Андрій Єрмолаєв: У кожного з кандидатів буде спокуса сильною владою

Печать

«2008 рік був своєрідним «холодним душем»

Як колись соціологію, нині політичну науку часто називають «продажною дівкою». Що б Ви сказали у захист «підсудного»?

Якби українське суспільство не було настільки розгубленим та дезорієнтованим, то не існувало б і проблеми публічної політології. Те, про що Ви запитуєте, насправді, не є власне науковою діяльністю чи справжньою експертизою. Йдеться про публічну діяльність експертів, які у спрощеній формі в медіа-форматах відповідають на ті питання, які об’єктивно виникають у суспільстві. Відтак, їхня актуальність пов’язана не з самопіаром, а з реальним суспільним запитом, тому що запитань наразі значно більше, ніж відповідей. Однак, і я просто зобов’язаний про це сказати, чимало людей, які невдоволені ситуацією чи власним положенням, використовують позицію політологів для самоствердження, іноді навіть у дуже образливій формі.

Згадуючи свої університетські роки, які припали на час перебудови, я не те що з подивом, а навіть з певним розчаруванням дивлюсь на сьогодення – анонімний світ, анонімна критика, анонімні дискусії. Особливо в Інтернеті. Хоча й інші медіа – це теж, здебільшого, псевдоніми та «ніки». Люди чомусь обирають саме такий спосіб самозахисту, – суцільні коробочки, в яких не видно ні обличчя, ні образу, – що говорить про певну боягузливість тих, хто намагається впливати на прийняття рішень чи долучається до дискусії.

Тому, якщо хочете, політологи – це ще й певний суспільний форпост, адже вони першими беруть на себе проблему. Якби політична дискусія була більш інтелектуальною та відвертою, то в них взагалі не виникало би потреби.

Я переконаний, що місце політичних експертів не в медіа, а за круглими столами та в дослідницьких центрах, в роботі над законопроектами та серйозними політичними консультаціями, де великою мірою це пов’язано з освітньою роботою.

Ера фахової політології розпочнеться після завершення її публічного виразу, і я це буду вітати.

На Вашу думку, що відбувається з українським суспільством?

Я вже в одному інтерв’ю це сказав і не збираюся відмовлятись від своїх слів: усі ми (я маю на увазі і політиків, і частину експертів) задурили суспільство мантрами про його духовність і обраність. Особливо це було помітно в останні роки, коли на тлі непростих політичних процесів, відсутності політичного діалогу та обдуманих дій, романтичних, часто популістських бачень майбутнього, політики свої помилки (і навіть ф’ючерсні, тобто навіть ті, які вони ще можуть зробити), виправдовували молитвами, що українське суспільство й це витримає, що воно мудре і толерантне.

І 2008 рік був своєрідним «холодним душем», який показав, що ці мантри абсолютно не стосуються суспільства, в якому ми живемо.

Я приведу лише кілька прикладів, які, на мій погляд, демонструють всю глибину хвороби, яка не має жодного політичного забарвлення і не пов’язана з радянською цивілізацією, незалежністю чи помаранчевою владою. Це хвороба соціальної ґенези, над якою давно вже не працюють люди, обрані Богом, людьми і фаховим середовищем, – тобто ті, кого в суспільстві називають елітою.

Погляньте на все іншими очима. Суспільство, яке при кожній ліпшій нагоді вихваляється своєю освіченістю, виявилось взагалі нездатним до самореформування. 18 років одних балачок. Це просто ганьба на тлі пієтету перед Чилі та післявоєнною Європою, із заздрістю перед «Драконами» на Сході. Але ж ті народи зробили все власними силами, прочитавши, можливо, значно менше підручників.

Кожне таке чудо унікальне. Ми заздримо цим досвідам і нічого не робимо. Це говорить про відсутність або таланту, або сили волі.

Тепер подивіться, суспільство, яке завжди прикривається своєю великою історією, духовністю, історією православ’я, зараз в лідерах з торгівлі людьми, жінками, що взагалі, як на мене, є родовою раковою хворобою суспільства. Торгувати жінкою – це все одно, що торгувати майбутнім. Я вже не кажу про дітей.

Українське суспільство – це вражений організм, який є одним з лідерів на континенті з так званих соціальних хвороб. Насправді це ганьба для системи, яка завжди пишалася сильними людьми, і навіть під час кризи ми на перше місце ставимо спортсменів. А поряд з цим – тисячі хворих на СНІД, туберкульоз, рак.

Суспільство, де завжди був культ сильної сім’ї, родової пам’яті, – просто рекордна кількість безпритульних людей. І все це на тлі невмотивованої жорстокості, злості, егоїзму на всіх рівнях.

Людей призвичаїли до того, що потрібно весь час говорити і звертати увагу на корупцію в політиці, на економічні злочини в політиці, в системі влади. Але ж ви подивіться, що відбувається на рівні ринку, де до сих пір зберігається рекет та розбій! А ми ще дивуємося, чому не розвивається малий та середній бізнес…

Тому, зараз ми розплачуємося за те, що були занурені в егоїзм, у виживання за будь-яку ціну і не змогли спродукувати ті цінності, які б дозволили пройти трансформацію від тоталітарного до суспільства вільних людей.

Я категорично проти використання терміну «відродження» з тієї простої причини, що нічого відроджувати. Творити потрібно! А що таке творення? Це приклади. Собою, своїм життям. І можливо 2008 рік у цьому сенсі також став роком певного протверезіння, коли виявилося, що навіть найліпші кумири нічим не відрізняються від дрібного злочинця, який принижує інших на рівні селища чи ринку. Ось у чому жах.

Якщо читачам буде цікаво, нехай переглянуть роботу Василя Розанова «Легенда про великого інквізитора», де мова йде про спадщину Достоєвського. Це одна з найкращих літературних робіт в філософії розпочинається історією про «ростовщика», який, помираючи, забажав, щоб намалювали його портрет, і про те, як цей портрет почав оживати… Те, що ми малювали всі ці 18 років (з точки зору соціальних характеристик) мене особисто жахає. Справа в тому, що це не хтось за нас, це не кілька корупціонерів з партій при владі. Суспільство своїми силами, своїми руками творить ось ту реальність, яка зараз виникає.

Як підсумок. Я можливо давав надто різкі характеристики, але наведу останній аргумент, якщо хочете, навіть інтелектуальний крик, який повинен розвіяти усі сумніви.

Коли розгорнулася економічна криза (спершу, з кризи по телебаченню вона перетворилася у кризу в кишенях, а зараз вона вже на вулиці в реальному секторі), хіба соціологи, політики, аналітики заговорили про храм, про пошук солідарного шляху? Ні, вони наввипередки почали жахати прогнозами про те, як українці почнуть виходити на битий шлях. Ось це засвідчує, що насправді кожен інтуїтивно розуміє – суспільство не готове до криз; що так звані інстинкти революції, які визначав Пітирим Сорокін, будуть набагато рушійнішими в Україні, ніж бажання світлого майбутнього; що ніхто не затягуватиме паска, а будуть його знімати і шукати заробіток на битому шляху.

Чи буде так? Я ставлю три крапки. Я маю надію, що ні. Але фіксую, що такого роду прогнози відображають насправді стан суспільної думки, зокрема тієї частини соціуму, яка намагається керувати ним та рефлексувати.

У чому коріння недуги?

Українське суспільство так і не вийшло з тоталітарних практик подвійної моралі та виживання за будь-яку ціну. І в цьому винні не лише ті, хто приходить до влади, адже більшість із них пишаються, що вони, такі як усі – пройшли шлях від слюсаря до президента. Та якщо кожному дати шанс, то в мене є великі сумніви, що нові політики будуть хоч якось вирізнятися поміж своїх попередниками.

Я зовсім не прибічник елітарних теорій, а виступаю за розумне, добре продумане соціальне управління, тому що суспільство є надзвичайно складним середовищем. Це, перш за все, система стосунків, які треба вміти розвивати, формуючи нову норму відносин. Саме тому для характеристики причин хвороби українського суспільства я використовую поняття «криза нормативної культури».

Що таке нормативна культура? Це певний рівень і межа стосунків, яка формується не зовнішнім імперативом, тобто не законом ззовні, а культурою, традицією та самосвідомістю.

Кожна культура формується як цілісна система стосунків і регулює всі щаблі – економічні, родинні, інституційні. І той факт, що люди на вулицях чи за кермом автомобіля ведуть себе, як «ніки» в Інтернеті, свідчить – ми дійсно втратили систему розмежування доброго від поганого. Тяжіння до анонімності створює у того водія своєрідну псевдоуяву, що коли він порушує правила дорожнього руху, за кермом автомобіля зовсім не він, в житті він інший. Це як нік в Інтернеті: якщо ти щось пишеш в мережі з матюком, то це зовсім не ти. У житті ти інший, але зараз можеш собі таке дозволити.

Домінування сублімації над свідомою поведінкою – це і є прояв кризи нормативної культури. Сублімація ж завжди пов’язана із базовими інстинктами. Все за будь-яку ціну: вижити, встигнути, доїхати, довести свою правоту, досягти наміченого. Відповідно, руйнуються усі бар’єри, пов’язані із саморегуляцією.

Те ж саме відбувається і в політиці. У 2008 році ми стали свідками унікального феномену – як можна безправно керувати правом. Виявляється, конституцію можна розуміти по різному, а отже і діяти, як тобі заманеться. Це як з Біблією – книга одна, але тлумачення різні.

Я не випадково використовую такий приклад, оскільки політики теж сприймають конституцію за політичну Біблію, навіть термін цей використовують. Вони, мабуть, думають, що я також про священну книгу, однак я дещо про інше. Кожна церква, яка намагається організувати суспільство під свій штиб, починає тлумачити зміст святого письма так, як їй подобається: цей постулат є пріоритетним, а ось цей ми взагалі вважаємо помилкою, тому що неправильно зрозуміли пророка.

В умовах кризи нормативної культури право також можна тлумачити будь-як. Ось наприклад остання ситуація з урядом – повинен він йти у відставку після розпаду коаліції, чи не повинен? Виявляється, що не повинен, хоча два чи три роки це була аксіома. Політики наче намолили цю ситуацію, прикриваючись гаслами про політичну відповідальність. Коли я почув цю оригінальну знахідку від БЮТ (стосовно уряду – ред.), то зробив таке припущення: от був би шквал, якби в умовах кризи 2009 року більшість в парламенті отримали, наприклад, комуністи і націоналісти, утворили б коаліцію і зберегли пані Тимошенко на посту прем’єра. Це був би справжній урок абсурду, що навіть не потрібно було би читати європейським імпресіоністів та інших винахідників сюрреалізму.

Отже, мені здається, що хвороба українського суспільства і криза нормативної культури, які пройшли свою гостру фазу саме завдяки системним соціально-економічним кризам 2008-го, у наступному році матимуть конкретні наслідки.

Але знову ж таки, у даній ситуації навряд чи спрацюють виключно лінійні підходи, адже вирішення проблем економіки – лише пів справи. Я постави би на перше місце зараз саме соціо-гуманітарну політику. Інша проблема, чи присутній цей дискурс в політиці… Мене часто питають: Ви про що? (посміхається) Ось вам і відповідь – хворе суспільство, хворе...


«Соціальний рух у 2009 році буде деідеологізованим»

Ці виразки збільшуватимуться? Чи варто очікувати якийсь виплеск наступного року? Чи досягло українське суспільство критичної межі?

Ви розумієте, що соціальний процес не такий простий як здається.

Згадаймо історію шахтарського руху, який особливо був виразний на початку незалежності. Фактично можна виділити два етапи, які були радикально відмінними стосовно «порядку денного».

Рух кінця 80-их років емоційно був просякнутий загальною атмосферою «перебудови» радянського суспільства, і в цьому сенсі був дуже прогресивним. Ми, будучи студентами, дуже багато уваги цьому приділяли. Більше того, я до сих пір пишаюся тим, що в мене збереглися зв’язки з організаторами шахтарського рух того часу.

Так ось, порядок денний тоді був навіть на крок попереду, порівняно із суспільними настроями. Мова йшла про реформи, господарчий розрахунок, прибутковість підприємств, ринкову ціну на вугілля, соціальний захист праці, людські умови і так далі. І шахтарі щиро вірили тоді, що все це вирішується дуже просто – кількома ефективними економічними рішеннями, навіть попри те, що вугільна галузь була елементом дуже складної не лише економічної, а й соціальної машини регуляції.

Зрештою, рух, як найбільш організований і водночас готовий до протесту, був просто використаний. І вже за кілька років страйкові комітети, переважно у тому ж складі, проголошували зовсім інші вимоги та гасла. Справа в тому, що ті реформи, про які тоді дискутували шахтарі, завдали б нищівний удар по вугільній галузі.

В Україні, до речі, такі реформи пройшли дуже тихо. Я маю на увазі «фокінські реформи», про які зараз не дуже полюбляють згадувати. Утім кілька місяців цих реформ призвели до такого обвалу, після якого українська вугільна галузь вже не піднімалася як система. Дуже швидко відбулося розшарування шахт на прибуткові і неприбуткові, на ті, які орієнтовані на гірничо-металургійний комплекс, і так звані енергетичні шахти. Я вже не кажу про їхній престиж.

І шахтарський рух 93-го року, який змів владу першої української республіки (відбулися дострокові вибори – ред.), був надзвичайно консервативним з вимогами повернути дотації, державний контроль, тощо.

Тепер поглянемо, що у нас відбувається з ліберальним рухом. Йдеться про події 2003-2004 років. Це дійсно був ліберальний рух. Порядок денний – економічні та політичні свободи. Хіба ми боролися за шматок хліба? Ні, люди піднялися проти системи, яку вони тоді вважали нелюдською. Українці були готові підтримати непопулярні реформи, аби вони стосувалися розвитку більш справедливих інституцій та парламентської демократії. В сухому залишку, це звучало як олігархічний режим «долой», демократичний режим «давай».

Чим займалася влада протягом наступних років, отримавши цю довіру? Чим завгодно, тільки не реалізацією ліберального порядку денного. Навіть словосполучення це з’являється на устах наших політиків лише як молитва.

Тепер соціальний рух буде деідеологізованим. Зрозуміло, що партії не стоятимуть осторонь і пропонуватимуть «свою допомогу». Однак, це буде, насамперед, рух злиднів. Залежно від того, як влада реагуватиме на нього, він може мати два етапи. Перший – розвивається вже зараз. Його кульмінація припаде на весну 2009-го року.

Хто є учасником цього руху, які суспільні прошарки?

У кожного руху є свої рушійні сили.

Під час помаранчевої революції (і Центр «Софія» намагався звернути увагу на це) було кілька справді прогресивних рушійних сил. Це – студентська молодь, «new generation», для якої питання свобод – це питання ідеалу, а не практики. В житті вони «на фабриках», ходять на роботу і сумлінно її виконують, але в системі уяви вони були головними носіями ідеалу. У цьому сенсі молодь представляла дуже прогресивну силу під час тих подій.

Далі – малий та середній бізнес (не клас, бо я вважаю, що в Україні немає середнього класу, це ілюзія), який стикнувся з ситуацією, коли крупний капітал просто «жирував» на податках першого. Про цю проблеми знали всі, і вона прямо стосувалася роботи податкової адміністрації, особливого рівня адміністрування, тому запит на економічні свободи, а відповідно й підтримка ідеї політичних свобод для малого та середнього бізнесу була складовою проблеми виживання.

Третю рушійну силу складає так званий молодий актив самоврядності, особливо ті його представники, які прийшли на управлінські посади з бізнесу, зіткнувшись з повним безправ’ям місцевих влад. Така ситуація була надзвичайно типовою на початку 2000-их років.

Крім того, можна додати ще рух критично налаштованої інтелігенції. Саме вище перераховані прошарки, а не політики, й були рушійними силами подій Помаранчевої революції, адже на їхніх плечах ці «карлики» рухались до влади.

Що відбувається зараз? В умовах розгортання структурної економічної кризи відбувається дуже жорстокий перерозподіл робочої сили. Поступово вивільняються кілька категорій, які стануть рушійною силою першого протесту, у них формується чіткий запит на протест. Поки що їх буде 5.

Не могли б Ви їх охарактеризувати детальніше?

Перша група – це пенсіонери, для яких ситуація кризи безпосередньо пов’язана з проблемою виживання.

Друга – низькокваліфікована робоча сила у великих мегаполісах, пов’язана з індустрією. Навіть найжорстокіший олігарх, приймаючи рішення про сурогатну форму безробіття чи про скорочення штату, зберігає кістяк, без якого виробництво просто не працює – інженерний склад, найбільш фахові бригади. А от вся низько кваліфікована частина індустріального та фабричного робітника буде вивільнена.

Третя категорія – так званий «міський планктон». Це люди офісу, яких чомусь зараз ототожнюють з середнім класом. Насправді, саме люди офісу найбільше винні у формуванні економічних та фінансових пірамід, тому що вони виросли на ідеалах суспільства споживання, вважаючи, що жити в кредит – нормально. Такий меркантилізм і став одним із елементів кризи української економіки. Однак, зараз вони – жертви, тому що, з одного боку, втрачають роботу в страхових компаніях, банках, туристичних фірмах, з іншого, – обтяжені кредитними програмами та депозитними тромбами. Представники цього соціального прошарку схильні до стихійної самоорганізації, тому уже в найближчому майбутньому варто очікувати асоціації захисту кредитів, депозитів чи ще якоїсь дурні. У той же час ці люди – ідеологічно амбівалентні, тому дуже маніпулятивні.

Ви натякаєте на акцію «Набридли!»?

Саме так. Ситуація із цими «гудками» показала, що вони дуже рано гудіти починають. Утім, їм навіть в голову не приходить, який політичний подонок, я перепрошую, всім цим керує! Все це зайвираз довело, що в Україні середнього класу як певної «позиції в системі» не існує.

Середній клас – це розкіш інноваційних економік, тому що йдеться про зовсім інший механізм включення в систему власності та отримання доходу, ніж в нашій державі. В Україні трапляються, скоріше, бізнесові, дрібно-буржуазні феномени. Тому і цей офісний планктон буде хоч і активним, але надто сумбурним та дурним.

І четверта категорія, – це, так би мовити, міський люмпен. Йдеться про величезну кількість людей досить молодого віку з, м’яко кажучи, невиразною освітою, провінційним походженням, які були залучені до тимчасової роботи у фінансових та економічних центрах країни. Це будівельники, водії маршруток, різноробочі, працівники ресторації і так далі… – сотні тисяч людей, які уособлюють великий похід української провінції в місто. Весь цей час вони отримували лише ренту чужого економічного успіху.

Саме вони зараз соціально маргіналізовані, тому що не самоорганізовані. Більшість з них – соціальні одинаки. Повертатися назад в провінцію, щоб вижити – немає бажання, а зберегти попередній рівень життя – нереально. Тому їхній протест, мабуть, буде найжорстокішим. Якраз про цю верству можна говорити як про джерело криміналізації.

І зрештою п’ята група – це остарбайтери, тобто заробітчани, які в першому півріччі почнуть повертатись на Батьківщину. Переважно це люди з досить обмеженим набором професій. Їх зовсім не можна назвати універсалами. Однак, у них є одна досить важлива характеристика – схильність до активної економічної діяльності.

Порівняно з попередніми чотирма, представників даної категоріями буде найлегше демфувати, тому що вони схилятимуться до початку власної справи.

Усі ці 5 соціальних груп, які становитимуть головні рушійні сили у першому півріччі, мають кілька спільних характеристик: ідеологічна амбівалентність, локальність самоорганізації (тобто від проблеми до проблеми, від ситуації до ситуації), висока маніпулятивність, тому цим соціальним контингентом можуть вправно користатися партії та політичні аферисти, але все це не може бути джерелом радикальних революційних подій. Іншими словами, якщо наприклад в українській політиці відбудуться події, які дозволять стабілізувати систему управління та дати економіці сигнал, що все налагоджується і в суспільстві, то відбудеться формування нового очікування – суспільство не заспокоїться повністю, проте запиту на політичний радикалізм в суспільстві також не буде. Як наслідок, ці 5 соціальних сил будуть просто мало впливовими і особливих потрясінь не відбудеться.


«Ми ризикуємо дискредитувати український національний проект в цілому»

Якщо ж ситуація розвиватиметься за дещо іншим сценарієм?

А от якщо ситуація і далі буде йти в рознос (як все відбувається зараз), то як на мене більш загрозливою є перспектива соціальної осені. Тоді потенційно можуть з’явитися сили, які будуть здатні та схильні до самоорганізації, наприклад, невеликі громади селищ, що потерпають від кризи. Дуже швидко з’являться комітети, адже швидко актуалізуватимуться інстинкти революції. Ними можуть стати великі трудові колективи, особливо це стосується великих індустріальних центрів: в Україні є міста-заводи, де фаховість, внутрішня солідарність за походженням та соціальним станом будуть спрацьовувати і продукувати дуже організований і захищений від зовнішнього впливу соціальний рух.

Власне, здатність до самоорганізації і є головним критерієм, який відрізняє рух від акції – акцію організовують, а рух самоорганізовується. Це по-перше. І по-друге: дійсно може з’явитися загроза для нинішнього режиму. Але справжню проблему я бачу навіть не в цьому, а в тому, що з появою соціальних самоорганізуючих рухів буде формуватись запит на контреліту.

Що саме Ви маєте на увазі? У чому загроза формування такого запиту?

У нас часто в дискурсі звучить, що потрібно змінювати еліту. Особисто я дуже критично ставлюсь до таких розмов. Причини проста: контреліта – це не просто «нові хороші, чи гарні», контреліта – це інші. (Як у фантастичних фільмах). Це запит на зміну проекту, тому що цей – поганий. Масштаб запиту важко передбачити зараз: може йти мова про зміну моделі економіки, мовляв, нам не подобається приватна власність. Але це лише півбіди, адже може йтися і про зміну держави, державності, самоорганізації.

Звідки, по Вашому, з’явився в українській історії такий рухи, як Махновщина, Україна як країна землевласників за Винниченком, чи країна селян. Саме тому, що тоді спиралися на різні версії побудови держави та соціальну підтримку, українці втратили державність.

Який тоді вихід? Що потрібно робити?

Шанс на відновлення соціального керування зберігається, але потрібно розуміти, яким буде порядок денний. Потрібно серйозно працювати над реабілітацією ідеї економічної реформи та політичної свободи. Не можна допускати осіннього «звалу». Щоб відновити керованість потрібно встигнути.

Ось ці підходи я і називаю складовими мистецтва соціального управління. Якщо їх не застосовувати, то в нас буде така ж ситуація як із шахтарським рухом – одні й ті самі люди лише через кілька років будуть надзвичайно консервативними і руйнівними.

Тобто ті, хто у 2004 році вважав, що ця країна може мати вільне і прозоре майбутнє, зараз виступатиме за грубі патерналістські ідеї, за порядок будь-якою ціною, за сильну руку тощо. Це, насправді, великий регрес, адже якщо плин подій з кінця 2008 року піде так і надалі я не виключаю, що ми можемо дискредитувати український національний проект в цілому. Це «звал», якого не можна допускати.

На скільки українське суспільство схильне до право чи ліворадикальних рухів?

Попри всі негативи у 2008 році є один суттєвий позитивний момент, який проявиться, можливо, не відразу, але який ми маємо розуміти.

Політика останніх років, яка була побудована на популізмі, тобто на спрощених концептах вирішення твоїх щоденних проблем (економічних, політичних, соціальних, тощо), відродила примару патерналізму. Люди почали вірити, що є якась надсила, і якщо до неї дослухатись, довіряти їй, то вона все за тебе вирішить.

До речі, тут не варто обмежуватись лише відносинами держава-громадянин. Патерналізм – це не тільки розрахунок на допомогу держави при виплаті боргів, працевлаштуванні, а й природа кредитних пірамід, пошуку єдиного джерела збагачення, появи аферистів…

Як на мене, головним соціо-гуманітарним позитивом 2008 року є руйнування міфу про патерналізм і патерналістських настроїв.

Як це відбувається?

З одного боку, дуже болісно, адже міф – це не просто уява, а ціла система комунікацій і стосунків.

Люди, довіряючи банкам, самі ж творили міф. За це вони зараз розплачуються своїми життєвими можливостями та ресурсами – і психологічними, і матеріальними. Але це ще не означає, що вони потрапляють в раціональну реальність. Просто нова міфореальність буде дещо іншою і складатиметься з кількох елементів.

Одні матимуть загрозливий характер. Мається на увазі зниження самооцінки, спрощені ситуації та рішення, тому що спрацьовуватиме інстинктивний рівень виживання. Те, що вчора було поганим, сьогодні стає добрим. Актуалізуватиметься пошук винного ззовні, тобто не зовнішньої допомоги, а винного.

Віра лише в себе і в своїх близьких, розуміння, що вже ніхто не допоможе, також зберігає певний запит на популізм. Але це буде вже депатерналізований популізм, в основу якого буде закладено твоє особисте майбутнє. Іншими словами, популізм слугуватиме не виправданням, а мотивом до конструктивної дії. І я в цьому бачу певний шанс.

Якщо правильно всім розпорядитись, то замість грубого та нищівного протесту ми можемо отримати людей хай і розчарованих, але внутрішньо сильних, які своїми руками творитимуть нову справу. Простіше кажучи, саме це і є паростки українського раціоналізму в умовах міфопотрясінь.

Чи схильне українське суспільство до право-чи ліворадикальних викривлень?

Незалежно від потрясінь, радикальні течії в українській політиці позбавлені великого ресурсу, а особливо це стосується тих, які мають значний негативний стереотип минулого.

Без сумніву, і комуністична, і націоналістична течії, які часто збігаються у своїх орієнтирах, посиляться, адже суспільство складне і певна його частина шукатиме собі кумирів (не так вже й важливо, старих чи нових). Але є певні межі. Я переконаний, що не буде ні комуністичного ренесансу, ні націоналістичного повороту.

Натомість існуватиме запит на більш стрункі та відкриті політичні системи, тому що та еклектика, яка зараз панує наприклад і в Партії регіонів, і в БЮТ (я вже не кажу про ліву Народну самооборону від правоцентристської «Нашої України») – все це вчорашній день.

Зрозуміло, що буде певний момент біфуркації, переходу. Допоки люди будуть орієнтовані не на ідеологію, а на лідерів, утім, з чіткими ідеологічними орієнтирами. Вже мало буде іконоподібних плакатів та гарно вибудованих декорацій. Ситуація вимагатиме від політика бути зрозумілим. І ви погляньте на нові обличчя, які зараз намагаються творити власну кар’єру. Головне, чого вони домагаються на ефірах, зустрічах з колегами чи під час публічних виступів – бути зрозумілими. Вони намагаються говорити про свої принципи.

Це новий подих в українську політику, адже політик починає турбуватися не лише за піарно-зовнішні чи соціологічно вивірені меседжі, а перш за все про свою зрозумілість, логічність, тобто щоб повірили не словам, а що сказане ти можеш зреалізувати на практиці. Скоріш за все, так звані «ідеології дії» будуть в межах соціал-реформізму та соціал-демократизму.

Тобто десь в центрі, мова йде про центризм?

Та ні. Немає ніякого центру. Я колись займався цією проблемою. У свій час була навіть спроба обґрунтувати центризм. Однак, це дещо з іншої опери.

Тоді, можливо, це стосується запиту на «третю силу»?

Ні, під це кліше я також не хочу підводити дане розуміння.

Я просто кажу про те, що у суспільства буде запит на «ідеологію дії», а відповідно, постане вимога трансформації всіх нині існуючих доктрин Все це супроводжуватиметься досить болісними внутрішніми змінами складу команд, можливо навіть, породженням нових.

Ми не побачимо якихось радикальних коливань вліво чи вправо. Це буде, скоріше, реструктуризація та ідеологізація наявних сил, адже перепроектування відбувається кожного дня. (Як приклад – те, що відбувається з Нашою Україною).

Перепроектування – це не рубіж, коли нічого не відбувалося, а потім враз – докорінні зміни. Мова йде про постійний розвиток, про реструктуризацію, тому що далеко не всі представники тієї чи іншої команди готові до радикальних змін. Одні з них звикли до медіа діяльності, інші – до адміністративно-політичної війни.

Поряд з тим, стає помітним, що в цьому колі залишаються, так би мовити, білі плями. Мені здається, що наразі є перспективи для потужних соціал-реформістських сил, які будуть поєднувати соціал-демократичний дискурс з економічною прагматикою. Крім того, є чіткий запит на нову ліву силу. І я не виключаю, що на базі нинішньої КПУ та нових лівих проектів з’явиться щось струнке, що займе цю нішу в майбутньому.

Справа не в лівій традиції Радянського союзу, а в тому, що українське суспільство в практиках своїх дуже соціалістичне. У нас наприклад дуже розвинений колективізм. Та й взагалі, якщо згадати історію української революції початку століття, то вона, насправді, відбулася як соціалістична.

Поряд з тим, ліва ідея торкається і політичної культури, і традиції, тому потрібно з розумінням до цього ставитись.

Надмірний інтерес до сильної лівої сили полягає в тому, що ліва ідея – це завжди інтелектуальна альтернатива. Саме тому мені легко критикувати нинішніх лівих, оскільки це здебільшого мімікрія та імітація. Але поява інтелектуальних проривів лівого спрямування на контраверсії показу соціальних альтернатив розвитку – це завжди стимул до розвитку та прогресу.

Які нові проекти ви відзначили би за підсумками минулого року?

Жодної вдалої спроби.

Гаразд, тоді за якими Ви особисто спостерігали як експерт?

Із цікавих – Єдиний Центр та Союз Лівих сил, тому що обидві спроби були найбільш виразними та мали підґрунтя, але виявилися не зовсім вдалими з точки зору змістовності та практичності.

Єдиноцентристи звалилися у традиційні болячки партії влади, а пан Волга відверто переоцінив власний іміджевий ресурс.

Свого часу я дуже багато іронізував з приводу Народної самооборони, яка з’явилася у 2007 році і наче б то мала перспективу. Теоретично у 2008 році це могла б стати самостійна політична сила, але минулий рік яскраво показав, що це ніщо інше, як політичний кооператив, себто бізнес.


«Шанси на досягнення політичного компромісу через укладення політичного пакту на рік залишається вкрай мізерні»

Які події задавали ритм політичного процесу протягом 2008 року?

Що стосується компетентності виконавчої влади: провал підготовки опрацьованого бюджету 2008 року на 1 квітня минулого року. Ця невдача, насправді, показала фаховість і компетентність цієї команди. Нагадуєш зараз, то мало хто й пам’ятає, бо чомусь не звернули тоді увагу, а зараз уже пізно руками розводити.

Другий момент – вступ до СОТ, коли символізму було більше, ніж практичності.

Третій момент – це, звичайно, Київська виборча кампанія, яка показала, що ми зовсім не розуміємо суспільство, в якому живемо. Київський меркантилізм переміг все, і як підсумок – феномен Черновецького змушені були визнати усі.

Ні, суспільство не програло. Насправді в ньому взагалі нічого не відбулося. Іронія київської кампанії в тому і полягає, що фактично нічого не відбулося. У плані політичної інтриги – це не був успіх Чернівецького. Він насправді взагалі нічого не робив. Це був банальний промах інших політичних сил, які виявилися неготовими, погано знали Київ і взагалі не розуміли ні ситуації, ні настроїв. Опоненти мера думали, що так, як вони, не любить його і решта жителів столиці. А виявилося все по-іншому…

Наступна віха – провал з недовірою уряду Тимошенко в червні місяці, який показав: українська політика, на жаль, досі тримається на інтригах, а не на політичному раціо чи програмовій діяльності.

Окремішно треба згадати техногенні біди, які стали не лише економічною та соціальною трагедією, але й індикаторами соціальної хвороби. Я приведу дуже простий приклад – повінь на Заході України. Було багато розмов, багато грошей, багато перетягувань канату. Але я був вражений тим, що гроші нахабно розкрадалися. Причому в регіоні, який завжди з пихатістю заявляв, що там вже точно немає корупції.

На тлі цієї ганебної картини малий та середній бізнес (ось та рушійна сила, про яку ми говорили раніше) попіднімав ціни на хліб та товари першої необхідності, виправдовуючи необхідністю компенсувати збитки. Невже це та ситуація, коли «відбиваються» гроші? Це ще одне свідчення велетенської моральної прірви та кризи нормативної культури.

Далі йдуть надзвичайно складні та заплутані події на початку вересня в парламенті, які заклали детонатор під нову політичну війну. Насправді, я не бачу ніяких підвалин для прокремлівських змов, про що говорив Президент і його команда. Водночас, я не бачу жодних підвалин для практичного об’єднання БЮТ та ПР.

Той, хто знає Партію регіонів, має розуміти, що це нереальний альянс.

Чому?

Тому що люди, які «тримають» партію, ніколи не будуть працювати з Тимошенко. Решта – це інтриги. Знаєте, можна підштовхнути вождя чи використати його факсиміле, але рішення про союз із БЮТ виходило за межі партійних мотивів. Я, наприклад, не уявляю собі, що Партія регіонів на з’їзді приймає рішення про співпрацю з урядом Тимошенко. Тим більше, під її керівництвом. Це нонсенс.

Я розумію критиків вересневих подій, адже, щоб пояснити власні невдачі, потрібно знайти ворога ззовні. Ним стала «кремлівська змова». Але ставитись до таких закидів серйозно – немає жодного сенсу.

У мене є інше пояснення тієї істерики. Можливо не на рівні напрацьованих моделей, але на рівні інтуїції, сумнівів та очікувань було зрозуміло, що Україна не пройде кризу, особливо коли вона почне торкатися світового валютного та фондового ринку. Відтак, існувала проблема як списати відповідальність і на кого.

У цьому й була головна інтрига. Інакше б не приходили сюди спекулянти з грою на гривні, не було б тоді ситуації з досить дивними торгами навколо газу. Звичайно, були речі, які погано прораховувалися, скажімо, та ж ситуація з євро (бо ми, говорячи про гривню, зовсім не помітили, що відбулося з євро за два-три останні місяці). Але поза сумнівами, ключовим було питання політичної відповідальності.

Мені здається, що розпад коаліції був навмисно інспірований. І підтвердженням цих слів є те, що найбільш складні та найбільш важливі для економіки рішення (а це вересень, жовтень, листопад) Україна пройшла без будь-яких коаліцій, в ручному управлінні, в умовах політичної війни президента і прем’єра, яких уже ніхто не розумів. Половина цього концерту була для публіки. А справжня половина подій відбувалася за лаштунками.

Згодом, коли пройшли критичну межу суспільству запропонували формат, про який насправді говорили з самого початку – НУНС-БЮТ-Блок Литвина. Так яка ж це перемога, яка ж це новизна? Це була одна з версій в умовах тодішнього скандалу, і нічого не відбулося насправді, уряд Тимошенко збережено. Так, символічно програв Президент. Ось і все.

Ще одна подія – це початок рецесії української економіки з кінця жовтня і коливання курсу валюти, пов’язане з ліквідністю банків.

Події на Кавказі до цього ряду не входять?

Мені здається, що Кавказ – це дещо інший масштаб. Там питання стосувалося нової глобальної війни, яка не відбулася.

Чи мали вони відбиток на внутрішньополітичній ситуації в Україні і який саме?

Не такий грандіозний, як цьому надають значення. Так, звичайно, Кавказ вплинув на стан російсько-українських стосунків, каталізував їхнє похолодання на рівні перших осіб. Але у підсумку українська еліта і в питанні Кавказу, і в питанні торгівлі зброєю виявилася настільки близорукою і примітивною, що це не є предметом аналізу для когось, тобто ми виявилися настільки дрібними і примітивними, що не варто з нами й рахуватися. Можливо це принизливо для когось, але що поробиш.

Які б оцінки Ви поставили головним політичним суб’єктам (Президент, Кабмін, Прем’єр-Міністр, Конституційний та Верховний Суди)?

(зітхає)Усі двієчники. Я не бачу навіть необхідності багато обговорювати.

Гегелівське «усе послідуюче, проливає світло на попереднє» продемонструвало, що країну можна було підготувати до кризових викликів, Україна могла грати в нормальні геополітичні ігри та зберегти свою позицію. Але те, що ми маємо наприкінці року, – це просто ганьба. І відповідальні усі. Я навіть не знаю як ці бали ділити.

Президент прокинувся під Новий Рік. Мені здався досить цікавим його останній ефір на Інтері. Я хотів би відзначити, що після «дурдому», який був на інших ефірах, я знову побачив президента, який міркує, атакує, в якого є власні оцінки, дуже цікаві ініціативи… Але в мене лише одне запитання, риторичне: чому тільки зараз? Хіба все це не було зрозуміло у вересні?

Про решту гравців я взагалі краще промовчу.

Ви вже сказали, що нинішня «коаліція трьох» – це не перемога і навіть не новизна. В чому ж тоді інтрига? Лише у збереженні посади прем’єра та урядових портфелів?

Справа в тому, що саме визначення коаліція можна тлумачити по різному. З формально-політичної, чи формально-правової точки зору (яка розглядає коаліцію як певну інституцію в парламенті, що утворюється та функціонує згідно певних процедур), коаліція, без сумніву, з’явилася. Але вона має імітаційний характер, оскільки у верховній Раді як не було так і не має політичного союзу, який бере на себе відповідальність не в сенсі виступу за трибуною, а в сенсі розробки політики як директиви для уряду.

Особливість та унікальність цієї коаліції полягає в тому, що її створення зберегло уряд, так і не поставивши питання про його зміну чи перегляд програмових засад.

Більше того, якщо я не помиляюся, то в програмових засадах новоствореної коаліції саме уряд наділяється правом розробляти програму діяльності, яку буде підтримувати коаліція. Виходячи з розуміння правлячої сили, то таке її тлумачення – це просто нонсенс, адже коаліція фактично визнає, що правлячим є уряд, а вона лише йому допомагає.

Крім того, останні голосування знову підтвердили – у створеної коаліції більшість є лише на папері, бо навіть ті депутати, які дали згоду підтримувати уряд, не спроможні забезпечити нормальний законодавчий процес. Тому наразі коаліція є як документ, який облагородив в черговий раз уряд, але її немає як політичного альянсу. І це велика проблема.

Свого часу Віктор Ющенко дуже часто використовував таке визначення як «обман виборців». Тоді мова йшла про підсумки виборчого процесу і політичні домовленості, хто з ким. Але така коаліція – це теж обман, тому що виборцю по телебаченню показують представників коаліції, які начебто правлять цією країною, але насправді механізм зовсім інший. Реально правлячою силою залишається Кабінет Міністрів, який надалі перебуває в стані війни і з парламентом в цілому (що ми бачимо на прикладі останніх дебатів, коли немає ні взаємодії, ні розуміння, ні бажання), і з Президентом.

Скільки така коаліція протягне?

Коаліція проіснує до тих пір, поки не буде вирішена доля уряду. Я думаю, що є велика вірогідність того, що уряд буде змінено вже найближчим часом. Причому версії можуть бути різні. Тут дійсно може бути і продуктивне голосування за недовіру, тому що критична маса депутатів, незалежно від партійної приналежності, починають розуміти, що цей уряд є дуже великою проблемою для економіки.

Водночас, я не виключаю й інших сценаріїв. Пані Тимошенко просто не знає, що таке соціальний тиск на неї. Вона звикла користатися ним у власних політичних іграх. Але сьогодні ми бачимо, що підірване головне її реноме – в масовій свідомості вона вже не сприймається як ефективний державний менеджер, і, відповідно, нестиме персоніфіковану відповідальність за те, що буде відбуватися в країні.

Перший квартал 2009 у цьому сенсі буде дуже важкий. Я не думаю, що ми побачимо масовий рух на Київ, але той факт, що це буде початок перших акцій протесту з нищівною критикою уряду – це без сумніву. Чи витримає цей натиск уряд, чи буде змушений піти у відставку – покаже час.

У будь-якому випадку не лише коаліція, а й парламент в цілому залишаються заручниками уряду, оскільки, на жаль, конфлікт і криза влади випливають із нинішнього розкладу сил в парламенті.

Стосовно можливого компромісу, то шансів на його досягнення через укладення політичного пакту на рік залишається вкрай мізерні, але я зобов’язаний про нього зазначити. Можливо було б доцільно укласти своєрідний конституційний договір, який би дозволив і сформувати технічний уряд, і дотягнути без політичних потрясінь до планових президентських виборів. Утім, цей варіант, скоріше, ідеалізований і малоймовірний.

Судячи з усього, реалізовуватиметься більш жорсткий варіант, коли після чергової урядової кризи та спроб зміни уряд ми будемо мати парламентський обвал, який рекошетом зачепить усіх без виключення, у тому числі і президента. Тому є висока вірогідність того, що в першому півріччі 2009 року нас чекає виборча кампанія, причому обопільна. Чому? Тому що докори владі об’єктивно будуть наштовхуватися на проблему недовіри президенту, оскільки він також несе велику частку відповідальності за нестабільність в політиці. А персоніфікація відповідальності за газовий конфлікт на президенті та прем’єрі може бути додатковим фактором для дострокових виборів – і парламентських, і президентських.

Одночасно?

Що стосується одночасності, тут варто перенести наголоси. Одночасність не в сенсі одного дня, а одного періоду. Якщо це вже буде рішення нехай не правове, а політико-правове, тобто як вимушене, в будь-якому випадку будуть міркування, як все спланувати.

А як щодо норми про заборону проведення виборів за півроку до дати строкових?

У країні, де закон згадується лише тоді, коли потрібно, і це можна обійти.


«Янукович і Ющенко є менш ризикованими фігурами для України, ніж пані Тимошенко»

Трійка кандидатів на президентське крісло залишається незмінною, чи все ж можливі несподіванки?

Залежно від часу проведення президентських виборів, суттєво може змінитися і команда фаворитів.

Зрозуміло, якщо ми матимемо стрімкий перебіг подій (вірогідність чого зараз висока), то навіть ті політики, які нещодавно заявили про свої амбіції, залишаться за бортом.

До речі, більшість з них – колишні соратники Ющенка. Це амбітні люди, які розійшлися, хто з принципових питань, хто з кар’єрних питань. І вони надалі заявлятимуть про себе.

Тут може з’явитися і пан Яценюк, і пан Гриценко, і навіть Луценко. Між тим, можуть з’явитися і нові ліві амбіціонери – той же пан Волга. Але в них невисокий шанс прорватися у другий тур (те, що майбутні президентські вибори проходитимуть у два тури – не викликає жодних сумнівів).

На що можуть реально вплинути нові кандидати? Можливо на пропорції, залежно від того, який з таборів, кого візьме собі в союзники. Ось тут можлива дуже цікава шахова боротьба.

Інша справа, якщо вдасться досягти певного порозуміння (я навіть не кажу компромісу, а лише спробу перевести конфлікт у більш цивілізоване русло з елементами діалогу і плановості перебігу подій, що врешті-решт має завершитись просто новою стабілізацією влади). За цих умов чимало політиків дійсно отримають шанс «розкрутитися» і створити конкуренцію трійці лідерів. Хоча, мабуть, на середину 2009 року це буде вже не трійка, а навіть двійка.

Без Ющенка?

Так, без Ющенка. Тому що саме за рахунок молодих амбіціонерів почнуть змінюватись пропорції не на його користь. І тут можливі вже тактичні зміни.

Ситуація може серйозно змінитись, якщо хтось із трьох фаворитів змінить свою стратегію. Наприклад, відмовиться від часті у виборах. Чи можлива така ситуація? Я її допускаю.

І знову ж таки, уявімо собі, що перебіг виборчої кампанії буде супроводжуватись актуалізацією теми політ реформи. До речі, мої колеги, зокрема пан Видрін про це вже згадували. Головне питання, яке буде вирішуватись цією реформою – струнка система владарювання. Чи буде вона парламентсько-канцлерівською з вибудованою системою виконавчої влади, чи президентською, – це вже питання тієї конкретної ситуації, того проекту, який врешті-решт переможе в ході узгоджень сторін.

Другий компонент цієї реформи – те, що я називаю, третьою хвилею демократії, – це розкріпачення самоврядування.

Третій елемент (про нього більше говорять, ніж розуміють, тому він буде важливим, проте менш дебатним) – це доля судової влади та її реформація.

Така реформа проходитиме через парламент чи поза ним?

Для того, щоб ми вчилися демократії не лише під час виборів, але й в повсякденних процедурах, просто правильно, щоб цю роботу провів парламент. Натомість Конституційна асамблея могла б виконати інші дві функції.

Якщо мова йде про Конституційну реформу, то це міг би бути дорадчий орган, який покликаний забезпечити громадське обговорення. Якщо ж йдеться про Конституцією третьої республіки (як зараз популярно говорити), тоді Конституційну асамблею можна перетворити на одноразовий стверджувальний орган.

Чому я говорю окремо про редакцію Конституції, тобто політичну реформу, яку потрібно завершити, і розводжу це з проблемою нової конституції? Тому що нова конституція за своїм змістом повинна відповідати і задавати нові реалії. Зокрема вона має відобразити нову адміністративно-територіальну реформу. Поряд з тим, мають бути концептуально перероблені перші частини, які враховують і проблеми обмеження суверенітету, і нові реалії міжнародного права.

Дуже простий приклад. Ми постійно декларуємо бажання кудись інтегруватись, скажімо, в Євросоюз. ЄС – це державницький проект, тому якщо наша конституційна база є базою суверенної національної держави, то навіть постановка питання про участь в європроекті вимагає від нас іншого конституювання.

Тому я вважаю, що це (нове конституювання – ред.) не проблема сьогоднішньої політичної реформи. Це проблема підготовки нової конституції так званої Третьої республіки. І тут не потрібно поспішати. Я прибічник того, щоб зараз завершити гострі проблеми політичної системи (і тому навіть більш коректно говорити не про конституційну реформу, а про реформу конституції в частині політичної системи) і спокійно готуватися через школу демократії до вироблення консенсусних рішень. А нова Конституція розглядатиметься як нове перезаснування республіки, з оновленою, реформованою економікою, яка вже дійсно не страждає минулими соціалістичними болячками, але є захищеною і сучасною державою з можливостями гнучкого керування своїм суверенітетом. Адже рано чи пізно Україна буде визначатись стосовно подальшої своєї долі в умовах глобалізації. Це нова реалія, якої просто не було за стандартами попередніх двох десятиліть.

Скільки коштуватиме кампанія 2009 (дострокова парламентська чи президентська)?

У наступному році багато грошей взагалі ніде не буде. Це по-перше. І по-друге – називалась вартість дострокової парламентської кампанії в 400 мільйонів гривень. Я не думаю, що ця цифра не зміниться. Питання полягає дещо в іншому. Я переконаний, що неефективна влада коштує дорожче. Тому – потрібно змінити акценти. Дехто пропонує, давайте не витрачати 400 мільйонів на чергові вибори. Але ж неефективна робота сьогодні призводить до втрат мільярдів. То, я перепрошую, якщо покласти на терези – що дорожче?

А президентська?

По-перше, президентські перегони, я думаю, мають бути дешевшими, ніж парламентські. Я не знаю цифри, але виходжу з того, що якщо цифра парламентських перегонів – 400 мільйонів гривень, то на президентські вистачило б і 200. Тим більше, і це не секрет, у нас надзвичайно велику роль грають політичні інвестиції – тіньові, прямі. Тому не хвилюйтеся, кандидати знайдуть гроші.

Як робитимуться ставки?

Знову ж таки, якщо не зміниться склад нинішніх фаворитів, то головні ставки робитимуться на них. Хоча в українського бізнесу є своя специфіка – він завжди розкладає свої ставки по кількох корзинах.

Поряд з тим буде велика увага і до молодих кандидатів, тому вони також можуть розраховувати на підтримку у вигляді ф’ючерсних контрактів з відкладеними зобов’язаннями. Тому, насправді, монополії фаворитів на інвестиції не буде.

Може скластись дуже цікава ситуація, коли і корпоративні структури, і політичні партії будуть відразу грати в певних пропорціях із можливим переможцем (на якого вони зроблять головну ставку) і водночас робитимуть ф’ючерсну інвестицію на того, хто з’явиться як цікава фігура на 2015 рік.

Ці вибори будуть пов’язані, з одного боку, із спробою вийти з цієї безкінечної кризи влади, а з іншого – матимуть вигляд кастингу перед новим політичним етапом з новими обличчями та завданнями. Якщо це вдалося б, то було б дуже гарно. Хоча пережити це буде важко (посміхається).

Гроші і надалі відіграватимуть визначальну роль навіть попри кризу?

На жаль, так. З огляду на те, що президентська кампанія об’єктивно проходитиме в умовах дуже гострої економічної, і відповідно соціальної кризи, яка завжди супроводжується злиднями та зниженням матеріальних статків, буде велика спокуса використовувати «прийомчики» київських виборів: хабарі, різноманітні каруселі, пайочки, задобрювання. Одним словом піару на грошах буде багато, на жаль

Можливо навіть це буде певний відкат порівняно з попередніми виборами, коли люди, в умовах стабільності економіки та певної самоповаги, не реагували на цей прикуп, у всякому разі, меншою мірою. Але зараз, коли помітний регрес у самовідчутті людей та зниженні їхньої самооцінки, вони будуть готові віддати свій голос так само як продавали колись ваучери – за копійки.

Українці зазвичай голосують не «за», а «проти» когось. Відповідно, хто із трійки потенційних кандидатів є менш небезпечним для України?

Я тривалий час був прихильником моделі «step-by-step» («крок-за-кроком» - ред.) переходу від президентської до парламентської республіки, але виходив з того, що найближча п’ятирічка мала би бути з інституцією президента. Причин декілька, та все ж головна – чітка логістика реформи політичної системи і підготовки нової конституції.

Але за нинішніх обставин, якби політики все ж спромоглися перейти до парламентської моделі з одним канцлером, то, мені здається, це вирішило б дуже багато проблем. Тоді ми зовсім по іншому розцінювали б загрозу кандидатів.

У парламентсько-канцлерській моделі навіть сильні фігури в будь-якому випадку мали б дуже серйозні механізми стримування: і з боку парламенту, і через механізм відставок, і так далі.

Коли ми говоримо, що хтось із «трьох» стане президентом, то у кожного з цих кандидатів буде спокуса сильною владою, тому що в умовах кризи всі будуть йти з програмами порятунку, а отже закономірно вимагатимуть більше влади та повноважень.

Тому перебіг подій, незалежно від наших з Вами розмов про поглиблення парламентаризму та необхідність самоврядності, буде проходити на тлі фактичної пропаганди сильних рук.

Мені здається, що Янукович і Ющенко є не те що оптимальними, а скоріш, менш ризикованими фігурами для України, ніж пані Тимошенко. Хоча б тому, що Юлія Володимирівна страждає вадою, яка може стати загрозливою саме на посаді президента: вона поганий стратег. А це дуже серйозно.

Кон'юнктура, можливо, й виручає її на позиціях тактичних дій, однак керування країною – це серйозне стратегування.

Я не хочу порівнювати Януковича і Ющенка, тому що вони обидва співпрацюють з партіями чи політичними силами, де є певний концептуальний заділ.

І ще один момент, я категоричний противник розмов про те, хто чий кандидат – «протакий», «просякий». Як показала ситуація останніх років, наші політики самі повністю заплутались у цих «про-», тому що світ сильно змінився.

Я хочу лише повторити, що навіть Захід став багатополярний. Тепер треба говорити про так званий Великий Захід. Наприклад пан Б’юкенен – великий консерватор – розглядає Росію як єдину складову Заходу, і я з цим погоджуюсь. Захід – це певний цивілізаційний феномен, цивілізація, яка зараз трасформується в нових цивілізаційних дітей заходу. От наприклад Європа від ідеї проекту стає цивілізаційним проектом.

Імперією?

Чому відразу імперією? Хоча..? Може й так… Я тоді краще запропонував би термін «імперіум» – як формування певного світу на принципах, укладах, внутрішній організації. Оскільки визначення «імперія» тягне за собою дуже багато стереотипів, а відтак щоразу треба пояснювати, що ж ти мав на увазі. Тому імперіум – так.

Геополітичний контекст 2009 і Україна? Де опиниться Україна?

Там де й зараз.

Справа в тому що і так звана нова Європа, і Росія, і Сполучені Штати – це, якщо хочете, діти середньовічної цивілізації, які почали стверджуватись, розглядаючи як свою модернізаційну пра-матір Європу, яка ще не склалася.

І зараз йде гра понять та історичних сенсів: Європа – це нинішній Євросоюз, чи щось більше? У моєму розумінні, Росія і Україна корінно пов’язані з долею Середньовічної цивілізації, яка зараз пройшла етап проектних модернізацій.

До речі, Росія також пройшла цей етап, згадаймо хоча б правління Івана Грозного, або Петровську епоху. Я вже не кажу про «смутні часи», які досі засмучують росіян і вони про них не особливо полюбляють згадувати. Опісля вони раптом побачили: з ними витворяли, що хотіли. Я маю на увазі Отрєп’єва і компанію. Варто навіть згадати і польське панування, яке також не особливо приємно згадувати росіянам. Отже, як може бути Росія в Азії, якщо вона була невід’ємною частиною великої історії?

Ось ця інтрига спільного контексту зберігається і навіть посилюється в ХХІ столітті. Тобто немає проблеми, вибирає Україна Європу, чи не обирає. Проблема в іншому – наскільки успішно у нас проходять цивілізаційні реформи, чи ми зупиняємося в часі, чи стаємо повноцінним суб’єктом нових процесів.

Я дуже часто порівнюю долю країни чи окремої людини з архітектурою. Іноді здається, що храм – це застиглий час. Насправді ж він змінюється кожного дня. Він постійно добудовується, з’являються нові фрески, нові могили святих. Храм живе, живе з часом. Ось так, власне, живе кожна країна як частина цивілізаційних процесів. Проблема в іншій площині. Можна повісити замок, і це буде архітектурна пам’ятка.

Тому для України даний контекст пов’язаний виключно з розумінням власної суб’єктності. Якщо ми буде рухатись в Європу, розглядаючи себе як НДР №2, то в нас нічого не вийде. Якщо ми буде рухатись в Європу, вважаючи, що з Росією нам не по дорозі, то в нас нічого не вийде. Я зовсім не кажу, що треба загравати з Москвою. Ні. Але потрібно розуміти, що ми входимо в спільний контент, в якому буде і інтрига, і геополітичні протистояння.

Зрештою, історія Європи – це суцільні війні. Європа, яку ми всі обожнюємо за демократію, всього лише на 30 років старша за Україну. Все інше – це мислителі, перші демократії.

Україна повинна визначитися не лише як елемент Великого Заходу, що трансформується, але ще й як учасник конкретного проекту цієї трансформації. Євросоюз – це конкретний проект. Буде ще кілька…

Що є фундаментальною основою газового протистояння між Україною і Російською федерацією? Виключно стратегічний ресурс?

Це конфлікт двох неефективно обраних стратегій: конфлікт енергетичного монополізму з транзитним егоїзмом. Жодна із цих стратегій неадекватна інтересам Європи і, я думаю, вони обидві зазнають поразки в 2009 році.

Але на цьому світ не закінчується. Я висловив цю думку і хочу її ще раз підтвердити. Насправді інтрига ситуації в економіці і політиці на Євразійському континенті полягає в тому, що ми також поступово втягуємося у хвилю глобалізації, яка не завжди приємна.

Для нас це означає, що ми повинні якось транснаціоналізувати той ресурс, який має не лише національне, а й міжнародне значення. Це, перш за все, енергетика і ГТС.

Що стосується Росії, то вона відверто демонструє бажання бути одним із регіональних центрів і прагне взаємопроникнення з Європою, сидячи на своєму газовому балоні.

Так от, цього більше не буде. Нинішня газова війна показала, що насправді національні уряди під тиском глобалізації обирають стратегії захисту – ми захищаємо кожен свій ресурс. З одного боку, захищаючи цей ресурс, ми об’єктивно починаємо конкурувати між собою, а з іншого – примушуємо більш впливового суб’єкта формувати ультиматум нам. Україна його зараз і отримає.

На чому ґрунтуватиметься вибір українців у 2009 році?

На жаль в політиці дуже часто визначальними є певні психо-архитепічні настанови, які дуже непросто раціонально визначити. Однак вони є дуже цікавими у політологічному дискурсі, особливо з точки зору їх розуміння та врахування.

Попередній етап був пов’язаний з настановою на зміни через очищення, тобто переважала ідея руху від поганого світу до доброго через зміну еліт. Цей архетип є успішним, тому що пов’язаний з певною базою християнської культури – так званим «Большим исходом». У нас цей «Большой исход» завершився невдачею – ми так і не вийшли з пустелі. Тому зміна архетипів буде на користь покарання та помсти: виборці, окрім голосування за політичні та економічні уподобання, будуть ще й карати.

Інтерв’ю записане в рамках спецпроекту "З ВІДСТАНІ В ОДИН РІК " - експертні підсумки за 2008 рік та прогнози на 2009. Детальніше про проект читайте тут (http://www.gart.org.ua/?page=specproject)

Посилання на інтерв’ю:

http://www.gart.org.ua/?lang=ua&page_id=2&news_type=3&element_id=12204




матеріал підготовлено редакцією Інтернет-видання „Гарт” – повна версія


Читайте также в этом разделе

Результати соціологічного дослідження «Суспільно-політичні орієнтації громадян»

Центр соціальних досліджень «СОФІЯ» з 6 по 18 травня 2015 р. провів опитування населення у всіх адміністративних областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України. У Криму опитування не проводилося.

Всього було опитано 3609 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,0%.


Результати соціологічного дослідження «Електоральні орієнтації громадян»

Центр соціальних досліджень «Софія» за сприяння Українського інституту соціальних досліджень імені О.Яременка з 16 по 21 жовтня 2014 р. провів опитування населення у всіх областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України. В Криму опитування не проводилося. Всього було опитано 2021 респондент віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Результати соціологічного дослідження «Електоральні орієнтації громадян»

Центр соціальних досліджень «Софія» за сприяння Українського інституту соціальних досліджень імені О.Яременка з 8 по 13 жовтня 2014 р. провів опитування населення у всіх областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України. В Криму опитування не проводилося. Всього було опитано 2016 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Електоральні рейтинги політичних партій (результати опитування)

Центр соціальних досліджень “Софія” з 23 вересня по 1 жовтня 2012 р. провів опитування населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 127 населених пунктах). Всього було опитано 2007 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними характеристиками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Як населення оцінює діяльність влади (результати опитування)

Центр соціальних досліджень “Софія” з 23 вересня по 1 жовтня 2012 р. провів опитування населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 127 населених пунктах). Всього було опитано 2007 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними характеристиками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Українська опозиція в дзеркалі громадської думки (результати опитування)

Центр соціальних досліджень “Софія” з 23 вересня по 1 жовтня 2012 р. провів опитування населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 127 населених пунктах). Всього було опитано 2007 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними характеристиками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Аналітична доповідь «Культурні практики і культурна політика (Актуальні питання соціокультурної модернізації в Україні)»

Україна має пройти через глибоку трансформацію соціального укладу, що склавсяупродовж багатьох десятиліть, здійснити перехід на нову модель розвитку, створитиефективну і, що дуже важливо, диверсифіковану економіку. Якісне оновлення маєохоплювати усі сфери життєдіяльності, всі рівні організації державного та суспільногожиття. Але наскільки сумісні інтереси державної моделі модернізації з інтересами мільйонів тих, хто має бути задіяний у здійсненні задумів? Модернізація не є подоланням культурної константи, вона повиннаспиратися на існуюче культурне підґрунтя. Інша справа, що інструментикультурної політики мають зсувати мотиви і пріоритети, які рухають людьми.Культурна політика має виконати важливу роль у забезпеченні загального успіхумодернізаційного процесу, саме від неї залежить, чи зможе Україна посісти чільнемісце серед провідних країни світу.


«Електоральні орієнтації українських громадян»

Центр соціальних досліджень “Софія” з 30 вересня по 6 жовтня 2011 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 125 населених пунктах). Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


«Суд над Юлією Тимошенко: думка українських громадян»

Центр соціальних досліджень “Софія” з 30 вересня по 6 жовтня 2011 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 125 населених пунктах). Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


«Вишневый сад» украинского традиционализма

Зеркало недели. Украина 10.06.2011

Вот уже двадцатый год в Украине идут дискуссии о национальной идее и национальной идентичности. Важ­ным и положительным итогом этой дискуссии является признание несомненным факта становления молодой политической нации. Сложной, противоречивой, но, тем не менее, устойчивой и достаточно толерантной. Ученые, эксперты и политики в своих характеристиках и прогнозах сходятся в том, что качественным результатом этого становления должно быть формирование модернового, амбициозного и консолидированного общества­нации, идентифицирующего себя частью большой европейской цивилизации. При этом упускаются из виду либо недооцениваются социально­психологические особенности людей, которые здесь и сейчас формируют нацию будущего.

Автор: Андрей Ермолаев

Результати соціологічного дослідження «Громадсько-політичні орієнтації українських громадян»

Центр соціальних досліджень “Софія” з 21 по 27 травня 2011 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 125 населених пунктах). Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Мировой финансово-экономический кризис и международная безопасность: между Карлом Марксом и Адамом Смитом

Источник: «Зеркало недели. Украина» 22.04.2011

Масштабный финансово-экономический кризис возродил интерес к давно известным идеям Карла Маркса. Его «Капитал» в 2008 г. снова вошел в список бестселлеров в большинстве стран развитого капитализма. Причем в основном покупали книги бородатого классика молодые люди, издревле составляющие основной контингент «несогласных». В частности, опросы, проводившиеся в 2008 г. в Германии, демонстрировали, что именно К.Маркс занял первое место в рейтинге влияния мыслителей на современность, опережая таких выдающихся социальных реформаторов, как Аденауэр и Мартин Лютер.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: Стране нужен диалог, а не политическая война

Источник: "Профиль" 20.03.11

В нашем государстве впервые, пожалуй, в мировой истории предпринята попытка объединить нереализованные амбиции бывших глав государств. Как оценивать эту перспективу, обозначилось ли начало большого диалога элит – в интервью «Профилю» рассказывает директор Национального института стратегических исследований при президенте Украины Андрей Ермолаев.

Автор: Андрей Ермолаев

Результати соціологічного дослідження «Оцінки політичного життя України в 2010 р.»

Центр соціальних досліджень “Софія” з 16 по 22 грудня 2010 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 125 населених пунктах). Всього було опитано 2023 респондента віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Андрей Ермолаев: Некорректно противопоставлять сотрудничество с Россией европейскому курсу Украины

Источник: «День» 20.05.2010

Чего следует ожидать от официально провозглашенной внеблоковой политики Украины, а также об оценке приезда российского президента в украинскую столицу, говорит директор Национального института стратегических исследований Андрей Ермолаев в интервью изданию «День»:

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: Власть успешно демонтировала ловушки

Источник: «Версии» 30.04.2010

Директор Национального института стратегических исследований Андрей Ермолаев в интервью «Версиям» связал демонтаж геополитической модели «холодной войны» с подписанием договора о пролонгации пребывания Черноморского флота РФ в Севастополе.

Автор: Андрей Ермолаев

Країні потрібні зміни. Невідкладно

УНІАН 22.01.2010

У моїй країні зараз дві біди – скрижанілі дороги і політична неврастенія. Наслідком першої біди – дедалі більше скалічених і забитих, в результаті другої – зростає кількість розгублених, ображених і переляканих.

Автор: Андрей Ермолаев

Электоральная ситуация в Украине

Источник: «Главред», 22.12.2009

23 декабря в «Главреде» состоялась пресс-конференция на тему: «Электоральная ситуация в Украине».

Автор: Андрей Ермолаев

Ющенко – украинский король Лир

Источник: «Главред», 23.12.2009

Истекает пятилетний срок полномочий Президента Украины Виктора Ющенко. Всего через два месяца Украина узнает, кто станет главой государства на следующие пять лет.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрій Єрмолаєв: “Ця влада і у Всесвітній потоп буде дошки для тих потопаючих продавати”

Источник: Інформ-агенція Голос.UA 23.11.2009

У будь-якому разі епідемія - це факт

Автор: Андрей Ермолаев

Осмелится ли новый президент на реформы?

Источник: «Диалог.ua» 7.12.2009

Все мы помним, как проходили прошлые президентские выборы. Это была пора больших ожиданий. Сейчас, когда полным ходом идет очередная президентская кампания, этот вопрос, что называется, висит в воздухе: что мы получили за эти пять лет?

Автор: Андрей Ермолаев

Опровержение

Андрей Ермолаев, директор ЦСИ «София, 3 декабря 2009 г. 30 ноября на сайте Интернет-издания «Обозреватель» в новостной ленте была размещена информация о результатах опроса населения, проведенного Центром социальных исследований «София». При этом, в тексте были указаны показатели электоральной поддержки кандидатов в Президенты, полученные Центром еще в мае 2009 г. Текст сообщения не содержал каких-либо указаний на время проведения опроса. Таким образом, у читателя складывалось впечатление, что ему предоставляют данные опроса, проведенного совсем недавно.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрій Єрмолаєв: “Ця влада і у Всесвітній потоп буде дошки для тих потопаючих продавати”

Інформ-агенція Голос.UA 23.11.2009

Думаю, всі, у кого є знайомі лікарі чи лікарі в родині, розуміють, що ми маємо справу з епідемією грипу. Епідемією, яка за динамікою та характером схожа зі звичною сезонною, але з однією особливістю - важкі патогенні наслідки від одного з штамів. І в цьому вся небезпека.

Автор: Андрей Ермолаев

Политическое будущее Арсения Яценюка

Источник: «Главред», 17.11.2009

17 ноября в «Главреде» состоялась пресс-конференция на тему: «Политическое будущее Арсения Яценюка».

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: Большинства возможно, коалиция исключена

Источник: «Версии» 30.10.2009

Процесс разложения парламентской коалиции подошел к этапу оформления официального "свидетельства о смерти". О возможных последствиях развала пропремьерского объединения мы поговорили с политологом Андреем Ермолаевым.

Автор: Андрей Ермолаев

Проекти патріарха, головний біль РПЦ та лідери для України

Щодо приїзду патріарха Кирила вже було висловлено немало гіпотез та зламано немало списів у спробах розтлумачити його слова, звернення та ключові гасла. Редакція «РвУ» звернулася за розгорнутим коментарем до політолога, директора Центру соціальних досліджень «Софія» Андрія Єрмолаєва. На думку експерта, цей візит та озвучені у його процесі гасла та твердження цілком вкладаються в канву нової політики, що її проводитиме Руська православна Церква як у межах РФ, так і (що іще більш важливо) поза кордонами Російської Федерації.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: В Украине некий феодальный деграданс

«Главред», 21.10.09

Информационная волна вокруг событий в лагере «Артек» навела директора Центра социальных исследований «София» Андрея Ермолаева на размышления о нашем больном обществе, о его перспективах и дальнейшей судьбе - физической, интеллектуальной, духовной.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: Внешняя политика Украины не меняется с приходом или увольнением министра иностранных дел

"КИД" 12.10.2009

Давая свою оценку назначению Петра Порошенко главой внешнеполитического ведомства Украины, известный политолог, президент Центра социальных исследований «София» Андрей Ермолаев в комментарии "КИДу" отметил:

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: «У избирателя уже нет возможности влиять на судьбу национальных ресурсов»

Сайт Партии регионов 06.10.2009

Украинские политологи - это ученые или шарлатаны? Они «лепят» президентов под избирателя или «пудрят мозги» населению, чтобы сбыть некий неприглядный политический товар? И вообще, разбираются ли они сами в событиях, происходящих в стране? Андрей Ермолаев, президент Центра социальных исследований «София», отвечал на такие вопросы как подобает настоящему политологу.

Автор: Андрей Ермолаев

Русский фактор на выборах украинского президента

Источник: «Главред», 22.09.2009

23 сентября в «Главреде» состоялась пресс-конференция на тему: «Русский фактор на выборах украинского Президента». «Главред»: Прокомментируйте, пожалуйста, слова Виктора Ющенко, сказанные им несколько дней назад, о том, что на будущих президентских выборах в Украине Россия не будет иметь большого влияния, поскольку Украина стала более независимой.

Автор: Андрей Ермолаев

Выборы и Выбор

Источник: «ForUm» 7.09.2009

Иногда создается впечатление, что украинцы за годы независимости стали ведущими экспертами по демократии и выборным процедурам. Они разбираются в тонкостях процедур и разнообразии моделей представительной власти. Они прошли путь от совковых «кандидатов по разнарядке» до политических кумиров, чья победа обретена через суды и митинги. Они гордятся своей мнимой демократичностью и легкостью в отношении выборов органов власти примерно так, как гордится ребенок преодоленным страхом перед прививкой - «не страшно», «могу еще». Правда, забывая при этом, что не всякая прививка гарантирует от болезни.

Автор: Андрей Ермолаев

Газовая «война»: как это будет

Источник: «Главред», 19.08.2009

Государство за наши деньги закупает газ, чтобы зимой продать его нам же дороже

Автор: Андрей Ермолаев

Обострение украино-российских отношений как дополнительное оправдание эгоизма России

Источник: «Главред» 17.08.2009

Фрагменты стенограммы пресс-конференции, состоявшейся в пресс-центре «Главреда»

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: «Новый Президент не будет с первого дня идти на войну с парламентом»

Источник: «Главред», 30.06.2009

Пока мир борется с последствиями экономического кризиса, объединяя под эту борьбу усилия и ресурсы, отечественный политикум, сцепившись в решающей схватке, дрейфует к выборам Президента.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрій ЄРМОЛАЄВ: Зараз нам украй потрібен діалог людей, які ще не втратили надій на соціальний прогрес

Источник: «День» 19.06.2009

Після активізації суспільства навколо можливої політичної реформи, яку так і не вдалося здійснити Партії регіонів і Блоку Юлії Тимошенко, український політикум запропонував йому новий виток політичних подій — президентські вибори. Про це заявили всі лідери політичних сил, і дороги назад, за оцінками експертів, вже немає. Країну поступово готують до жорсткої сутички на політичному полі бою. Виборцю знову, як і в попередні виборчі кампанії, ймовірно, пропонуватимуть варіант «або-або», де третього не дано. Хоча сьогодні як ніколи високим є відсоток тих людей, які не підуть на вибори, проголосують «проти всіх», або яким абсолютно все одно, що там коїться «наверху». Чого варто чекати від майбутньої президентської кампанії? Як поводитиметься суспільство? Які шанси на виборах має нове покоління?..

Автор: Андрей Ермолаев

Почему уходит Винский?

Источник: «Главред», 17.06.2009

Сегодняшнюю подачу министром транспорта и связи Иосифом Винским заявления об отставке нельзя назвать громом среди ясного неба – в околополитических кругах затянувшийся конфликт между Иосифом Викентиевичем и критическим числом руководителей БЮТ давно не был секретом.

Автор: Андрей Ермолаев

Бег в мешках с низкого старта

Источник: РИА «Новости» 15.06.2009

Помаранчево-оппозиционный альянс создать не удалось. Блок Юлии Тимошенко (БЮТ) Партия регионов (ПР) в третий раз не нашли компромисс. Янукович сделал публичное заявление о неприемлемости предложенной версии политреформы. Ответная реакция Тимошенко больше напоминала жест отчаяния. Политический спектакль, разыгранный в день Святой Троицы, многие наблюдатели поспешили назвать водоразделом. Но эти события скорее закономерны, чем неожиданны.

Автор: Андрей Ермолаев

Відставка Голови Секретаріату Президента Віктора Балоги. Навіщо і чому зараз?

Источник: «Радіо Свобода» 19.05.2009

Дмитро Шурхало: Багато казали про те, що падіння рейтингу Віктора Ющенка, зумовлене діяльністю голови його секретаріату. Попервах пропрезидентська політична сила, фракція НУНС не раз закликала Ющенка відправити Балогу у відставку. Через відмову зробити це президент втратив багатьох своїх спільників.

Автор: Андрей Ермолаев

"Думка українських громадян про політику та політиків" Результати соціологічного дослідження

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 13 по 22 травня 2009 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2013 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


"Мнение украинских граждан о политике и политиках" результаты социологического исследования

ЦСИ "София"

Центр социальных исследований “София” с 13 по 22 мая 2009 г. провел опрос взрослого населения Украины. Опрос проводился во всех областях, АР Крым, городах Киев и Севастополь (всего в 130 населенных пунктах). Всего было опрошено 2013 респондентов в возрасте от 18 лет и старше. Выборка опроса репрезентирует взрослое население Украины по основным социально-демографическим признаками (пол, возраст, тип населенного пункта и регион проживания). Метод проведения опроса - индивидуальное интервью по месту проживания респондента (на дому). Статистическая погрешность не превышает 2,2%.


Ющенко вышел на «Свободу»: «Моя фракция не входит в коалицию»

Источник: «Главред», 23.05.2009

Участие Президента Украины Виктора Ющенко на интеровской «Свободе» походило на отчет о проделанной пятилетней работе. Словно на совещании у президента, в студии присутствовала значительная часть президентской команды.

Автор: Андрей Ермолаев

Выборы-2010: ожидания, технологии, риски

Источник: «Зеркало недели» 23-29.05.2009

Cпекулировать обещаниями, играть на больном, заверять в несуществующем, развращать легкодоступным… Список стандартных инструментов и средств, с помощью которых партийные шта­бы традиционно куют победу своих кандидатов, можно продолжить. Впрочем, как и перечень тем, от которых нас с помощью этих инструментов сознательно уводят. Итак, в период выборов нам не рекомендуют думать о том, к примеру, что целью любого политика, тем более претендующего на высший государст­венный пост, должна быть не еди­ноличная и безграничная власть, стремление к которой стало ключевым для основных рейтинговых кандидатов, а строительство украинского государства.

Автор: Андрей Ермолаев

Ермолаев: Не нужно преувеличивать роль Луценко в истории

Источник: «ForUm» 13.05.2009

В народе говорят: «Не можешь пить – не мучай горло». Примерно в таком ключе сегодня в украинском парламенте за пьяный дебош в аэропорту Франкфурта «песочат» министра внутренних дел Юрия Луценко.

Автор: Андрей Ермолаев

Зеркало – 2008 (результаты социологического мониторинга)

В докладе представлены результаты опросов населения Украины, проведенных Центром социальных исследований «София» в 2008 г.
Общая редакция: Андрей Ермолаев, Александр Левцун.
Авторы (Центр социальных исследований «София»): А. Ермолаев, С. Денисенко, А. Левцун, В. Лупаций, Ю. Надтока.


Пресс-конференция на тему: «Выборы в Тернопольский областной совет как индикатор всеукраинских политических тенденций»

Источник: «Обозреватель» 18.03.2009

18 марта на «Обозревателе» состоялась пресс-конференция на тему: «Выборы в Тернопольский областной совет как индикатор всеукраинских политических тенденций»
В пресс-конференции принял участие руководитель Центра социальных исследований «София» Андрей Ермолаев.

Автор: Андрей Ермолаев

АНДРЕЙ ЕРМОЛАЕВ: «В УКРАИНЕ НАЗРЕВАЕТ НОВАЯ ПОЛИТИЧЕСКАЯ РЕФОРМА»

Источник: "Политком.ru"

Экономический кризис обострил давно назревшую проблему: завершение политической реформы 2004 г. и стабилизация политической системы страны. Будет ли доведена эта реформа до конца? Станет ли Украина парламентской республикой или откатится назад? Пока эта тема несколько заслоняется экономическим проблемами, но вскоре – по мере приближения к президентским или возможным парламентским выборам – выйдет на первый план. Есть ли «точки соприкосновения» у разных групп украинской правящей элиты по тому, какой должна быть новая политическая система? Какими полномочиями должен обладать президент, парламент и Кабинет министров? Что на Украине ждет первоочередного реформирования? Об этом и многом другом в интервью Андрея Ермолаева, директора Центра социальных исследований «София» (Киев).

Автор: Андрей Ермолаев

Время, чтобы понять смысл грядущего дефолта, практически исчерпано

Источник: Украинская правда 26.02.2009

Мир изменяется бесконечно. Нашим предшественникам было не менее тяжело воспринимать крах своего "прошлых миров", как и нам – крах нам знакомого.

Автор: Андрей Ермолаев

Что нам делать в условиях трансформационного кризиса

Источник: «Украинская правда» 25.02.2009

Это не просто финансовый кризис или рецессия, затронувшие и Украину. Кризис глобального финансового капитализма на самом деле выявил все пороги и "пределы развития" уходящей эпохи

Автор: Андрей Ермолаев

Заявление Кравчука: реакция

Источник: «Главред», 25.02.2009

Первый президент Украины Леонид Кравчук призвал нынешнего главу государства Виктора Ющенко подать в отставку и объявить досрочные президентские выборы. Об этом он сказал во время своего телеобращения к украинскому народу, которое вчера вечером транслировали ведущие телеканалы.

Автор: Андрей Ермолаев

Туман рассеется не скоро

Источник: «Эксперт-Украина» 16.02.2009

Директор Центра социальных исследований «София» Андрей Ермолаев считает, что после ближайших президентских выборов период безвластия в Украине не закончится, а Украина рано или поздно превратится в парламентскую республику

Автор: Андрей Ермолаев

Результати соціологічного дослідження "Оцінка роботи влади в умовах кризи.Рейтинги електоральної підтримки політичних партій та претендентів на посаду Президента"

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 3 по 12 лютого 2009 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2018 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.

Автор: Андрей Ермолаев

Від авторитарних настроїв – до загрози реального авторитаризму

Истоник: Украинская правда 10.02.2009

Кризис украинского проекта проявил глубочайшую усталость, накопившуюся в обществе за последние годы.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: «Вопрос смены власти через досрочные выборы – это вопрос номер один»

Истоник: «Главред», 05.02.09

Чем закончится ожидаемый сегодня отчет правительства в парламенте со стопроцентной уверенностью не возьмется, пожалуй, предсказать никто.

Автор: Андрей Ермолаев

Решение Международного суда ООН по Змеиному – поражение для Украины. Причем, сразу в нескольких плоскостях

Інший Бік

- Это событие я считаю действительно поражением для Украины. Причем, поражением сразу в нескольких плоскостях - в плоскости геополитической, в плоскости правовой, в плоскости социальной, и в плоскости социального проектирования будущего.

Автор: Андрей Ермолаев

Ермолаев: Критической для страны будет не весна, а осень будущего года

Источник: «ForUm» 25.12.2008

За последние несколько дней прогнозы многих экспертов и политологов сбылись – война Президента Ющенко и премьера Тимошенко стала открытой и без правил. Виктор Андреевич и Юлия Владимировна, не стесняясь в выражениях, посылают друг друга… в отставку, отвешивая при этом весьма интересные «комплименты». Понятно, цена вопроса – президентский пост. Никто не борется за него так, как эти двое.

Автор: Андрей Ермолаев

Результати соціологічного дослідження "Криза-2008: українська політика в дзеркалі громадської думки"

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 2 по 11 грудня 2008 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2004 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Украинский режим плох, российский не лучше

Источник: "ИА МиК"

С большим накалом эмоций прошло в украинском представительстве РИА Новости в минувший вторник обсуждение итогов опроса, проведенного немецкой маркетинговой и социологической компанией, ее украинским филиалом IFAK-Украина, среди жителей областных центров страны (опрос проводился с 31 октября по 5 ноября, объем выборочной совокупности - 800 респондентов, средняя ошибка выборки 3,5%).

Автор: Андрей Ермолаев

Новый Модерн: вызовы для Украины

Источник: "Главред"

Андрей Ермолаев, философ, директор Центра социальных исследований «София», для «Главреда»
Дискуссии о национальной безопасности и способах ее обеспечения давно уже приобрели абсурдный характер и стали похожи на средневековые теологические споры о путях достижения «царства божиего».

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: Нужно искать нестандартный, неконституционный компромисс

Источник: "Главред" 27.11.08

Категоричное заявление Юлии Тимошенко о вхождении «Нашей Украины» в недельный срок в демократичную коалицию с БЮТ, было обращено, в первую очередь, к Банковой:
мол, если этого не случится, Юлия Владимировна оставляет за собой право вести переговоры с другими политическими субъектами и объектами. Таковых не так уж много, но в «набор» при таких раскладах непременно входит Партия регионов, с которой у Юлии Владимировны отношения сложные, но вряд ли более драматичные, чем с «помаранчевыми» союзниками. Но, надо сказать, отношения ПР и БЮТ имели шансы сложится, что воочию продемонстрировал сентябрь, когда де-факто эта коалиция существовала.

Автор: Андрей Ермолаев

Основные угрозы и пути обеспечения национальной безопасности Украины

ЦСИ "София"

Общая оценка международной ситуации и положения Украины
Эксперты отмечают ухудшение ситуации в мире, рост нестабильности, конфликтного потенциала и военной опасности. Усиление напряженности происходит на фоне развертывания глобального экономического кризиса. По мнению экспертов, последствия кризиса проявятся не только в экономике и социальной сфере, но и, в значительной степени, отобразятся на международных отношениях. В частности, обострится борьба за лидерство в мире, усилится гонка вооружений, снизится роль структур и правовых механизмов, обеспечивающих международную безопасность. Наиболее уязвимыми к экономическому кризису и его последствиям окажутся развивающиеся страны, в том числе – Украина.


Новый Модерн: вызовы для Украины

Источник: «Главред» 14.11.2008

Андрей Ермолаев, философ, директор Центра социальных исследований «София», Дискуссии о национальной безопасности и способах ее обеспечения давно уже приобрели абсурдный характер и стали похожи на средневековые теологические споры о путях достижения «царства божиего».

Автор: Андрей Ермолаев

Фантом новой коалиции

Источник: "Главред" 10.11.2008

Сегодняшнее заявление замглавы Секретариата Президента Андрея Кислинского о том, что в парламенте, возможно, вновь появится работающее большинство, можна трактовать по-разному.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: «На этих выборах американцы не выбирали Президента, а просто голосовали»

Источник: Вовремя.инфо

Мнение директора Центра социальных исследований «София» о выборах Президента в США и о дальнейших отношениях Украины и Америки.

Автор: Андрей Ермолаев

Результати соціологічного дослідження – експертного опитування “ Основні загрози й шляхи забезпечення національної безпеки України”

ЦСД "Софія"

Емпіричну базу дослідження склали результати опитування експертів. Опитування проводилося з 2 по 20 жовтня 2008 р. Загалом опитано 25 експертів, компетентних у питаннях зовнішньої політики, національної безпеки України - народні депутати України, міжнародники, політологи, громадські діячі. Відбір експертів здійснювався за методом «снігової кулі».
Головний метод опитування експертів - напівформалізоване інтерв'ю «віч-на-віч». Поряд із закритими питаннями експертам ставилися відкриті питання, а також - у разі потреби - додаткові (уточнюючі) питання. Частина експертів була опитана дистанційно (з використанням електронної пошти).


Результаты социологического исследования – экспертного опроса “Основные угрозы и пути обеспечения национальной безопасности Украины”

ЦСИ "София"

Эмпирическую базу исследования составили результаты опроса экспертов. Опрос проводился со 2 по 20 октября 2008 г. Всего опрошено 25 экспертов, компетентных в вопросах внешней политики, национальной безопасности Украины - народные депутаты Украины, международники, политологи, общественные деятели. Отбор экспертов осуществлялся по методу «снежного кома».
Основной метод опроса экспертов – полуформализованное интервью «лицом к лицу». Наряду с закрытыми вопросами экспертам задавались открытые вопросы, а также – в случае необходимости – дополнительные (уточняющие) вопросы. Часть экспертов была опрошена дистанционно (с использованием электронной почты).


Новий етап в українській політиці: змови чи нові революції?

Источник: ЦСИ "София"

Андрей Ермолаев. Тема, которую выносили сегодня на круглый стол – «Новый этап украинской политики. Заговор или новая революция?». Это название предложено не случайно, к концу сентября мы уже имеем довольно большой выбор разнообразных социологических исследований, связанных с реакцией украинского населения на политические события, изменения в системе власти, отношение украинских граждан к кризису и распаду правящей коалиции в 2008 году, отношение избирателей к разным форматам новых политических альянсов.


Внутренние риски: дисбаланс системы

ЦСИ "София"

Как ни парадоксально, но из того тяжелого и неоднозначного состояния, в котором оказалась мировая экономика, национальная элита (при желании) может извлечь важные уроки. Мировой кредитный кризис и глобальная инфляция, как опытный хирург, вскрыли все «потайные» дефекты украинской экономики и определили проблемные зоны, требующие немедленного оперативного вмешательства.

Автор: Святослав Денисенко

Чат-інтерв’ю з президентом Центру соціальних досліджень "Софія" Андрієм Єрмолаєвим

Источник: ГАРТ

Пане Андрію, чому, на вашу думку, не склалася коаліція двох партій великого бізнесу - БЮТ та ПР? Не поділили сфери, чи амбіції лідерів стали на заваді?
Є різні тлумачення коаліції і різні підвалеини її створення. В українській політиці, коаліція – це, впершу чергу, політичний союз, який формується не тільки, щоб призначити премєра, й реалізувати політичний договір. Тобто в українській політиці, коаліція є правлячою політичною силою. Я вважаю, що це правильний підхід, який потрібно раціоналізувати і розвивати. Відповідно, в українському форматі не можливі коаліції на основі тимчасового співпадіння інтересів та інтриг. На скільки мені відомо, офіційних публічних перемовин між Партією регіонів та БЮТ не було. Були консультації окремих груп впливу, були неофіційні зустрічі, спроби прояснити позицію. Але ні в БЮТ, ні в ПР не було досягнуто консенсусу з приводу співробітництва, і до публічних міжпартійних переговорів справа не дійшла. Дуже прикро, що ця ситуація була розпропагована Президентом і його командою. Мені здається, що підозри Президента були дуже перебільшені )

Автор: Андрей Ермолаев

Ющенко-Тимошенко: Гра на випередження

ГАРТ

Сьогодні ми маємо справу із жорсткою конкуренцією колишніх партнерів за символічні та політичні бонуси. Іміджеве протистояння, завойовування симпатій нових союзників, здобуття піар-переваг в очах виборців – все це відбувається в умовах конфлікту, кожен елемент якого - надзвичайно важливий.

Автор: Андрей Ермолаев

В проекте «Акцент. Политика» политолог Андрей Ермолаев

Акцент-онлайн | УРА-Информ

Во вторник, 14 октября, в проекте «Акцент. Политика» на «Первом Деловом» телеканале примет участие политолог, президент Центра социальных исследований «София» Андрей Ермолаев.
Тема программы: Текущая политическая ситуация в стране.

Автор: Андрей Ермолаев

Результаты социологического исследования "Отношение украинских граждан к России и НАТО: месяц спустя после кавказского конфликта"

Центр социальных исследований “София” с 9 по 17 сентября 2008 г. провел опрос взрослого населения Украины. Опрос проводился во всех областях, АР Крым, городах Киев и Севастополь (в целом в 130 населенных пунктах). Всего было опрошено 2005 респондентов в возрасте от 18 лет и старше. Выборка репрезентирует взрослое население Украины по основным социально-демографическим признакам (пол, возраст, тип населенного пункта и регион проживания). Метод проведения опроса - интервью «лицом-к-лицу» по месту проживания респондента (на дому). Статистическая погрешность не превышает 2,2%.


Результати соціологічного дослідження "Ставлення українських громадян до Росії та НАТО: через місяць опісля кавказького конфлікту"

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 9 по 17 вересня 2008 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2005 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Результаты социологического исследования "Политический кризис в зеркале общественного мнения"

Центр социальных исследований “София” с 9 по 17 сентября 2008 г. провел опрос взрослого населения Украины. Опрос проводился во всех областях, АР Крым, городах Киев и Севастополь (всего в 130 населенных пунктах). Всего было опрошено 2005 респондентов старше 18 лет. Выборка опроса репрезентирует взрослое население Украины по основным социально-демографическим признакам (пол, возраст, тип населенного пункта и регион проживания). Метод проведения опроса - интервью «лицом-к-лицу» по месту проживания респондента (на дому). Статистическая погрешность не превышает 2,2%.


Результати соціологічного дослідження "Політична криза у дзеркалі громадської думки"

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 9 по 17 вересня 2008 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2005 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Що далі

Источник: «Галицькі контракти» 15.09.2008

Андрій Єрмолаєв згодився повідомити Контрактам свій прогноз щодо розвитку подій в українській політиці

Автор: Андрей Ермолаев

Ермолаев: "Ахиллесова пята Тимошенко - она бегает много"

Источник: mobus

Уже вторую неделю актуальным остаются вопросы – состоится ли стабилизационная коалиция, будут ли досрочные выборы. Вместе с тем, очередная политическая неопределенность уже давно не вызывает бурю эмоций и переживаний. Все это уже надоело и естественная реакция - раздражение и апатия.

Автор: Андрей Ермолаев

Результати соціологічного дослідження "Образ влади у свідомості українських громадян"

ЦСД "Софія"

Опитування проводилося з 21 по 29 червня 2008 р. у всіх адміністративно-територіальних одиницях України (АР Крим, 24 областях, містах Київ і Севастополь). Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Вибіркова сукупність – багатоступінчаста випадкова, на останньому етапі – квотна (використовувався «маршрутний метод»). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%


Результаты социологического исследования "Экономические ориентации населения"

ЦСИ "София"

Центр социальных исследований “София” с 21 по 29 июня 2008 г. провел опрос взрослого населения Украины. Опрос проводился во всех областях, АР Крым, городах Киев и Севастополь (всего в 130 населенных пунктах). Всего было опрошено 2020 респондентов в возрасте от 18 лет и старше. Выборка опроса репрезентирует взрослое население Украины по основным социально-демографическим признаками (пол, возраст, тип населенного пункта и регион проживания). Метод проведения опроса - интервью «лицом к лицу» по месту проживания респондента (на дому). Статистическая погрешность не превышает 2,2%.


Результати соціологічного дослідження "Економічні орієнтації населення"

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 21 по 29 червня 2008 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Результаты социологического исследования “Мнение украинских граждан о политической ситуации в стране”

ЦСИ "София"

Центр социальных исследований “София” с 21 по 29 июня 2008 г. провел опрос взрослого населения Украины. Опрос проводился во всех областях, АР Крым, городах Киев и Севастополь (всего в 130 населенных пунктах). Всего было опрошено 2020 респондентов в возрасте от 18 лет и старше. Выборка опроса репрезентирует взрослое население Украины по основным социально-демографическим признаками (пол, возраст, тип населенного пункта и регион проживания). Метод проведения опроса - интервью «лицом к лицу» по месту проживания респондента (на дому). Статистическая погрешность не превышает 2,2%


Результати соціологічного дослідження “Думка українських громадян про політичну ситуацію в країні”

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 21 по 29 червня 2008 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2020 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Отправят ли в отставку Тимошенко?

Источник: "Главред" 23.06.2008

Андрей Ермолаев: "Правительство Тимошенко не имеет будущего"

Автор: Андрей Ермолаев

Аналитический отчет по результатам исследования "Общественное мнение на фоне ухудшения экономической и политической ситуации"

Опитування проводилося з 7 по 14 травня 2008 р. у всіх адміністративно-територіальних одиницях України (АР Крим, 24 областях, містах Київ і Севастополь). Всього було опитано 2016 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Вибіркова сукупність – багатоступінчаста випадкова, на останньому етапі – квотна (використовувався «маршрутний метод»). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.


Российское видение будущего

Источник: журнал "Компаньон"

Россия выбирает между "догоняющим развитием" и "опережающей постиндустриализацией".
Послание президента США всегда представляет интерес и является поводом для обсуждения во всем мире. В силу сложившейся истории, для Украины важно "сверять часы" и со своим северным соседом. Хотя бы потому, что уровень интеграции экономик Украины и России растет год от года. Последнее послание президента РФ есть еще и ответ скептикам как внутри, так и во вне, что у России есть будущее, причем будущее сильного и конкурентоспособного игрока на глобальном поле. Поэтому основным лейтмотивом послания президента России является ответ - сильный достоин дружбы с сильными.


На границе тучи ходят хмуро

Источник: журнал "Компаньон" №11, 22-28 марта 2002 года

Период потепления взаимоотношений между основными стратегическими партнерами Украины (США и РФ) сменился ужесточением геополитического давления на Россию и это вряд ли пройдет бесследно для нашей страны. Конечно, можно занять «страусиную позицию», заявив, что наш приоритет Европа и нас американо-российские отношения мало касаются. Но подобный самообман также проигрышен, как и переход на одну из сторон нынешнего геополитического противостояния.


Волчок власти

Источник: журнал "Компаньен" № 11 22-28 марта 2002

По итогам выборов Украина попадет под контроль узкого круга олигархических групп, которые монополизируют сферу принятия государственных решений.
Предвыборное напряжение достигло своего предела. Машина агитационной гонки с неумолимой скоростью приближает участников к финишу, и наряду с ожиданиями растет и усталость от тяжелого, и все более бессмысленного марафона. Цель «мандат» все чаще подменяется иной, комфортной целью - «добежать до финиша».

Автор: Андрей Ермолаев

Политические инновации в Украине

Источник: журнал "Компаньен" № 9

Предвыборная кампания 2002 года сопровождается рядом политических инноваций. Во-первых, в Украине появились венчурные политпроекты, рассчитанные на будущие президентские выборы, во-вторых, политика власти по консервации политической системы в стране заставила Запад и Россию провести переоценку институтов гражданского общества как канала политического влияния на украинскую власть

Автор: Владимир Лупаций

Громадська думка на фоні погіршення економічної та політичної ситуації

ЦСД "Софія"

Центр соціальних досліджень “Софія” з 7 по 14 травня 2008 р. провів опитування дорослого населення України. Опитування проводилося у всіх областях, АР Крим, містах Київ і Севастополь (загалом у 130 населених пунктах). Всього було опитано 2016 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%

Автор: Александр Левцун

Большая охота за властью

Источник: "Компаньон", N 8

Модель будущей политической системы заботит сегодня как президента нашей страны, так и других политических игроков, вступивших в парламентскую избирательную кампанию. Похоже, что основные ее очертания уже видны. Однако остается открытым вопрос о структуре власти на местах и об институциональных реформах, которые будут неизбежны уже в ближайшее время.


Кризис перспективы

Источник: "Компаньен", N (263), февраль 2002 г

Политика «неономенклатуры» по решению оперативных задач в ущерб стратегическим структурным преобразованиям в ближайшем будущем может вернуть экономику Украины к торгово-посредническому типу. Хозяйственный комплекс Украины сегодня больше похож на мозаичную систему, каждый элемент которой опутан перекрестными отношениями собственности и совершает достаточно спонтанную траекторию движения. И что бы ни декларировала исполнительная власть, фактически неконтролируемый характер структурных преобразований и неопределенность перспективы в большинстве отраслей украинской промышленности имеют мало общего с понятием экономического суверенитета. Сейчас существует реальная угроза постепенного вытеснения отечественных производителей с потребительского рынка и возврата Украины к экономике торгово-посреднического типа.

Автор: Владимир Лупаций

Об умении некоторых стран «давить на газ»

Источник: "Компаньон", №5 от 4 февраля 2002 года

Предвыборная тематика захлестнула украинские СМИ «с головою». Однако не только от выборов зависит будущее нашей страны. Проблемы снабжения Украины газом и транзит российского газа в Европу – темы для нашей страны всегда актуальные. Тем более, если речь идет о потерях Украиной традиционных поставщиков газа, и доходов в бюджет. Иногда эти вопросы решаются вне нашей страны…


Выборы-2002: коней на переправе не меняют

Источник: "Компаньен", N 4, за 2002 год

Избирательная кампания, как и лето, долго ожидается, а наступает незаметно и проходит быстро. Как-то буднично и тихо ЦВК принял пакет «стартовых документов», прошла волна съездов партий и избирательных блоков, депутаты-мажоритарщики подали документы на регистрацию в окружкомы. В информационном пространстве – агитационное затишье до 9 февраля. Так все-таки – «уже лето»? Каким оно будет, это лето – жаркое или холодное, дождливое или засушливое, а главное – как пройдет отпуск и каким будет урожай?


ОТ ГЕОПОЛИТИКИ К ГЕОЭКОНОМИКЕ.

Источник: "Зеркало Недели", N 1 (376) суббота, 5-18 января 2002 года

Процессы экономической глобализации играют решающую роль в формировании и развитии геополитической карты мира на рубеже веков. Всеобъемлющая глобализация стирает грань между внутренней и внешней сферами деятельности, между внутренней и внешней политикой. Происходит экономизация политики и возрастает роль и значение финансовой дипломатии в решении международных проблем и конфликтов. Успех национальных стратегий развития все больше зависит от учета факторов геоэкономического пространства. В результате элиты и национальные правительства при построении стратегических моделей развития опираются не столько на геополитическую, сколько на геоэкономическую систему координат. Геоэкономика и ее субъекты как бы предопределяют и формируют заказ на геополитику и геостратегию.

Автор: Владимир Лупаций

Еще одно пришествие реформы. В Украине снова вспомнили о необходимости административной реформы. Однако ее успешное проведение напрямую зависит от изменения политической системы

Источник: "Компаньен", N 51-52, за 2002 год

В конце ноября президент Украины своим указом одобрил меры по реализации Стратегии реформирования системы государственной службы в Украине на 2002 год. И сейчас возобновившееся внимание к административной реформе уже нельзя объяснить только экономическими причинами или предвыборной конъюнктурой: власть заговорила о проблемах, которые фактически относятся к разряду вопросов национальной безопасности. Впрочем, при сохранении и консервации действующей политической системы даже самые прогрессивные проекты, направленные на оптимизацию работы аппарата государственного управления, будут сведены на нет.

Автор: Владимир Лупаций

Что день грядущий нам готовит?…

Источник: ЦСИ "София" 14.12.2001

Что делать?
Украинская власть в растерянности.Пожалуй, впервые за десять лет первые лица государства, не стесняясь, ставят вопрос о необходимости пересмотра подходов к стратегии развития государства. И речь уже не идет о таких банальных вещах как «коррекция экономических реформ» или очередное их «ускорение». Исчерпалась сама геополитическая модель, закладывавшаяся в основу создания и функционирования модели Украины как независимого пост-советского государства – модель «балансира», получающего дивиденды от торговли своим геополитическим положенияем. В этом смысле фраза Д.Сороса «Хватит Украине торговать своим геополитическим положением», высказанная еще в 2000 году в контексте «кассетного скандала», оказалась пророческой. Торговля прекратилась в силу исчезнувшего спроса. Зато возник новый «заказ» - продаться с потрохами, что граничит с ультиматумом. Россия выразила данный ультиматум просто, объявив 2002 год годом Украины. США как мировой экономический лидер подошла к данной проблеме меркантильно – санкции, ограничения, уменьшение экспортных квот, новые ультиматумы по повышению уровне оплаты за электричество и коммунальные услуги для населения (что связано с кредитованием по линии МВФ). Европа на этом фоне заняла нейтральную позицию – видимо, на время просто «забыв» вообще о существовании украинского фактора.


Время собирать камни

Источник: ЦСИ "София" 13.12.2001

Первые 10 лет СНГ прошли при доминировании в этой организации России. Сегодня ситуация изменилась, для сегодняшней России наличие стран-спутников, каковыми являются страны СНГ, выступает желательным, но не обязательным условием. На фоне укрепляющейся политической и экономической самодостаточности России, остальные постсоветские страны, становятся окраиной России в глазах международного сообщества. Несмотря на то, что руководство Украины пытается реагировать на «новые вызовы», в целом ему вряд ли удастся реализовать в рамках СНГ и российско-украинских отношений в частности, украинский сценарий развития.


Цели ясны, задачи понятны. За работу, товарищи!

Источник: ЦСИ "София" 12.12.2001

Власть и общество увлечены подсчетом голосов в будущем парламенте и гаданием на электоральной гуще. При этом ни «верхи», ни «низы» не заинтересованы обсуждать вопросы о том, что ждет Украину после выборов. Однако уже сегодня четко просматривается ряд тенденций в экономической и политической жизни страны, которые будут определяющим начиная с весны 2002г.


Политические риски как результат неадекватности и непрофессионализма руководства страны

Источник: ЦСИ "София" 11.12.2001

Несмотря на экономический рост Украина как страна по прежнему имеет низкую инвестиционную привлекательность, а растущий уровень политических рисков угрожает превратисься в главное препятствие для дальнейшего экономического и социально-политического развития.


Визит будущего (или Продолжение следует)

Источник: ЦСИ "София" 10.12.2001

Рабочая поездка главы исполнительной власти Украины в США позволила по сути переопределить формат и объем украино-американского сотрудничества с учетом новой внутриполитической и международной обстановки. Однако результативность визита будет определяться способностью украинского правительства выполнять взятые на себя обязательства, несмотря на существующие внутренние ограничения.


Чем торгует Украина с Россией?

Источник: ЦСИ "София" 09.12.2001

Украина долго настаивала на принятии зоны свободной торговли с Россией, наконец мы близки к цели. Торгово-экономическое сотрудничество Украины и России стало наконец предметом рассмотрения сторон. Однако, на фоне кажущегося улучшения двусторонних торгово-экономических отношений, Украина все больше становится объектом, а не субъектом переговорного процесса. Долговая, производственная, торговая, финансовая зависимость нашей страны от России делает Украину политически и экономически несамостоятельной страной.


Модель внешнего управления

Источник: ЦСИ "София" 08.12.2001

Усилия США, направленные на мобилизацию международной поддержки действий антитеррористической операции в Афганистане, привели в движение страны и организации расположенные по периметру Украины. Речь в первую очередь идет о непосредственном геополитическом окружении Украины, о так называемых «странах периметра», к которым принадлежат Россия, страны Центральной Европы, страны, входящие в Черноморское экономическое сообщество (ЧЭС) и ГУУАМ. Очевидно, что такие масштабные изменения способны создать не только новые возможности, но и новые вызовы для Украины как в геополитической, так и во внешнеэкономической сфере.


Андрей Ермолаев - комментарии по результатам визита в Украину президента США Дж. Буша

Источник: Сайт Партии регионов 03.04.2008

Андрей Ермолаев: "Вступление в подобные международные организации - это всегда ограничение суверенитета, и оно должно проходить добровольно и с согласия нации. В нашем же случае "нас без нас женят"

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: "Как точечные уколы такие заявления производят информационный эффект, но если оценивать это как политику, то она неэффективна"

Источник: ForUm 29.02.2008

Комментируя ForUm'у активизацию общения Президента с премьером посредством писем и телеграмм, известный политолог, президент Центра социальных исследований "София" Андрей Ермолаев отметил: - Если рассматривать эти письма как политический феномен, то мы имеем дело не с позицией, а с технологией. Каждое такое письмо является элементом политики сдерживания Тимошенко.

Автор: Андрей Ермолаев

Андрей Ермолаев: "Сейчас газовая ситуация - неплохой повод для очередной политизации ситуации"

Источник: Сайт Партии регионов 28.02.2008

Известный политолог, президент Центра социальных исследований "София" Андрей Ермолаев рассказал корреспонденту ForUm'а о своем видении причин очередного "газового" кризиса:

Автор: Андрей Ермолаев

Громадська думка на фоні чергової політичної кризи

ЦСД "Софія"

Центром соціальних досліджень “Софія” з 6 по 13 лютого 2008 р. було проведене опитування дорослого населення України. Загалом опитано 2020 респондентів. Вибіркова сукупність – багатоступінчаста випадкова, на останньому етапі – квотна. Вибірка за статтю, віком, регіоном проживання та типом поселення репрезентує населення України віком від 18 років і старше. Метод опитування – стандартизоване інтерв’ю „віч-на-віч” за місцем проживання респондента (на дому). Опитування проводилося в усіх областях України, АР Крим, Києві та Севастополі (загалом у 125 населених пунктах). Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Автор: Александр Левцун

Хомут для Тимошенко

Источник: "Главред" 13.02.2008

При нынешних обстоятельствах СНБО начинает превращаться в инструмент подмены. Секретариат Президента готовит и проводит через Совбез собственные разработки и инициативы, которые потом просто легитимируются решениями Президента.

Автор: Андрей Ермолаев

Тимошенко: три года от первого "прихода"

Источник: "Главред" 04.02.08

Конечно, Юлия Тимошенко очень изменилась, ведь три года - это большой срок для политической жизни. В 2005 году она пришла на пост премьера на волне революционного энтузиазма, на волне ожиданий того, что это будет первое пострежимное правительство. Тогда все считали, что задача новой власти - прежде всего наладить новые правила жизни, новые правила политики

Автор: Андрей Ермолаев

Повестка-2008: НАТО, национальный вопрос, слияние и поглощение корпораций

Источник: "Главред" 23.01.2008

Какой будет повестка 2008 года для Украины? Какие процессы и актеры будут играть определяющую роль?

Автор: Андрей Ермолаев

Богатырева ушла к Ющенко

Источник: "Главред" 24.12.2007

Андрей Ермолаев, президент Центра социальных исследований "София":
Пути Президента неисповедимы. Думаю, что серьезную оценку можно будет дать, только услышав политическую позицию самого Президента и новоназначенного секретаря СНБОУ.

Автор: Андрей Ермолаев

Скільки буде "жити" новий уряд?

Источник: "День" 18.12.2007

В Україні, незалежно від складу всіх Кабмінів, до 2008 року вичерпується ресурс тієї моделі економічного розвитку, що утримувалася понад десятиліття

Автор: Андрей Ермолаев

Зеркало – 2007 (настроения и стереотипы населения Украины)

Общая редакция: Андрей Ермолаев, Александр Левцун

В докладе представлены результаты опросов населения Украины, проведенных Центром социальных исследований «София» в 2007 г. Авторы (Центр социальных исследований «София»): Андрей Ермолаев, Александр Левцун, Юрий Надтока, Владимир Лупаций, Святослав Денисенко, Валентина Романова.

Автор: Александр Левцун

Коалиция на год

Источник: "Главред" 29.11.2007

Подписание соглашения о создании демократической коалиции в составе НУНС и БЮТ становится своеобразным обнулением накопившихся раздражения, невнятности и взаимного недоверия партнеров.

Автор: Андрей Ермолаев

НА ОДНИ И ТЕ ЖЕ ВОПРОСЫ ОТВЕЧАЮТ ПРЕДСТАВИТЕЛИ РАЗНЫХ ФРАКЦИЙ

Историческая память - вещь спорная. Как бы нам ни хотелось видеть Украину единой, есть объективные исторические факторы, под влиянием которых у жителей западной и восточной части нашей Родины сформировались разное восприятие одних и тех же событий, разные национальные герои, и это наша общая беда. О том, как в этой ситуации должна вести себя власть, какую историю должны учить наши дети, дискутируют...


Розділяй та прем'єрствуй

Источник: "Главред" 22.10.2007

Голосування за кандидатуру прем'єра може розколоти кілька фракцій нового парламенту

Автор: Андрей Ермолаев

"Харизматические движения в Украине подменяют собой политические проекты"

Источник: "Диалог" 28.09.2007

Что приобретет и что потеряет Украина в результате парламентских выборов 30 сентября?

Автор: Андрей Ермолаев

Итоги выборов (мысли вслух)

Источник: iPlus 9.10.2007

Избиратель не влияет на судьбу парламента. Быть или не быть парламенту - решают политические элиты, сопоставляя результаты и согласовывая интересы во власти. В 2007 году электоральная демократия окончательно уступила место демократии корпоративной


Кампанія без кампанії

Источник: "Главред" 17.09.2007

Активність політиків неадекватна тому, чим живе суспільство. Саме це є головною проблемою виборчої кампанії

Автор: Андрей Ермолаев

"Противостояние между новым составом парламента и президентом уже запрограммировано"

Источник: "Киевский телеграф" 7-13.09.2007

Для политологов предвыборный период - всегда время большой охоты. Однако, как утверждает политолог Андрей Ермолаев, охота за чужим вообще является особенностью этого политического сезона (а с добычей, по его мнению, в итоге может оказаться только один человек). О том, как скоро Украина придет к диктатуре, он рассказал в интервью "Киевскому телеграфу".

Автор: Андрей Ермолаев

Популізму стало більше

Источник: "Главред" 04.09.2007

На цих парламентських виборах провідні політичні сили пропонують не стільки програми, які презентують партійну позицію, скільки програми державного розвитку

Автор: Андрей Ермолаев

"ЭТО ВОЙНА ЭЛИТ, А НЕ НАРОДА"

Источник: "Столичные новости" 21-28.08.2007

Чем отличаются нынешние парламентские выборы от предыдущих, что мы увидим нового в ходе избирательной кампании? С этих вопросов началась наша беседа с директором Центра социальных исследований "София" Андреем ЕРМОЛАЕВЫМ.

Автор: Андрей Ермолаев

Електоральні орієнтації українських громадян

Источник: ЦСИ "София"

Центром соціальних досліджень “Софія” з 27 липня по 7 серпня 2007 р. було проведене опитування дорослого населення України. Загалом було опитано 2017 респондентів.

Автор: Александр Левцун

Нация без национальной демократии, или Борьба за вторую независимость

Источник: "День" 25.05.2006

Высказывание "на Украине", которое очень часто употребляется при характеристике украинских событий и процессов, четко отражает не только семантический, но и историософский дискурс развития. И по сегодняшний день наша страна замеряется с помощью разнообразных исследовательских приборов как некий неопознанный геополитический и геокультурный объект (НГГО) с массой признаков и рефлексивных реакций

Автор: Андрей Ермолаев

В поисках национальной идеи (философские заметки)

Источник: Всеукраїнська експертна мережа 23.01.2007

"…никакое правительство, никакая политическая система, никакая конституция, никакая хартия или государство не вечны, и точно так же решения прошлого не связаны с будущим вечно. И правительство, созданное для одной цивилизации, не может адекватно справиться со следующим " Элвин Тоффлер

Автор: Андрей Ермолаев

Ющенко идет на выборы

Источник: "Главред" 21.06.2007

Появление роликов связано с тем, что имидж и рейтинг Президента является неотъемлемой частью коллективного образа блока, который готовится к выборам.

Автор: Андрей Ермолаев

"ВСЕ РЕШАТ МАССОВЫЕ МИТИНГИ"

Источник: "Столичные новости" 19-26.06.2007

Каковы будут особенности избирательной кампании 2007 года, появились ли уже какие-то новые явления в поведении политиков и электората? На эти вопросы мы попросили ответить директора Центра социальных исследований "София" Андрея Ермолаева.

Автор: Андрей Ермолаев