Війна і мир: питання національної безпеки в дзеркалі громадської думки

Печать

Центр соціальних досліджень “СОФІЯ”

 

 

Тел. (095) 095-92-23

http://www.sofia.com.ua

 

 

 

 «Війна і мир: питання національної безпеки у дзеркалі громадської думки»

 

Центр соціальних досліджень «СОФІЯ» з 29 червня по 8 липня 2016 року провів опитування населення у всіх адміністративних областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України. У Криму опитування не проводилося.

Всього було опитано 2001 респондент віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Липень 2016 р.

 


Основні результати опитування

(повні формулювання питань та одномірні розподіли

відповідей на питання див. у кінці  прес-релізу)

 

«Миротворці» і «яструби» в українській політиці

Під час опитування респондентам запропонували вказати партії, які, на їхню думку, виступають за припинення війни на Донбасі та якнайшвидше врегулювання конфлікту мирним шляхом - шляхом переговорів і пошуку компромісів. (Респонденти могли вказати кілька варіантів відповіді). Найчастіше (більше ніж у 10% випадків) називалися такі партії:

  • Блок Петра Порошенка «Солідарність» (вказали 25,0% опитаних),
  • «Опозиційний блок» (24,3%),
  • Об'єднання «Самопоміч» (20,1%),
  • ВО «Батьківщина» (19,0%).

Також респондентам запропонували вказати партії, які, за їх уявленням, виступають за розв’язання проблеми Донбасу силовим шляхом - за те, щоб українські війська силою встановили контроль над окупованими територіями. (Респонденти могли вказати кілька варіантів відповіді). Найчастіше (більше ніж у 10% випадків) називалися такі партії:

  • Партія «Правий сектор» (вказали 35,8% опитаних),
  • Блок Петра Порошенка «Солідарність» (23,4%),
  • ВО «Свобода» (23,3%),
  • «Народний фронт» (15,5%),
  • «УКРОП» (15,2%),
  • Радикальна партія Олега Ляшка (14,0%).

Слід звернути увагу, що практично однакова кількість респондентів (близько 25%) назвали Блок Петра Порошенка «Солідарність» і в якості «миротворця», і в якості «яструба». Аналіз показав, що «Солідарність» сприймають як миротворця головним чином симпатики Петра Порошенка (ті, хто схвалює його роботу на посаді Президента). А в якості «яструба» «Солідарність» називають ті, хто вкрай негативно характеризує діяльність Президента.

Яка саме політична сила спроможна об'єднати конструктивні сили в українському суспільстві та добитися припинення війни? (Респонденти мали обрати з переліку партій один варіантів відповіді). Найчастіше (більш ніж у 5% випадків) називалися такі партії:

  • «Опозиційний блок» (вказали 15,9% опитаних),
  • Блок П.Порошенка «Солідарність» (10,5%),
  • ВО «Батьківщина» (8,3%),
  • Об'єднання «Самопоміч» (6,3%).

Однак найбільше (30,9%) респондентів висловили думку, що жодна з партій сьогодні не спроможна об'єднати суспільство та добитися припинення війни. Крім того, 11,2% опитаних не визначилися з відповіддю.

Під час опитування респондентам запропонували вказати, хто з провідних українських політиків здатний добитися закінчення війни на Донбасі та встановлення миру. (Респонденти могли вказати кілька варіантів відповіді). Найчастіше (більше ніж у 10% випадків) називалися такі політики:

  • Петро Порошенко (вказали 18,5% опитаних),
  • Надія Савченко (14,1%),
  • Юлія Тимошенко (11,7%),
  • Юрій Бойко (11,2%).

Отже, не зважаючи на те, що Петро Порошенко на даний час має усю повноту влади, порівняно небагато респондентів вважає його здатним домогтися закінчення війни та встановлення миру. Однак, саме закінчення війни було головною передвиборчою обіцянкою П.Порошенка, коли він балотувався на пост Президента України, саме очікування миру було головним мотивом виборців, які підтримали його на виборах. Сьогодні віра у миротворчу місію Порошенка поступово вичерпується. Серйозну конкуренцію на терені боротьби за мир йому сьогодні складають Надія Савченко, Юлія Тимошенко та Юрій Бойко.

 

Війна і мир: питання національної безпеки

14 червня 2016 року на нараді з військовими Президент П.Порошенко заявив, що на випадок повномасштабного вторгнення зовнішнього агресора, має бути відпрацьований план загальної мобілізації та функціонування держави в умовах воєнного стану. Як показало дослідження, половина (51,9%) опитаних вважає, що сьогодні дійсно існує загроза повномасштабної війни з Росією. Водночас, чимало (34,1%) респондентів – протилежної думки; вони дотримуються точки зору, що такої загрози не існує. (Не визначилися з відповіддю - 14,0%).

Українське суспільство втомилося від війни; за два роки збройного протистояння на Донбасі пацифістські настрої посилились. Політичним «яструбам» навряд чи вдасться розіграти карту (спекулювати на темі) «російської військової загрози». Тільки 27,0% опитаних вказали, що будуть допомагати загонам територіальної оборони, у разі виникнення військового конфлікту з Росією. Значно більше (38,7%) респондентів, які мають намір підтримувати тих, хто виступає за припинення війни. Багато хто (24,7%) заявив, що не буде ні в що втручатися. (Не визначились з відповіддю - 9,6%).

Сьогодні в суспільстві немає твердої впевненості, що Захід залишиться союзником України у протистоянні з Росією, і збереже економічні санкції стосовно Російської Федерації. Менше половини (43,7%) опитаних вважає, що Захід не піде на пом'якшення санкцій, поки не буде врегульовано конфлікт на Донбасі. Водночас, третина (33,7%) респондентів вважає, що пом'якшення санкцій неминуче вже найближчим часом. Показово і те, що чимало (22,6%) респондентів не визначилися з відповіддю. Отже, певності в цьому питанні немає.

Чи можливі компроміси в ході переговорів щодо врегулюванню конфлікту на Донбасі - це питання викликає в українському суспільстві полярні думки. Майже половина (47,7%) опитаних вважає, що для припинення війни та нормалізації відносин з Росією можна піти на поступки. Протилежної думки дотримується 39,3% респондентів. (Не визначилися з відповіддю - 13,0%). Таким чином, у масовій свідомості склався баланс позитивних і негативних думок з приводу того, чи можна йти шляхом компромісів.

В українському суспільстві немає однозначної думки і з приводу того, який шлях врегулювання конфлікту на Донбасі є прийнятним. Впевнено стверджувати можна лише одне: військовий шлях вирішення проблеми підтримує меншість громадян. Тільки (22,8%) опитаних виступає за проведення активних бойових дій і встановлення повного контролю над окупованими територіями, навіть під загрозою конфлікту з Росією. Водночас, чверть (25,5%) опитаних підтримує шлях реінтеграції Східного Донбасу (повернення до складу України), з наданням ДНР-ЛНР особливого статусу і прав широкої автономії. Чимало (17,9%) тих, хто вважає, що Україні слід «відгородитися» від невизнаних ДНР-ЛНР, надаючи їм можливість існувати самостійно (без їх реінтеграції та офіційного визнання). І лише одиниці (7,4%) готові піти на те, щоб Україна офіційно визнала незалежність ДНР і ЛНР в межах лінії розмежування. На неоднозначність сприйняття проблеми вказує і те, що 10,9% опитаних вважають неприйнятними всі вищевказані шляхи врегулювання конфлікту, а 15,5% респондентів не визначилися з відповіддю.

Дев’ятого травня 2016 року приводом для конфліктів у суспільстві стала георгіївська стрічка, використання її в контексті свята перемоги над нацистською Німеччиною. Трактування цієї символіки в Україні неоднозначне, однак домінує точка зору, що георгіївська стрічка є символом Перемоги 1945 року. Значна частина (36,1%) опитаних вважає, що георгіївська стрічка на даний час стала символом проросійських сепаратистів. Водночас, майже половина (45,6%) респондентів сприймає її саме як символ перемоги народів СРСР над фашизмом. Та обставина, що георгіївську стрічку використовують в якості «своєї» атрибутики певні політичні сили, в очах цих респондентів не змінило значення символу. Багато (18,3%) опитаних не визначилися з відповіддю, що теж показово.

 

Зовнішньополітичні орієнтації

Українське суспільство неоднозначно ставиться до політики євроінтеграції. У масовій свідомості поширення набула точка зору, що Україні слід проводити багатовекторну політику. Майже половина (43,6%) опитаних вважає, що Україна має розвивати партнерські, взаємовигідні відносини і з країнами Заходу, і з Росією, не віддаючи однозначної переваги будь-кому. Приблизно стільки ж (41,6%) респондентів вважають, що пріоритетом української зовнішньої політики має бути розвиток відносин із західними країнами, в першу чергу - з Європейським Союзом. Порівняно небагато (8,5%) тих, хто дотримуються точки зору, що пріоритетним напрямком зовнішньої політики має стати нормалізація і розвиток відносин з Росією. (Не визначилися з відповіддю - 6,3%).

 

У масовій свідомості склалися полярні думки щодо перспективи вступу України в НАТО. Серед усіх опитаних менше половини (45,3%) готові підтримати вступ до НАТО, якби це питання було винесено на референдум. При цьому значна частина (32,2%) респондентів проголосували б проти. (13,0% опитаних вказали, що не брали б участі в референдумі, а 9,5% не визначилися з відповіддю).

 

Номінально прихильників Атлантичної інтеграції дещо більше, і вони могли б перемогти на референдумі. Однак слід враховувати резонансний і конфліктогенний характер даної проблеми. Питання вступу в НАТО може розколоти українське суспільство і стати приводом для жорстокої конфронтації. Ухвалювати доленосне для країни рішення слід тільки після проведення широкого обговорення, і за наявності в суспільстві консенсусу з даного питання.


Одномірні розподіли відповідей на питання, %

 Які політичні партії, на Ваш погляд, виступають за припинення війни на Донбасі та якнайшвидше врегулювання конфлікту мирним шляхом - шляхом переговорів і пошуку компромісів? (Респондент міг вказати кілька варіантів відповіді).

Блок П.Порошенка «Солідарність»

25,0

Партія «Опозиційний блок»

24,3

Об'єднання «Самопоміч»

20,1

ВО «Батьківщина»

19,0

Радикальна партія Олега Ляшка

10, 0

«Народний фронт»

7,2

ВО «Свобода»

5,9

Партія «Громадянська позиція»

5,3

«Союз лівих сил»

4,9

Партія «Правий сектор»

3,7

Партія «УКРОП»

3,4

Інша партія

2,8

Жодна з партій

18,3

Важко відповісти

20,4

 

А які політичні партії, на Ваш погляд, виступають за розв’язання проблеми Донбасу силовим шляхом - за те, щоб українські війська силою встановили контроль над окупованими територіями? (Респондент міг вказати кілька варіантів відповіді).

Партія «Правий сектор»

35,8

Блок П.Порошенко «Солідарність»

23,4

ВО «Свобода»

23,3

«Народний фронт»

15,5

Партія «УКРОП»

15,2

Радикальна партія Олега Ляшка

14,0

ВО «Батьківщина»

6,5

Партія «Опозиційний блок»

6,2

Об'єднання «Самопоміч»

3,9

Партія «Громадянська позиція»

3,7

«Союз лівих сил»

2,2

Інша партія

1,9

Жодна з партій

14,6

Важко відповісти

23,9

 

 Як Ви вважаєте, яка партія зможе об'єднати конструктивні сили в суспільстві та добитися припинення війни? Вкажіть один варіант відповіді.

«Опозиційний блок»

15,9

Блок П.Порошенко «Солідарність»

10,5

ВО «Батьківщина»

8,3

Об'єднання «Самопоміч»

6,3

Радикальна партія Олега Ляшка

4,5

«Союз лівих сил»

2,1

ВО «Свобода»

2,0

Партія «Громадянська позиція»

1,7

Партія «Правий сектор»

1,5

Партія «УКРОП»

0,8

«Народний фронт»

0,1

Інша партія

4,2

Жодна з партій

30,9

Важко відповісти

11,2

 

Як Ви вважаєте, хто із вказаних політиків здатний добитися закінчення війни на Донбасі та встановлення миру? Вкажіть всі підходящі варіанти відповіді. (Респондент міг вказати кілька варіантів відповіді).

Петро Порошенко

18,5

Надія Савченко

14,1

Юлія Тимошенко

11,7

Юрій Бойко

11,2

Олег Ляшко

6,8

Андрій Садовий

 6,5

Володимир Гройсман

5,4

Анатолій Гриценко

5,0

Дмитро Ярош

4,1

Міхеіл Саакашвілі

3,7

Олег Тягнибок

3,1

Олександр Турчинов

2,2

Арсеній Яценюк

1,2

Арсен Аваков

1,0

Ніхто із зазначених політиків

30,5

Важко відповісти

14,8

 

14 червня 2016 року Президент П.Порошенко заявив, що на випадок повномасштабного вторгнення зовнішнього агресора, має бути відпрацьований план загальної мобілізації та функціонування держави в умовах воєнного стану. Як Ви вважаєте, чи існує сьогодні загроза повномасштабної війни з Росією?

Так, така загроза існує

51,9

Ні, такої загрози не існує

34,1

Важко відповісти

14,0

У разі виникнення військового конфлікту з Росією Ви скоріше будете допомагати загонам територіальної оборони чи будете підтримувати тих, хто виступає за припинення війни?

Буду допомагати загонам територіальної оборони

27,0

Буду підтримувати тих, хто виступає за припинення війни

38,7

Не буду ні в що втручатися

24,7

Важко відповісти

9,6

 

Дехто вважає, що західні країни вже найближчим часом пом'якшать економічні санкцій стосовно Росії. Інші вважають, що Захід не піде на пом'якшення санкцій, поки не буде врегульовано конфлікт на Донбасі. Яка точка зору Вам ближче?

Пом'якшення санкцій неминуче вже найближчим часом

33,7

Захід не піде на пом'якшення санкцій, поки не буде врегульовано конфлікт на Донбасі

43,7

Важко відповісти

22,6

 

Як Ви вважаєте, для того, щоб припинити війну на Донбасі й нормалізувати відносини з Росією, чи можна піти на поступки на переговорах?

Так можна

47,7

Ні, не можна

39,3

Важко відповісти

13,0

 

Який шлях вирішення конфлікту на Донбасі Ви підтримуєте?

ДНР і ЛНР отримують особливий статус з правами широкої автономії (є частиною України)

25,5

Україна проводить активні бойові дії (наступ) і встановлює повний контроль над окупованими територіями, навіть під загрозою конфлікту з Росією

22,8

Україна «відгороджується» від невизнаних ДНР-ЛНР, надаючи їм можливість існувати самостійно

17,9

Україна офіційно визнає незалежність ДНР і ЛНР у межах існуючих кордонів

7,4

Ніщо із зазначеного не є прийнятним

10,9

Важко відповісти

15,5

 

Символом чого для Вас є георгіївська стрічка?

Це символ перемоги народів СРСР над фашизмом

45,6

Це символ проросійських сепаратистів

36,1

Важко відповісти

18,3

 

Як Ви вважаєте, що має бути головним пріоритетом у зовнішній політиці України?

Розвиток відносин із західними країнами, в першу чергу - з Європейським Союзом

41,6

Нормалізація і розвиток відносин з Росією

8,5

Україна має розвивати партнерські, взаємовигідні відносини і з країнами Заходу, і з Росією, не віддаючи однозначної переваги будь-кому

43,6

Важко відповісти

6,3

 

Якби найближчим часом проводився референдум з питання вступу України в НАТО, як Ви проголосували б?

За вступ у НАТО

45,3

Проти вступу в НАТО

32,2

Не брав би участі в референдумі (не голосував би)

13,0

Важко відповісти

9,5

Стать респондента

Чоловіча                      

44,9

Жіноча

55,1

 

 Вік респондента 

 18-29 років

20,7

 30-39 років

19,3

 40-49 років

16,3

 46-59 років

18,0

 60 років і більше

25,7

 

Якою мовою Ви, як правило, спілкуєтеся в сім’ї (вдома)?

Українською

45,1

Російською

29,1

І українською, і російською (залежно від обставин)

25,3

Іншою

0,5

 

Ваша освіта?

Початкова освіта (менше 9 класів)

2,3

Базова (неповна) середня освіта (повні 9 класів)

4,6

Повна загальна середня або професійно-технічна освіта (11 класів тощо)

38,5

Незакінчена вища

6,7

Базова вища освіта (технікум, вуз І-ІІ рівнів акредитації)

22,8

Повна вища освіта (університет, вуз ІІІ-IV рівнів акредитації)

24,8

Важко відповісти

0,3

 

Ким Ви працюєте, який рід Вашої діяльності? Якщо Ви працюєте в декількох місцях, вкажіть той рід діяльності, який приносить основний дохід..

Керівник (заступник керівника) підприємства або установи, підприємець у великому або середньому бізнесі

0,6

Займаюся дрібним бізнесом, індивідуальним підприємництвом (самозайнятий)

3,2

Фахівець із вищою або базовою вищою освітою

14,3

Кадровий військовослужбовець, працівник правоохоронних органів

0,7

Висококваліфікований робітник

10,8

Простий (некваліфікований) робітник

8,1

Співробітник допоміжного персоналу, служби забезпечення, чия робота не вимагає вищої освіти

2,6

Працівник торгівлі, сфери послуг, громадського харчування, чия робота не вимагає вищої освіти

6,5

Фермер, орендар

0,6

Студент

4,0

Домогосподарка

8,3

Не маю постійного місця роботи, але час від часу працюю в різних місцях

3,6

Офіційно зареєстрований як безробітний

0,5

Тимчасово не працюю, шукаю роботу

4,0

Непрацюючий пенсіонер

30,0

Інше

2,2

 

Яке в цілому матеріальне становище Вашої сім’ї?  

Грошей не вистачає навіть на продукти харчування, іноді голодуємо

9,0

Грошей вистачає тільки на продукти харчування

32,9

Грошей вистачає на харчування та на придбання елементарних недорогих товарів

37,9

У цілому на життя вистачає, але придбання товарів тривалого користування, таких як меблі, холодильник, телевізор уже викликає труднощі

15,8

Живемо забезпечено, але поки не можемо собі дозволити деякі великі покупки (купити квартиру, автомобіль тощо)

2,7

Живемо в повному достатку

0,1

Важко відповісти / відмова від відповіді

1,6

 

Тип населеного пункту, в якому мешкає респондент

Обласний центр, Київ

30,6

Місто з населенням понад 100 тисяч жителів

8,2

Місто з населенням від 50 до 100 тисяч жителів

8,2

Місто з населенням від 20 до 50 тисяч жителів

11,4

Селище міського типу, місто з населенням менше 20 тисяч жителів

12,4

Село

29,2

 

 




Источник: ЦСИ "София"


Читайте также в этом разделе

Криза довіри до влади: червень 2017 р.

Источник: ЦСИ "София"

Центр соціальних досліджень «СОФІЯ» з 26 травня по 1 червня 2017 року провів опитування населення у всіх адміністративних областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України. У Криму опитування не проводилося.

Автор: Александр Левцун

«Війна і мир: громадська думка про причини війни на Донбасі та перспективи врегулювання конфлікту»

Источник: ЦСИ "София"

5 декабря 2016г. в Информационном агентстве "Українські новини" прошла презентация результатов опроса населения Украины, проведенного Центром социальных исследований "СОФИЯ". Представлены данные, которые характеризуют, как граждане воспринимают пути урегулирования конфликта на Донбассе.

Автор: Александр Левцун

Три роки потому: що змінилося в Україні після Євромайдану

Источник: ЦСИ "София"

Центр соціальних досліджень «СОФІЯ» з 1 по 13 листопада 2016 року провів опитування населення у всіх адміністративних областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України. У Криму опитування не проводилося. Всього було опитано 2017 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.

Автор: Александр Левцун

«Громадська думка – вересень 2016»

Источник: ЦСИ "София"

Центр соціальних досліджень «СОФІЯ» з 26 серпня по 5 вересня 2016 року провів опитування населення у всіх адміністративних областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України. У Криму опитування не проводилося. Всього було опитано 2007 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.

Автор: Александр Левцун

Електоральні орієнтації українських громадян

Источник: ЦСИ "София"

Центр соціальних досліджень «СОФІЯ» з 29 червня по 8 липня 2016 року провів опитування населення у всіх адміністративних областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України. У Криму опитування не проводилося.

Автор: Александр Левцун

Думка жителів Коцюбинського про конфлікт між гілками влади, приєднання до Ірпеня та вибори до селищної ради

Источник: ЦСИ "София"

Центр соціальних досліджень «СОФІЯ» з 15 по 19 червня 2016 року провів опитування населення смт Коцюбинське. Всього було опитано 607 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення Коцюбинського за основними соціально-демографічними ознаками (стать і вік). Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 3,7%.


«Особливості української ідентичності»

Центр соціальних досліджень “Софія” з 15 по 21 листопада 2011 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 125 населених пунктах). Всього було опитано 2009 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Аналитический доклад: Украинский характер (Характерные социально-психологические особенности населения Украины)

Вот уже двадцатый год в Украине идут дискуссии о национальной идее и национальной идентичности. Важным и положительным итогом этой дискуссии является то, что признается несомненным факт становления молодой политической нации. Сложной, противоречивой, но, тем не менее, устойчивой и достаточно толерантной. Ученые, эксперты и политики в своих характеристиках и прогнозах сходятся в том, что качественным результатом этого становления должно быть формирование модернового, амбициозного и консолидированного общества-нации, которое идентифицирует себя как часть большой европейской цивилизации. При этом упускается из виду либо недооценивается социально-психологические особенности людей, которые здесь и сейчас формируют нацию будущего.


Актуальные вопросы экономической безопасности Украины

Эмпирическую базу исследования составили результаты опроса экспертов. Опрос проводился во второй половине декабря 2008 г. и в первой половине января 2009 г. Всего опрошен 21 эксперт, хорошо осведомленных об экономической ситуации в стране, компетентных в вопросах экономики и экономической безопасности Украины. Отбор экспертов осуществлялся по методу «снежного кома», когда ранее отобранный эксперт рекомендовал в качестве экспертов других лиц.

Автор: Андрей Ермолаев

Новый век, новый мир

ЦСИ "София"

Чтобы определить суть происходящего, нужно начать с определения. Сейчас все говорят о финансовом кризисе, который охватывает фондовый, ипотечный и прочие рынки финансовых инструментов. На мой взгляд, эти определения недостаточны. Суть происходящего – кризис глобального капитализма, который проходит финансово-спекулятивную фазу. Это совсем не означает, что мир рушится. Любой кризис диалектичен, рождение и смерть идут рядом, изменяя и развивая этот мир.

Автор: Андрей Ермолаев

Реформа местного самоуправления против паттерна кризисного государства

Более трех лет продолжается в Украине перманентная предвыборная лихорадка. Уровень доверия к государственной власти со стороны населения крайне низок, и происходящее все чаще рассматривается участниками политического процесса как кризис власти. Проблема формирования местных и центральных органов власти, способных обеспечить эффективное управление является актуальной, а иногда и критически необходимой для всех регионов и всех уровней представительской, исполнительной и судебной власти. Но реформа сознательно тормозится государственной властью, не заинтересованной в переменах, которые могут нести реальное обновление управленческих механизмов и хозяев кабинетов в органах этой самой власти. Найти выход из этого замкнутого круга не так-то просто, но все же он есть – это реальная реформа местного самоуправления.

Автор: Андрей Ермолаев

Коридор возможностей для устойчивого развития

ЦСИ "София"

Выбор модели развития «на собственном основании» предъявляет повышенные требования к национальной элите. В этом случае правящий класс проявляет свою готовность к субъектному поведению не только в национальном экономическом пространстве, но и в транснациональных экономических отношениях.

Автор: Святослав Денисенко

Развитие украинской экономики на «собственном основании»: тенденции, риски и коридор возможностей

ЦСИ "София"

Ключевым условием перехода от модели «проедания» к модели устойчивого роста на собственном основании является появление экономически активного Гражданина-собственника, обладающего недвижимостью, акциями, пенсионными накоплениями и непосредственно заинтересованного в динамичном росте национальной экономики

Автор: Святослав Денисенко