних проектів, у кожного з яких є свої традиція і специфіка, визначені українською політичною історією. Зокрема в українському суспільстві завжди буде запит на романтизовану національну демократію, на лівий рух, на технократичний прагматизм (пострадянське синтетичне явище, так званий центризм), рафіновані ліберальні проекти, які завжди подобались виборцям із урбаністичних центрів, впливовим залишиться соціал- і націонал-популізм. У будь-якому випадку, я залишаюсь прибічноком розвиненої партійної демократії, що спираєтсья на парламентаризм та розвинену самоврядність.

2008-10-07 10:27:42__tdv:
Так вже прийнято в Україні, на жаль, що як тільки позиція політолога співпадає, або суміжна з позицією певної політсили, на нього відразу вішають бірку "ангажованості". В чому тоді "місія" суспільствознавців, якщо їх сприймають або як за прислугу, або як "пустодзвонів"?

Допомогти думати.

2008-10-07 10:34:15__tdv:
Три головні кандидати на пост глави держави вже відомі. Відомі їх іміджеві тренди. Вибудовуються варіанти політтехнологічних стратегій. На Вашу думку, якщо прибрати всю цю "політтехнологічну шилуху", з чим залишиться кожен із трьох, тобто чи несе хтось із кандидатів категорію, яка витримає випробування часом (я не маю на увазі національну ідею)?

Віктор Ющенко залишається в парадигмі "відродження" з усіма романтичними плюсами та практичними мінусами. Віктор Янукович – в парадигмі самоствердження, ефективно, але часто неконкурентно з романтиками. Юлія Тимошенко – в парадигмі самозахоплення. Це стосується її особисто та пропозицій країні.
Проблема не в тому, що пропонує кожен із цих лідерів, а в тому, що всі задовільняються позицією спостерігача і критика. Повірте, коли зявляться сильні духом, що скажуть – «роби як я», ця ситуація суттєво змітиться. Я це називаю синдромом "пошуку лісника". Але чи то професія лісника не популярна в українській політиці, чи то сильних духом мало )

2008-10-07 10:42:09__Lyosha:
Чим ви ще цікавитесь окрім політики? невже у Вас вистачає терпіння відслідковувати все це безглуздя?

Можливо я Вас здивую, але я не цікавлюсь політикою. Сфера моїх інтересів пов’язана з політекономічними процесами, цивілізаційним та соціокультурним аналізом. Для мене політика – це ринкова сфера. Моє захоплення було і залишається книжки. А останньому захопленню нещодавно виповнилось два з половиною роки. І зовуть це захоплення Катерина, моя донька. Так що моє життя не починається і не закінчується на політиці.

2008-10-07 10:44:33__Lyosha:
Так шо, Раду розпустять? Вибори то звісно дурня, але хіба є вихід? Можливо Ви його бачите....

Раду розпустять. Але самі по собі вибори не є виходом. Оскільки питання не в зміні коаліційних форматів та урядів. Питання у зміні самої політики. Адже причиною нинішнього стану речей є не самі по собі інтриги чи конкуренція, а провальна політика, за наслідки якої ніхто не хоче відповідати. А розплачуємося за цю неефективність ми з Вами, при чому буквально, матерально.

2008-10-07 10:46:00__Lyosha:
політолог - це....? зустрічав стільки пояснень, що голова обертом. Та жодне не поснює чим же вони насправді займаються?

Політична наука була складовою філософських і соціологічних знань з моменту формулювання першого філософського вчення. Політична наука відповідала на головне питання: як і чому зорганізоване суспільство, і яким може бути ідеальне суспільство. Політія Арістотеля була і залишається одним із найбільш відомих ідеалів суспільної організації.
Але політолог – це нове явище, народжене інформаційним суспільством і масовими демократіями другої половини ХХ століття; ринкова професія, що поєднує в собі консультаційні послуги, просвітництво та ідеологічну функцію.
Не вважаю себе політологом і не позиціоную себе як політолог. За освітою філософ. Дипломне визначення професії – філософ, викладач суспільно-політичних наук. В професійних діалогах позиціоную себе як експерт. В бізнесовій діяльності – як консультант.

2008-10-07 10:47:56__tdv:
Те, що в Україні існує демократія або хоча її коріння, сумнівів уже майже немає? Які б визначальні характеристики української демократії Ви б назвали?

Відомий український просвітник і вчений Михайло Драгоманов використовув таке визначення – "плебейська нація". Звичайно, це визначення було актуальне для малоросійського періоду в історії українців, але сьогодні ми мусимо визнати як факт, що сучасне українське суспільство не пройшло всіх необхідних трансформацій задля формування політико-економічної струтури і ефективних інституцій громадянського суспільства, які обумовлюють розвиток суспільства як консолідованої політичної нації. Якщо не заглиблюватись в історію, то сучасний модерновий світ знає лише одну розвинену форму демократії – це національна демократія. Демократична самоорганізація політичної нації є певним якісним етапом розвитку і нації, і національної держави. Дуже часто зараз окремі елементи демократичного устрою ототожнюють з демократієї, наприклад виборчі процедури. Не хочу Вас засмучувати, але самі виборі не є гаратією демократичного устрою, а такоє не є умовою формування демократичної влади. Більшість тиранів чи самозакоханих ідіотів приходили до влади не на багнетах, а завдяки бюлетеням у виборчих урнах.
Тому головною умовою подальшого розвитку української демократії є, в першу чергу, гармонійний розвиток національного проекту, формування політично-консолідованої громадянської нації, розвиток інститутів громадської самоорганізації (сьогодні це завдання акумулюється в реформі самоврядування). Але на модель демократичного устрою України будуть впливати як малоросійські традиції та міфи, так і традиції радянської епохи. Мова йде і про дуалізм масової свідомості, де індивідуальна атамарність поєднується з практиками колективізму і колективістських стереотипів, поєднання демократичних практик з сильною бюрократією, що є наслідком патерналістських настроїв в суспільстві, високий рівень персоніфікації влади з представницьким мандатом.

2008-10-08 10:57:41__inna:
Розкажіть, будь ласка, про принципи за яким «Софія» добирає теми для соціальних досліджень чи опитувань? Чим Ви керуєтесь? Над якою темою «Софія» працює тепер?

Центр "Софія" позиціонується як Think tank – мозковий центр. Його продуктом є аналітичні доповіді, частина, з яких публікуються, ініціативи до законодавчих змін, ідеологічні проекти. Соціологічні та екпертні опитування ми проводимо в рамках наявних контрактів. Проводимо їх регулярно, в середньому раз у півтора-два місяці. Водночас, у кожному дослідженні ми закладаємо предметні блоки, які цікавлять Центр, незалежно від замовлення. За останні півтора роки ми досліджували проблему типології лідерства і типів лідерства, ідеологічні та ціннісні орієнтації суспільства у період між виборами, настрої та уподобання представників так званого середнього класу. Зараз із власної ініціативи ми проводимо вузьке екпертне опитування з питань безпеки і можливих моделей її організації. Запрошую Вас на сторінки інтеренет журналу www.dialogs.org.ua. Цей журнал підтриується силами "Софії", а тематика відображає сферу наших інтересів.

Дякую за цікаву розмову. Дякую за толерантність. Маю надію, що часи змін пройдуть і прийдуть самі зміни, але для цього потрібно, щоб воля до влади була змінена на волю до таких змін. Кожен з Вас має свій особистий вплив на цю трансформацію. Кожне Ваше слово, кожне Ваше запитання - це є краплина у зміни. І дуже прошу, не вірте вождям, а вірте у свої сили і свої знання. До зустрічі

Источник: ГАРТ

Ермолаев: Критической для страны будет не весна, а осень будущего года

Источник: «ForUm» 25.12.2008

За последние несколько дней прогнозы многих экспертов и политологов сбылись – война Президента Ющенко и премьера Тимошенко стала открытой и без правил. Виктор Андреевич и Юлия Владимировна, не стесняясь в выражениях, посылают друг друга… в отставку, отвешивая при этом весьма интересные «комплименты». Понятно, цена вопроса – президентский пост. Никто не борется за него так, как эти двое.

Центр Социальных Исследований

Представительство в сети Интернет

Информация • Исследования • Аналитика

Разделы сайта

Об авторе

Другие публикации

Темы публикаций

Партнеры

Новости партнеров

Чат-інтерв’ю з президентом Центру соціальних досліджень "Софія" Андрієм Єрмолаєвим

Источник: ГАРТ

Читайте также в этом разделе

Источник: «ForUm» 25.12.2008

Источник: "ИА МиК"

Источник: "Главред"

Источник: "Главред" 27.11.08

Источник: "Главред" 10.11.2008

Источник: Вовремя.инфо

ГАРТ

Акцент-онлайн | УРА-Информ

Источник: «Галицькі контракти» 15.09.2008

Источник: mobus

Источник: "Главред" 23.06.2008

Источник: Сайт Партии регионов 03.04.2008

Источник: ForUm 29.02.2008

Источник: Сайт Партии регионов 28.02.2008

Источник: "Главред" 13.02.2008

Источник: "Главред" 04.02.08

Источник: "Главред" 23.01.2008

Источник: "Главред" 24.12.2007

Источник: "День" 18.12.2007

Источник: "Главред" 29.11.2007

Источник: "Главред" 22.10.2007

Источник: "Диалог" 28.09.2007

Источник: "Главред" 17.09.2007

Источник: "Киевский телеграф" 7-13.09.2007

Источник: "Главред" 04.09.2007

Источник: "Столичные новости" 21-28.08.2007

Источник: "Главред" 21.06.2007

Источник: "Столичные новости" 19-26.06.2007